Remove ads
французький письменник і драматург З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Алекса́ндр Дюма́-ба́тько (фр. Alexandre Dumas, père) (24 липня 1802, Віллер-Котре — 5 грудня 1870, Пюї[8]) — французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом.
Александр Дюма | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Alexandre Dumas | ||||
Народився | 24 липня 1802 м. Віллер-Котре, Франція | |||
Помер | 5 грудня 1870 (68 років) Пюї, недалеко від Дьєпа (департамент Приморська Сена) ·інсульт | |||
Поховання | Пантеон[1] і Communal Cemetery of Villers-Cotterêtsd[2] | |||
Громадянство | Франція | |||
Місце проживання | колишній 2-й округ Парижаd | |||
Діяльність | письменник-романіст, журналіст, політик | |||
Сфера роботи | французька література | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | з 1823 по 1870 | |||
Жанр | Історичний роман | |||
Magnum opus | Граф Монте-Крісто, Три мушкетери | |||
Членство | орден Ізабелли Католички | |||
Батько | Тома-Александр Дюмаd[3] | |||
Мати | Marie-Louise-Élisabeth Labouret Dumasd | |||
У шлюбі з | Ida Ferrierd[4] | |||
Діти | Александр Дюма[5][6][7], Henry Bauërd, Marie Alexandrine Dumasd і Micaëlla-Clélie-Josepha-Élisabeth Cordierd | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Александр Дюма у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Батько Александра Дюма, Тома-Александр, син маркіза Даві де Ла Пелетрі та чорношкірої рабині Кессетти Дюма, народився в Санто-Домінго і був єдиним з усіх позашлюбних дітей маркіза, якого той визнав й узаконив. Однак в подальшому Тома-Александр посварився з батьком і взяв прізвище матері. Батько був вояком французької республіканської армії, дослужився до генерала за часів наполеонівських воєн; помер у 1806, коли Александру було лише чотири роки.
Незважаючи на бідність, сім'я мала добру репутацію та зв'язки серед аристократії, котрі допомогли двадцятирічному Александру отримати посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського.
Александр розпочав писати статті для журналів і п'єси. Перша п'єса, «Генріх III і його двір» (Henri III et sa cour, 1829) мала великий успіх, зрештою як і друга, «Крістіна» (Christine ou Stockholm, Fontainebleau et Rome, 1830), після чого Дюма зміг заробляти собі на життя творчістю. У 1835 році вийшов його перший роман «Ізабелла Баварська» (Isabel de Bavière). З того часу газети почали друкувати його численні романи.
У 1840 році він одружився з актрисою Іді Фер'єр, але мав інтимні стосунки з іншими численними жінками. Результатом стало троє позашлюбних дітей; один із них, узаконений батьком Александр Дюма-син, також став успішним письменником і драматургом. Дюма заробляв значні гроші, але постійно витрачав їх на розкішний спосіб життя і жінок. Видавав журнал і заснував театр — і те, й інше закінчилось невдачею.
В опалі після перевороту 1851 року втік до Брюсселя (Бельгія) від кредиторів.
Знаючи про складне фінансове становище Дюма, російські урядовці вирішили запросити його до Росії, сподіваючись, що наслідком мандрівки стане книжка, яка позитивно вплине на громадську думку Європи і спростує «антиросійські» випади Астольфа де Кюстіна. При цьому, щоб мандрівка не виглядала «домовленою» з урядом, запрошував Дюма Григорій Кушелєв-Безбородько як приватна особа[9]. Письменник провів у Росії загалом два роки (1858—1859).
Брав участь у боротьбі за об'єднання Італії.
У 2002 році прах Дюма був перенесений до паризького Пантеону. Його твори були перекладені багатьма мовами і слугували основою для численних театральних постановок і фільмів.
За 20 років літературної праці він написав близько 400 романів і 35 п'єс, а зібрання його творів склало 301 том.
За його творами в Україні поставлено фільми:
Українською перекладено декілька творів Дюма, зокрема роман «Три мушкетери», який 1982 року переклав українською Роман Терещенко. Окрім того, в 1924—1925 роках у Вінніпезі був опублікований український переклад роману «Граф Монте-Крісто» в 4 томах.
Александер Дюма. Коломба: історичний роман з французької. Переклад з французької: ?. 1948. 96 стор. (бібліотека цікавої літератури)
Графиня де Монсоро
Наприкінці 1930-х років цей роман переклав Сергій Буда. Книжку так і не видали, проте є інформація, що понад рік текст був у матрицях. Існував шанс, що хоча б машинописний варіант зберігся в архівах ЦДАВО.[11] 15 січня 2019 року здійснено запит до довідкової ЦДАВО. Є рукопис перекладу цього роману та інших творів[джерело?].
Наполеон
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.