Капітан-лейтенант

Капіта́н-лейтенант (лат. capitaneus — воєначальник, від лат. caput — голова; а також фр. lieu tenant — заступник, від lieu — місце і tenant — посідає) — найстарше з військових звань молодших офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також деяких інших країн. В сухопутних військах відповідає військовому званню капітан.

Капітан-лейтенант ВМС ЗСУ
Позначення	Військове звання Збройних сил України
Категорія звання	Молодший офіцерський склад
Існування	з 1991
СВ ЗСУ еквівалент	Капітан
ВПС ЗСУ еквівалент	Капітан
НАТО еквівалент	OF-2

Попередній вигляд знаків розрізнення капітан-лейтенанта ВМС ЗСУ

Звання капітан-лейтенанта вище старшого лейтенанта і нижче капітана 3 рангу.

Також історичне звання в сухопутних силах Російської імперії і деяких інших держав.

Військово-морські сили

Московське царство і Російська імперія

Чин капітан-лейтенанта рангу існував на флоті в період 1713—1884 та з 9 червня 1909 до 6 грудня 1911 року. Був введений царем Петром Олексійовичем. Чин увійшов до Морського статуту 1720 року, та у Табель про ранги 1722 року.

Згідно табелю про ранги, капітан-лейтенант у 1798—1884 роках відносився до IX класу, та відповідав капітанському та ротмістерському чинам у сухопутних силах та титулярному раднику цивільної служби.

Після відновлення у 1909 році, капітан-лейтенант став відноситися до VIII класу, та відповідав капітанському та ротмістерському чинам у сухопутних силах (їх підняли у чині у 1884 році) та колезькому асесору цивільної служби.

Знаки розрізнення капітан-лейтенанта на час припинення його існування виглядали як погони з двома просвітами, на кожному з яких було по дві п'ятипроменеві зірочки.

СРСР

Після скасування персональних військових звань, в Радянській Росії (а з 1922 року в СРСР) склалася система вжитку посадових рангів. Ще наказом від 16 січня 1919 року в Радянській Росії затверджуються посадові знаки розрізнення РСЧА, генетично не пов'язані з попередніми знаками розрізнення російської імперської армії. Знаки розрізнення Червоного Флоту, як і попередні часів Тимчасового уряду базувалися на комбінації стрічок різної ширини. Вже в 1924 році наказом РВР СРСР № 807 від 20 червня 1924 року затверджені командно-стройові посади^[1], з відповідники знаками розрізнення.

22 вересня 1935 року у СРСР були введені персональні військові звання^[2]. Серед інших з'явилося військове звання «капітан-лейтенант». Система військових звань здебільшого збігалася з колишньою системою військових чинів Російської імперії. Званню капітан-лейтенанта, відповідало звання капітана в сухопутних силах та авіації, та старшого політрука військово-політичного складу (до 1942 року).

Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань^[2], командний та начальницький склад ВМС отримали знаки розрізнення у вигляді комбінації галунних стрічок різної ширини. Командний склад, військово-політичний та військово-технічний склади мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби. Знаками розрізнення капітан-лейтенанта з 1935 року були дві стрічки середнього розміру на рукавах.

З 1940 року знаками розрізнення стали три стрічки (дві середні, вище від яких одна вузька), а з 1943 року ще і погони з одним просвітом і чотирма маленькими п'ятипроменевими зірками (як у капітана).

Ще перед введенням персональних військових звань^[3], відповідні посадові знаки розрізнення (дві стрічки) використовували військовики 6-ї категорії (середній начсклад), що відповідало посаді «командир сектора». Галуни були завширшки 1,30 см. Над галунами розміщувалася п'ятипроменева зірка з красного сукна (діаметром в 4,5 см) з золотою облямівкою. Три стрічки (дві середні вище яких вузька) використовували військовики 7-ї категорії (старший начсклад), що відповідало посаді «командир тральщика»

У 1940 році були введені нові звання для інженерного складу корабельної служби вводяться нові звання, капітан-лейтенанту дорівнював інженер-капітан-лейтенант.

Звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році і увійшло військову ієрархію більшості держав які утворилися на його уламках.

Військово-Морські сили України (з 1991 року)

Збройні сили України які утворилися під час розпаду СРСР, перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення. За знаки розрізнення капітан-лейтенант мав три стрічки (дві середні стрічки, вище яких одна вузька) на рукаві, а також погони одним просвітом на яких розміщувалося по чотири маленькі п'ятипроменеві зірочки (як у капітана).

5.07.2016 року президент України затверджує «Проєкт однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». В Проєкті серед іншого розглянуті військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців. Змінюються знаки розрізнення військовослужбовців, відходячи від радянського зразку.

20.11.2017 виходить наказ Міністерства оборони України № 606 де уточнюються правила носіння і використання однострою військовослужбовцями^[4][5]. Знаками розрізнення капітан-лейтенанта стають три стрічки (дві середні, між якими одна вузька). Знаки розрізнення розміщуються як на рукавах, так і на погонах.

Сухопутні сили

Російська імперія

Військовий чин капітан-лейтенанта введено в 1722 році^[6] замість чину капітан-поручник. Але на практиці введений до штату військ, та звичний чин, так і залишився в обігу. Чин капітан-лейтенанта отримав недовгочасний и обмежений обіг наприкінці 20-х, початку 30-х років XVIII століття здебільшого у гвардії, та у деяких армійських частинах, розташованих неподалік від столиці. Деякі поодинокі випадки використання цього чину були і пізніше. Так в 1758 році, за часів імператриці Єлизавети Петрівни, до штатів гусарського полку Новосербського корпусу (згідно Табелю про ранги), було введено шість капітан-лейтенантів.

Французьке королівство

Звання капітан-лейтенант використовувалося в кавалерії Французькій королівській армії за часів Старого порядку.

Найвідомішими були капітан-лейтенанти Королівських мушкетерів, де з 1634 року король був офіційно капітаном, а фактичне керівництво було в руках капітан-лейтенанта. З 1634 року капітан-лейтенантом мушкетерів був Де Тревіль, а з 1665 року капітан-лейтенантом першої роти мушкетерів стає Д'Артаньян який став головним героєм роману Дюма «Три мушкетери». У 1718 році був виданий королівський ордонанс яким встановлювалося, що капітан-лейтенанти рот королівських мушкетерів (як і інших гвардійських рот) дорівнювалися до армійських полковників.

Див. також

• Капітан-поручник

Примітки

1. Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — С.44 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4
2. «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
3. «Форма одежды личного состава военно-морских сил РККА», 1934 Москва. Ленинград. Отдел издательства НКО Союза ССР.Управление военно-морских сил РККА. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 березня 2022.
4. Текст наказу Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017 р. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27.07.2018. Процитовано 07.02.2019.
5. Текст наказу Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017 р. на сайті Ліга Закон. Архів оригіналу за 28.07.2018. Процитовано 07.02.2019.
6. Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — С.119 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4

Посилання

• ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Статути збройних сил України [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Воинские звания
• Символика армий России и мира
• International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Воинские звания
• Воинские звания военнослужащих России и СССР [Архівовано 19 січня 2009 у Wayback Machine.]
• Воинские звания [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Звания воинские [Архівовано 18 червня 2008 у Wayback Machine.]
• Титули, мундири, ордени в Російській імперії [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чини та звання [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Військові та цивільні чини і звання в Російській імперії, СРСР і РФ і знаки їх відмінності [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Додаток до Наказу Міністра оборони України № 150 від 12 червня 1995 року, «Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України» [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Статути збройних сил України [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
• International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)

Література

• Мурашов Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003.—347(5)с. —ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
• Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4(рос.)
• Лівенцев Д.B. Короткий словник чинів і звань державної служби Московської держави та Російської Імперії в XV-початку ХХвв. [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Веремєєв Ю. Чини Російського Військового Флоту за Статутом Морському 1720 року. [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Устав морской о всем, что касается доброму управлению, в бытности флота на море. — СПб : При Императорской Академии наук, 1780.(рос. дореф.)
• Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993 [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.].
• Victor L. Konyago, Orest V. Ladyzhynsky The Legion of Ukrainian Sich Riflemen. Badges, Medals, and Other Items—Toronto, Canada. Shevchenko Scientific Society, 2006 — 79c. —ISBN 0-9688187-5-7 (англ.)
• Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
• Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
• Чмир, Микола. Відзнаки військових звань Українських збройних формувань 1917-1921 рр. // Військово-історичний альманах. — К., 2001. — № 2(3). — С. 92—109.

Молодше звання Старший лейтенант

ВМС ЗСУ Капітан-лейтенант

Старше звання Капітан III рангу