Буковинка (Мукачівський район)
село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бу́ковинка — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
село Буковинка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Тер. громада | Верхньокоропецька громада |
Код КАТОТТГ | UA21040030030087739 |
Основні дані | |
Населення | 515 |
Площа | 0,909 км² |
Густота населення | 566,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89660 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′10″ пн. ш. 22°49′15″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
231 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 16 |
Карта | |
Мапа | |
Знайдено курганні могильники куштановецької культури
Перша згадка у 1610 під назвою Bukovinka. Далі назви видозмінювалися: 1630 Bukovinka, 1645 Bukowinka, 1773 Bukowinka, 1808, 1851, 1877 — Bukovinka, 1913 Beregbükkös, 1944 Bukovinka, Буковинка
Храм св. арх. Михайла. 1814.
У 1649 р. в селі був священик, що проживав на чужій ділянці, а в 1690 р. парохія вже мала свою ділянку.
У 1692 р. село згадано як філію села Ряпідь (тепер Бистриця). До 1733 р. належить згадка про дерев'яну церкву.
Нині в селі стоїть типова кам'яна церква базилічної форми, зміцнена контрфорсами з північного та південного фасадів. Іконостас зробив І. Павлишинець. Поряд одноярусна каркасна дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами. Два дзвони виготовив Ф. Еґрі в 1924 та 1925 роках, а малий дзвін, відлитий Іш-тваном Ласло в Великих Ґеївцях, замовили 8 травня 1830 р. Василь Когут, Федор Іпебе-ла та Михайло Лапікай.
Мурований хрест біля церкви поставили Петро і Марія Катричі в 1915 р.
Юрково
Юрково - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Буковинка
Згадки: 1600: Jurkofalva, 1660: Jurkofalva
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 513 осіб.[1]
- курганні могильники куштановецької культури
- храм св. арх. Михайла. 1814.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,25 % |
німецька | 0,78 % |
російська | 0,58 % |
угорська | 0,19 % |
інші | 0,20 % |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.