Довбиш
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Довбиш (у 1926—1944 — Мархлевськ) — селище, центр Довбиської селищної громади в Звягельському районі, Житомирської області.
селище Довбиш | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Звягельський район |
Тер. громада | Довбиська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18080090010071852 |
Основні дані | |
Засновано | 1569 |
Колишня назва | Долбище Ставок, Мархлевськ |
Статус | із 2024 року |
Площа | 6,61 км² |
Населення | ▲ 4288 (01.01.2018)[1] |
Густота | 648,7 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 12724 |
Телефонний код | +380 4144 |
Географічні координати | 50°22′24″ пн. ш. 27°59′5″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 240 [2] м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Великий луг |
До станції: | 9 км |
До райцентру: | |
- залізницею: | 40 км |
- автошляхами: | 45 км |
Селищна влада | |
Адреса | 12724, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, смт Довбиш, вул. Поліська, 20 |
Голова селищної ради | Хом'як Олег Михайлович [3] |
Вебсторінка | Довбиська селищна рада |
Карта | |
Довбиш у Вікісховищі |
Колишня назва Долбище Ставок.[4] У 1906 році колонія Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.
За польським переказом, назва походить від довбити, руйнувати — «бити в барабан». За іншим переказом, назва пов'язується з іменем Довбиша, який самотньо жив у лісі над ставком і ходив у козацькому одязі.[5]
Околиці сучасного Довбиша заселялися українцями, які жили під гнітом вихідців з центральних районів Польщі з початку XIX століття (передусім це були представники збіднілої шляхти). Основою ж сьогоднішнього селища стали розкидані на відстані 1 — 2 км хутори, штучно звезені докупи тракторами у ХХ ст.
На 1911 рік у Довбиші було 156 дворів, з них 154 польські, два українські.
У 1925 році Довбиш став місцем здійснення експерименту — з довколишніх польських сіл засновано перший у СРСР польський національний район. Поміж сільрад району 30 було польських, дві українські й одна німецька[6]. У 1927 році Довбиш був перейменований в Мархлевськ (на честь польського комуніста Юліана Мархлевського) і став центром Мархлевського польського національного району, де більшість населення становили поляки. Мархлевськ став символом польськості регіону, і навіть після повернення історичної назви Довбиш між старими поляками дотепер побутує ця назва. А в період національного району місцева польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у 1930-х рр. у районі діяли три костели, дві каплиці, чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад.
У 1930-х роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духівництво, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. Колективізація у польському нацрайоні йшла мляво — якщо в Україні станом на 1932 рік було примусом колективізовано вже 61,5 % господарств, то тут лише 16,9 %. У 1935 році національний район поляків узагалі був ліквідований, а більшу частину поляків було депортовано до Казахстану.
Під час нацистськоі окупації містечко мало назву Довбиш[7]. У 1944 році радянською владою селищу повернули історичну назву[8]. У 1957 році район був скасований як такий, з приєднанням до Баранівського.
Уже в наш час багато жителів повернулись до своєї польської самоідентифікації — у селищі відновлено римо-католицьку парафію (1990), працює троє священиків, у 2000-х збудовано величний костел в ім'я Фатімської Богоматері, діє орден паллотинів. На храмове свято до Довбиша з'їжджаються поляки з усієї Житомирщини — до 3,5 тис. осіб. Цьому не мало, зокрема коштами і організаційно (людьми, організація курсів польської мови, запрошення священиків), сприяє безпосередньо Польща.
Понад 150 осіб — жителів Довбиша мають карту закордонного поляка, чимало молоді звідси (навіть української), завдяки сприянню польської держави, навчається, живе і працює в Польщі. Довбиський католицький осередок входить до Федерації польських організацій, де у статуті записана тісна співпраця з римо-католицькою церквою.
В Довбиші проживають багато поляків, які спільно з українцями боролись проти російської комуністичної окупації України та Польщі, за що були засуджені на довгорічні каторжні роботи в сибірських таборах.[9]
Зі слів мешканців, до третини мають «карту поляка», половина сповідує римокатолицький обряд а до трьох четвертей має польське коріння[10].
За даними перепису населення 1939 року в Мархлевську проживало 4294 особи: українців — 44,6 % або 1915 осіб, поляків — 36,3 % або 1557 осіб, євреїв — 12 % або 513 осіб, інших національностей — 7,2 % або 309 осіб[11].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,21% |
російська | 1,47% |
інші/не вказали | 0,32% |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.