Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович

|Примітки=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кушелєв-Безбородько.

Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович
рос. Григорий Александрович Кушелев-Безбородко
Народився	20 січня 1832(1832-01-20) Санкт-Петербург
Помер	20 травня 1870(1870-05-20) (38 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Місце проживання	Château de la Roched
Діяльність	письменник
Alma mater	Олександрівський ліцейd (1850)
Мова творів	російська
Magnum opus	Catalogue de 43 tableaux de maîtres anciens provenant de la collection de M. le Comte Koucheleff Besborodkod
Рід	Кушелєв-Безбородько
Батько	Кушелєв-Безбородько Олександр Григорович
Мати	Олександра Репніна-Волконськаd
Брати, сестри	Nikolai Alexandrovich Kushelev-Bezborodkod
У шлюбі з	Lyubov Ivanovna Kusheleva-Bezborodko (nee Krol)d
Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович у Вікісховищі

Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович (*20 січня 1832(18320120), Санкт-Петербург — †20 травня 1870) — письменник, опікун Ніжинського ліцею. Автор «Очерков и рассказов Грицька-Григоренка», критичних статей, повістей. Засновник журналів «Русское слово» і «Шахматний листок».

Мав родинний маєток у Стольному Менського району.

Власним коштом опублікував книгу «Лицей князя Безбородко» (Сакт-Петербург, 1859), та укладені Миколою Костомаровим (випуски 1—2, 4) і Олександром Пипіним (випуск 3) збірники «Памятники старинной русской литературы» (Сакт-Петербург, 1860—1862).

Домовився про запрошення до Росії Александра Дюма і Теофіля Готьє — російські урядовці сподівалися, що їхні книжки про Росію позитивно вплинуть на громадську думку Європи і знівелюють вплив «антиросійської» книжки Астольфа де Кюстіна^[1].

Був разом з Іваном Вернадським одним із фундаторів і чільників петербурзького Шахового клубу. Видавав «Шаховий листок» (1859—1863).

Примітки

1. Олексій Мустафін. Культур-дилери. Кілька слів про те, як Європу «закохували» в Росію. Еспресо. 2024-01-26.

Джерела та література

• П. Г. Усенко. Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 546. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини / Д. Калібаба. — Чернігів: Редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. — С. 140
• Інститут історії України
• Русский биографический словарь / изд. под наблюдением пред. Имп. Рус. ист. о-ва А. А. Половцова. Том 9- страница 665 (російською) . 1903. Архів оригіналу за 10 квітня 2021.