Loading AI tools
область Казахстану З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Західноказахста́нська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.
Західноказахстанська область | ||||
---|---|---|---|---|
(каз. Батыс Қазақстан облысы) | ||||
| ||||
Адм. центр | Уральськ | |||
Країна | Казахстан | |||
Регіон | Західний Казахстан | |||
| ||||
Номерний знак | L і 07 | |||
Офіційна мова | казахська | |||
Населення | ||||
- повне | 675655 осіб (2021[1]) | |||
- густота | 4,47 осіб/км² | |||
Етнікон | казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %[2][3] | |||
Площа | ||||
- повна | 151 339 км² | |||
Часовий пояс | UTC+5 | |||
Дата заснування | 10 березня 1932 | |||
Аким | Нурлан Ногаев | |||
Вебсайт | офіційний сайт | |||
Телефонний код | +7 711х xx-xx-xx | |||
|
Адміністративний центр — місто Уральськ.
Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середньої течії річки Урал.
Західноказахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.
Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.
Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільші на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.
На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)
Населення — 675655 осіб (2021; 598880 у 2009, 616800 у 1999, 629991 у 1989).
Населення Західноказахстанської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.[3]
Область поділяється на 12 районів та 1 міську адміністрацію:
№ | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
Центр | К-ть АО |
К-ть НП |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Акжаїцький район | 25716,05 | 52110 | 50773 | 42971 | 36199 | Чапаєв | 18 | 49 |
2 | Байтерецький район | 7421,34 | 59572 | 56611 | 55420 | 58466 | Перемітне | 22 | 68 |
3 | Бокейординський район | 19200,00 | 18267 | 19507 | 16668 | 14480 | Сайхін | 7 | 23 |
4 | Бурлінський район | 5600,00 | 42062 | 48958 | 53235 | 58138 | Аксай | 14 | 28 |
5 | Жангалинський район | 20800,00 | 21210 | 23560 | 23505 | 21501 | Жангала | 9 | 22 |
6 | Жанібецький район | 8213,23 | 21272 | 19511 | 16896 | 14554 | Жанібек | 9 | 18 |
7 | Казталовський район | 18605,81 | 39300 | 38703 | 32908 | 27432 | Казталовка | 16 | 48 |
8 | Каратобинський район | 10000,00 | 22054 | 21115 | 16879 | 13629 | Каратобе | 8 | 22 |
9 | Сиримський район | 11888,43 | 34561 | 30569 | 21575 | 17369 | Жимпіти | 12 | 38 |
10 | Таскалинський район | 8100,00 | 21588 | 20645 | 17202 | 16348 | Таскала | 9 | 28 |
11 | Теректинський район | 7967,57 | 45485 | 43194 | 38269 | 38720 | Теректи | 15 | 49 |
12 | Чингірлауський район | 7889,89 | 26565 | 21799 | 16116 | 13032 | Шингирлау | 8 | 25 |
13 | Уральська міська адміністрація | 731,33 | 225945 | 221855 | 247236 | 345787 | Уральськ | 4 | 10 |
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.