Loading AI tools
Адміністративно-територіальна реформа в УРСР 1957—1960 років мала на меті децентралізацію та укрупнення районів, внаслідок чого в цілому було скасовано одну область (Дрогобицьку) і 184 райони та утворено 2 нові райони (ліквідовано 14 міських та утворено 1 район).
У союзних республіках СРСР ця реформа — скасування районів малим числом, але щорічно — продовжувалась з 1957 (та/або навіть з 1956-го, як, наприклад, у деяких республіках — МРСР, БРСР, або навіть з 1955 — в Карело-Фінській, Литовській, РРФСР, Азербайджанській, Таджицькій та Узбецькій РСР) по 1962 рік (по листопад 1962 р. включно).
З 1953 р. до 1955 р. в УРСР було ліквідовано 52 сільських райони.[1]
Попередньо у вересні 1956 року передано на розгляд (до компетенції) виконкомів обласних Рад наступні питання:[2]
- зміна адміністративно-територіальних меж районів у зв'язку з передачею окремих населених пунктів сільських і селищних Рад до складу інших районів в межах області;
- зміна меж міст обласного та районного підпорядкування та селищ міського типу;
- віднесення селищ до категорії міст районного підпорядкування та селищ міського типу;
- утворення нових, об'єднання, ліквідація (зняття з облікових даних), перейменування сільських і селищних Рад і перенесення їх адміністративних центрів;
- об'єднання, привласнення найменувань і перейменування населених пунктів сільської місцевості.
У грудні 1956 року затверджено Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ — віднесення населених пунктів до категорії міст республіканського і обласного підпорядкування проводилося указами Президії Верховної Ради УРСР, віднесення до категорії міст районного підпорядкування, смт і робітничих селищ проводилося рішеннями виконкомів обласних Рад депутатів трудящих[3].
У лютому 1957 року до відання союзних республік віднесено вирішення питань обласного, крайового адміністративно-територіального устрою (були внесені відповідні зміни до Конституції СРСР — виключена стаття 29; в новій редакції стаття 28 Конституції СРСР проголошувала: «Вирішення питань про обласний, крайовий адміністративно-територіальний устрій союзних республік належить до відання союзних республік»)[4]. Тоді ж Пленум ЦК КПРС ухвалив рішення про перехід до територіальних форм управління народним господарством.
У травні 1957 року відповідно із Законом «Про подальше удосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в УРСР» з метою децентралізації управління народним господарством ліквідовано ряд міністерств та було утворено 11 адміністративних економічних районів (раднаргоспів) — Вінницький, Ворошиловградський (з 18 березня 1958 року — Луганський), Дніпропетровський, Запорізький, Київський, Львівський, Одеський, Сталінський (з 17 листопада 1961 року — Донецький), Станіславський, Харківський, Херсонський.[5]
У 1960 створили ще 3 раднаргоспи — Кримський, Полтавський, Черкаський.[6]
У травні 1957 року прийнято Положення про місцеві Ради (обласні, районні, міські, районні у місті, селищні та сільські) та постійні комісії місцевих Рад депутатів трудящих Української РСР[7].
У 1957 році статус селища міського типу отримали понад 125 населених пунктів — друга за чисельністю кількість за всі радянські роки (див. Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957)[8].
У 1957—1958 роках перейменовано 141 населений пункт, 8 міських[9] та 2 сільських райони, які названі на честь В'ячеслава Молотова (у тому числі табір «Артек»), Лазара Кагановича, Климента Ворошилова (64 АТО, в т.ч. область), Семена Будьонного (37), Григорія Петровського (28; за винятком Дніпропетровська), Микити Хрущова (6), Дмитра Мануїльського (стосовно останнього актуально було до 1959 року[10]) та Георгія Жукова і Анастаса Мікояна (декілька поселень); наступні масштабні перейменування початку 1960-х років відбувалися в контексті критики культу особи Йосипа Сталіна[11] — 56 назв, що пов'язані з ім'ям Сталіна, в тому числі область, місто (09.11.1961[12]), економічний адміністративний район (див. вище), а також 9 районів (починаючи з листопада 1961 року про перейменування Сталінського району міста Києва[13], а також райони міст Дніпродзержинськ (21.11.1961, Заводський), Керч (05.11.1961, Ленінський[ru]), Запоріжжя (17.11.1961, Жовтневий), Миколаїв (21.11.1961, Ленінський), Одеса (14.11.1961, Жовтневий), Севастополь (05.11.1961, Ленінський), Харків (14.11.1961, Московський) та Сталіно-Заводський район м. Донецька (14.11.1961, Ленінський); окрім того 1959 року був ліквідований Сталінський район Дніпропетровської області; у липні 1956 року Сталінський та Ленінський райони були об'єднані у Ленінський район Львова, у 1959 році ліквідований Сталінський район міста Чернівці[14], раніше існував також район у Херсоні[15][16]), 31 населений пункт, 13 виборчих округів, крім цього десятки колгоспів, радгоспів, промислових підприємств, установ та організацій.
Одночасно відбувається укрупнення сільрад (обумовлене укрупненням колгоспів, започаткованого ще з 1950 року[17]) — за 1960 рік скасовано 468 сільських Рад (на 01.03.1954 існувало 16654 сільради[18]; після завершення укрупнення колгоспів (15.10.1954) кількість сільрад скоротилося до 11686 — практично так само, як і колгоспів (на території 8261 сільської Ради вже розміщувалося по одному колгоспу); у 1959 році їх стало 11118[19], а в 1961 році — 8610 сільських Рад)[20].
Усього за 1959–1965 рр. було знято з державного обліку 9441 населений пункт. Переважно це були малі села, хутори.
Поряд зі зміцненням колгоспів, в перші ж роки після смерті Сталіна селянство було звільнено від надподатку і отримувало реальну можливість розвивати особисте селянське господарство.
Але Хрущовський час запам'ятався сільському населенню також черговою кампанією проти особистого підсобного господарства.
Наприкінці 1950-х — початку 1960-х
(1958 — 1963) площі підсобних господарств скоротили на 19 %.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407–415, 416–417.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1958 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 9-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1958. — С. 245–329, 627.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — Доп. к 9-му изд. (к справ. вып. 1958 г.: Изменения 01.01.1958 – 01.01.1959). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1959. — С. 25–30, 36, 41–42, 49–52.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1960 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 10-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1960. — С. 249–331, 618.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 10-му изд. (к справ. вып. 1960 г.: Изменения 01.04.1960 – 01.07.1961). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1961. — 72 с.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1962 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 11-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1962. — С. 263–351, 626.(рос.)
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — № 1, 3, 5, 10 — с. 40–41, 84, 123—126, 200—202.
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 6, 9 — с. 119—120, 122—123, 213—215.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про порядок опублікування і набрання чинності законами Української РСР, постановами Верховної Ради Української РСР, указами і постановами Президії Верховної Ради Української РСР» від 24 вересня 1958 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958. — № 9 (30 вересня). — Стаття 101. — С. 211–212. (затверджений 30 грудня 1958 р.: ВВР УРСР, 1958, № 15, с. 416)
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959 — № 3, 8, 9, 10, 21, 22, 23, 26, 27, 31, 32 — с. 167—173, 174—176[22], 301, 335—336, 353, 655—656, 691, 708, 799—800, 831—833, 935—936, 971.
(див. 1959 (категорія)) - Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1960 — № 19, 20, 29, 32, 45 — с. 255, 265, 469, 530, 786.
- Андрощук А. В. Політика перейменувань об'єктів адміністративно-територіального поділу в УРСР в 40–60-ті роки XX ст.: мета, механізм реалізації, наслідки // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. / П. Т. Тронько (голов. ред.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2003. — Вип. 22–23. — С. 166–187. — 393 с.
- Редько А. Г. Аналіз основних напрямів адміністративно-територіального реформування в західних областях УРСР у 1940-60 рр. XX ст. // Європейські переспективи. — 2012. — Вип. 1, ч. 1. — С. 78–82.
- Адміністративно-територіальні зміни в Україні в 1950-ті рр. [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Минуле та теперішнє
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
