Євге́н Я́кович Ве́́сник (рос. Евгений Яковлевич Весник ; 15 січня 1923 (19230115 ) Петроград , РРФСР — 10 квітня 2009 , Москва , Росія ) — радянський і російський актор театру та кіно , театральний режисер , майстер художнього слова (читець), публіцист , автор низки сценаріїв для радіо і телебачення. Народний артист СРСР (1989).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Веснік .
Коротка інформація Весник Євген Якович, Народився ...
Весник Євген Якович Зображення Народився 15 січня 1923 (1923-01-15 ) Петроград РСФРР СРСР Помер 10 квітня 2009 (2009-04-10 ) [1] (86 років) Москва Росія інсульт Поховання Троєкуровське кладовище Національність росіяни [2] Громадянство СРСР Росія Діяльність кіноактор театральний режисер кінорежисер сценарист актор театру офіцер письменник актор публіцист Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна 1948 Заклад Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського Московський академічний театр сатири Державний академічний Малий театр Росії і Московський драматичний театр «Сфера» d Роки діяльності 1948 2009 Батьки Веснік Яків Ілліч Членство СП СРСР і СК СРСР IMDb nm0895256
Нагороди та премії
Закрити
Батько, Яків Ілліч Весник (1894—1937), колишній червоний комісар, особистий друг Серго Орджонікідзе , перший директор заводу «Криворіжсталь» , убитий у тюрмі НКВД СРСР (1937 ). Мати — в'язень концтаборів ГУЛАГ СРСР.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Закінчив війну лейтенантом , ад'ютантом командира 5-ї гвардійської гаубичної артилерійської бригади 2-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву РГК.
Після війни вступив до театрального училища імені М. С. Щепкіна, яке закінчив у 1948 році й прийшов до московського театру Станіславського. У 1954 році Є. Весник прийшов у театр Сатири.
У 1963 році перейшов до академічного Малого театру , де пропрацював до 1992 року.
У кіно знімався з 1955 року, дебютував у Сергія Юткевича в «Отелло» у ролі Родріго. Знявся у кількох десятках картин. Серед них: «Сім стариків і одна дівчина», «Трембіта» , «Вас викликає Таймир» , «Офіцери», «Кажан», «Пригоди Електроніка».
Окрім акторської роботи в біографії Євгена Весника були режисерські роботи в театрі, також він написав низку сценаріїв для радіо і телебачення, опублікував низку книг («Абракадабри», «Задушевні бесіди з сніжною людиною», «Дарую, що пам'ятаю»).
Нагороджений російським орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1998), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки (28.02.1945), багатьма медалями , у тому числі двома «За відвагу» (28.06.1944, 10.06.1945).
У 1989 році став народним артистом СРСР .
1955 — Отелло — Родріго
1955 — Урок життя — Петро Замковой
1956 — Справа № 306 — Петро Іванович Грунін, економіст з Новосибірська
1956 — П'ять днів (короткометражний) — Громов
1956 — Старий Хотабич — постовий міліціонер
1957 — Нічний патруль — розтратник
1959 — Оголена зі скрипкою (фільм-спектакль) — репортер Клінтон Премінджер
1960 — Стрибок на зорі — відвідувач кафе
1961 — Відрядження — представник обкому партії
1962 — Інтерв'ю у весни (фільм-спектакль) — Давид Іванович Медакін
1962 — Спадкоємці Рабурдена (фільм-спектакль) — Рабурден
1962 — Яблуко розбрату — Ілля Григорович Руденко
1963 — Стежки-доріжки — Тимофій Остапович Воронюк
1964 — Звичайне диво — мисливець
1964 — Пригоди Толі Клюквіна — Малінін
1964 — Світло далекої зірки — Афанасій Петрович Симонюк
1964 — Слід в океані — Іван Прокопович Єльцов
1965 — Іноземка — професор
1965 — Перекличка — Вася
1965 — Мандрівник з багажем — Іван Сергєєв, попутник в поїзді
1965 — Погоня — рибалка
1965—1983 — Фитиль (короткометражний)
1966 — 12 могил Ходжи Насреддіна — професор Цвєтков
1966 — Як солдат від війська відстав — оповідач
1966 — Коли грає клавесин (короткометражний) — професор правознавства
1966 — Кола Брюньйон (фільм-спектакль) — Кола Брюньйон
1967 — Ми — чоловіки (фільм-спектакль) — Філліпс
1967 — Зниклий чиновник (фільм-спектакль)
1967 — Сильні духом — Ворончук
1967 — Я Вас любив … — Павло Голіков
1968 — Експеримент доктора Абста — американський військовий моряк Джаба
1968 — Нові пригоди невловимих — полковник з величезним чолом
1968 — Сім старих та одна дівчина — директор спорткомплексу
1968 — Трембіта — Богдан Сусик, колишній дворецький графа
1968 — Угрюм-ріка — пристав Федір Степанович Амбреев
1970 — Валерка, Ремка + ... — Євген
1970 — Вас викликає Таймир — Іван Іванович Цеглярів
1970 — Вибух уповільненої дії
1970 — Пригоди жовтої валізки — диспетчер польотів в аеропорту
1971 — Червона заметіль — Балабан
1971 — Офіцери — фельдшер
1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Уордль
1972 — Невідомий, якого знали всі
1972 — П'ятдесят на п'ятдесят — травматолог-хірург
1972 — Дивак з п'ятого «Б» — дільничний лікар
1973 — Нейлон 100 % — Єгор Мотовилін
1973 — Найостанніший день (фільм-спектакль) — Бизін
1973 — Найсильніший — Халіф / Візир
1973 — Розумні речі — книгоноша / Посол
1974 — Сторінками Сатирикону-2 (фільм-спектакль) — підлеглий
1974 — Три дні в Москві — Андрій Петрович Потапов
1974 — Єралаш (випуск № 109 — «Віщий сон») — директор школи
1975 — Хвилі Чорного моря — шпік «Вусатий»
1975 — Це ми не проходили — Іван Андрійович — головний архітектор, керівник інституту
1975 — У мене є лев — директор цирку Герман Олексійович
1976 — Ну, публіка! (Фільм-спектакль) — начальник станції
1977 — Весь світ в очах твоїх… — Павел Іванович
1977 — Сторінками «Блакитної книги» (фільм-спектакль) — оповідач
1977 — Рідні — Іван Захарович Засекін
1978 — Кажан — прокурор Амедей
1978 — По вулицях комод водили — директор гастроному Мурін
1978 — Засіб Макропулоса (фільм-спектакль) — Гаук-Шендорф
1979 — Бабусі надвоє сказали... — директор цирку Юрій Сергійович
1979 — Мамуре (фільм-спектакль) — Антуан
1979 — Пригоди Електроніка — вчитель математики Таратар
1979 — Сьогодні і завтра — Євген Якович Юраш
1979 — Тема — Пащин Ігор Іванович
1980 — Мільйони Ферфакса — верховний комісар поліції
1980 — Сьома п'ятниця — голова колгоспу Курбоналієв
1980 — Скандальна подія в Брікміллі — член міського правління Хардейкр
1980 — Таємниця Едвіна Друда (фільм-спектакль) — Сапсі
1981 — Пора червоних яблук — Халіл
1981 — Хочу, щоб він прийшов — Валерій Павлович
1982 — Чародії — голова комісії
1983 — Вільний вітер — комісар
1984 — Берег його життя — фінансист
1985 — Ревізор (телеспектакль) — городничий Антон Антонович Сквозник-Дмухановський
1986 — Десь гримить війна — начальник станції Корольов
1986 — Рік теляти — професор
1986—1987 — Кінець світу з подальшим симпозіумом — Мілтон Грінблатт
1987 — Одного разу збрехавши… — батько Олександра
1988 — Іван (фільм-спектакль) — Дудник
1989 — Філіпп Траум — доглядач княжого замку Брандт
1990 — Аферисти — лектор
1990 — Червоне вино перемоги — фотограф
1990 — Шапка — Соломон Овсійович Фішкин
1991 — Дій, Маню! — Євген Данилович
1991 — Злочин лорда Артура — гер Вінкелькопф — виробник бомб
1992 — Аляска, сер! — пан Ісаак
1992 — На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі — радист Моня
1992 — Ноїв Ковчег
1992 — Тьма
1993 — Пістолет з глушником — «Пастух»
1994 — Майстер і Маргарита — доктор в психлікарні
1995 — Ширлі-мирлі — доктор Цітін
1999 — Білий танець — дитячий лікар 1958 — Перша скрипка
1959 — Пригоди Буратіно — папа Карло
1962 — Чудовий сад
1965 — Світлячок № 6
1967 — чаклун-Коваль
1967 — Машинка часу — Паша-паша
1967 — Межа
1967 — Раз-два, дружно!
1967 — Чесне крокодільское — доктор Лев
1968 — Кіт у чоботях — король
1969 — Дід Мороз і літо
1969 — Примхлива принцеса — жебрак
1970 — Кентервільський привид — американець
1971 — Три Банана
1972 — Коник Зелений — Жук
1972 — Коля, Оля і Архімед
1974 — З миру по нитці — начальник команди Пень-колода
1978—1980 — Наш друг Пишичитай — Пишичитай
1981 — Пес у чоботях
1982 — Пригоди чарівного глобуса, або Витівки відьми — чаклунка
1984 — Горщик каші
1984 — Як щеня вчилося плавати рак
1984 — Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько
1988 — Довірливий Дракон
1988 — Домовик і господиня — домовик
1988 — Як мишеня пішло в школу — ворон
1993 — Сільський водевіль
1994 — Ах, ці жмурки!
СРСР
Росія
