U-518

U-518 — німецький підводний човен океанського класу типу IXC, що входив до складу Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 12 червня 1941 року на верфі Deutsche Werft у Гамбурзі. Спущений на воду 11 лютого 1942 року, 25 квітня 1942 року корабель увійшов до складу 4-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини^[1].

U-518
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-518
Під прапором	Третій Рейх
Спуск на воду	11 лютого 1942 року
Виведений зі складу флоту	25 квітня 1942 року
Сучасний статус	22 квітня 1945 року затоплений американськими ескортними міноносцями «Нил Скотт» і «Картер»
Проєкт
Тип ПЧ	Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	Deutsche Werft, Гамбург
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	17,9 вузлів
Швидкість (підводна)	7,0 вузлів
Робоча глибина занурення	100 м
Гранична глибина занурення	230 м
Автономність плавання	63 милі (117 км)  км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж	48 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	76,76 м
Ширина корпусу найб.	6,76 м
Висота	9,6 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,70
Водотоннажність надводна	1120 т
Озброєння
Артилерія	1 × 88-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно- мінне озброєння	4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО	1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-518

Район загибелі U-518

Історія служби

U-518 належав до німецьких підводних човнів типу IXC/40, великих океанських човнів, призначених діяти на далеких відстанях. Службу розпочав у складі 4-ї навчальної та з 1 жовтня 1942 року — після завершення підготовки — спочатку в 2-ій, а з 1 листопада 1944 року — в 33-ій бойових флотиліях ПЧ Крігсмаріне. З вересня 1942 і до останнього походу у квітні 1945 року U-518 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан, під час яких потопив 9 суден, сумарною водотоннажністю 55 747 брутто-регістрових тонн, а також пошкодив три судна (22 616 GRT)^[2].

22 квітня 1945 року під час останнього десятого бойового походу U-518 був виявлений союзниками та затоплений американськими ескортними міноносцями «Нил Скотт» і «Картер». Усі 56 членів екіпажу загинули.

Командири

• Фрегаттен-капітан Ганс-Гюнтер Брахманн (25 квітня — 18 серпня 1942)
• Капітан-лейтенант Фрідріх-Вільгельм Віссманн (19 серпня 1942 — 13 січня 1944)
• Оберлейтенант-цур-зее Ганс-Вернер Офферманн (13 січня 1944 — 22 квітня 1945)

Перелік затоплених U-518 суден у бойових походах

№	Дата	Назва	Тип	Належність	Водотоннажність (брт)	Вантаж	Конвой	Результат та координати	Наслідки атаки для екіпажу	Прим.
Перший похід (26.09—15.12.1942, 81 доба; Кіль—Лор'ян)
1	2 листопада 1942	Rose Castle[3]	вантажне судно	Канада	7 803	10 200 тонн залізної руди		потоплено 47°36′ пн. ш. 52°58′ зх. д.	43 (23 загинули та 20 вціліли)
2	2 листопада 1942	P.L.M. 27[4]	вантажне судно	Велика Британія	5 633	залізна руда		потоплено 47°36′ пн. ш. 52°58′ зх. д.	49 (7 загинули та 42 вціліли)
3	21 листопада 1942	British Promise[5]	танкер	Велика Британія	8 443	баласт	Конвой ON 145	пошкоджений 43°53′ пн. ш. 55°02′ зх. д.	61 (усі вціліли)
4	21 листопада 1942	British Renown[6]	танкер	Велика Британія	8 443	баласт	Конвой ON 145	пошкоджений 43°53′ пн. ш. 55°02′ зх. д.	50 (усі вціліли)
5	21 листопада 1942	Empire Sailor[7]	суховантажне судно	Велика Британія	6 140	2700 тонн генеральних вантажів, у тому числі 270 тонн фосгенових бомб, 60 тонн гірчичного газу та 100 тонн ціанідів й 300 тонн пошти	Конвой ON 145	потоплено 43°53′ пн. ш. 55°02′ зх. д.	63 (23 загинули та 40 вціліли)
6	23 листопада 1942	Caddo[8]	танкер	Сполучені Штати Америки	10 172	105 000 барелів мазуту та 300 бочок з бензином		потоплений 42°25′ пн. ш. 48°27′ зх. д.	59 (51 загиблий та 8 вижили)
Другий похід (11.01—27.04.1943, 107 діб; Лор'ян—Лор'ян)
7	18 лютого 1943	Brasiloide[9]	суховантажне судно	Бразилія	6 075	Генеральні вантажі, зокрема бавовна, сіль, текстиль, моторні човни та вантажні автомобілі		потоплено 12°47′ пд. ш. 37°33′ зх. д.	50 (усі вижили)
8	1 березня 1943	Fitz-John Porter[10]	суховантажне судно	Сполучені Штати Америки	7 176	баласт	Конвой BT 6	потоплено 12°24′ пд. ш. 36°56′ зх. д.	55 (1 загиблий та 54 вижили)
9	20 березня 1943	Mariso[11]	суховантажне судно	Нідерланди	7 659	11079 тонн генеральних вантажів, у т.ч. 4 літаки, 14 танків, запасна гума, боєприпаси, вибухівка та пошта		потоплено 12°24′ пд. ш. 36°56′ зх. д.	109 (2 загинули та 107 вижили)
10	25 березня 1943	Industria[12]	суховантажне судно	Швеція	1 688	генеральні вантажі		потоплено 11°40′ пд. ш. 35°55′ зх. д.	26 (1 вбитий та 25 вцілили)
П'ятий похід (23.01—7.05.1944, 106 діб; Лор'ян—Лор'ян)
11	7 березня 1944	Valera[13]	танкер	Панама	3 401	35 000 барелів важкого флотського мазуту		потоплений 11°30′ пн. ш. 76°27′ зх. д.	35 (1 вбитий та 34 вцілили)
Шостий похід (15.07—24.10.1944, 102 доби; Лор'ян—Крістіансанн)
12	12 вересня 1944	George Ade[14]	суховантажне судно	Сполучені Штати Америки	7 176	8250 тонн бавовни, сталі та виробів машинобудівництва		пошкоджено 33°30′ пн. ш. 75°40′ зх. д.	68 (усі вижили)	Судно типу «Ліберті»

Перелік затоплених суден та кораблів^[2]

Див. також

• Морська битва біля Касабланки
• Бої в затоці Святого Лаврентія
• Amazone (Q161)
• Glauco (1935)
• S (тип підводних човнів США)
• Підводні човни типу «U»

Примітки

Виноски

Джерела

1. U-518. uboat.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2020.(англ.)
2. https://uboat.net/boats/successes/u518.html [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Ships hit by U-518
3. Rose Castle. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
4. P.L.M. 27. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
5. British Promise. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
6. British Renown. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
7. Empire Sailor. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
8. Caddo. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
9. Brasiloide. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
10. Fitz-John Porter. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
11. Mariso. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
12. Industria. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
13. Valera. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
14. George Ade. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.

Джерела

• U-518. на uboat.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020. (англ.)

45°50′ пн. ш. 48°50′ зх. д.

Література

• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
• М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
• Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5
• Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

• Type IXC [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• U-518 [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• U 518 [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
• НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Type IX U-Boat [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)