U-143 (1940)

U-143 — німецький прибережний підводний човен типу IID, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 12 грудня 1939 року на верфі № 272 компанії Deutsche Werke у Кілі, спущений на воду 27 липня 1940 року. 4 вересня 1940 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини^[1]. 5 травня 1945 року капітулював на Гельголанді союзникам.

U-143
U 143
Однотипний з U-143 підводний човен U-2
Верф	Deutsche Werke, Кіль
Під прапором	Третій Рейх
Належність	Крігсмаріне
Порт приписки	Кіль, Берген, Гельголанд
Замовлення	25 вересня 1939
Закладений	12 грудня 1939
Спуск на воду	27 липня 1940
Введений до складу флоту	4 вересня 1940
На службі	1940—1945
Сучасний статус	5 травня 1945 року капітулював у Гельголанді 22 грудня 1945 року затоплений в операції «Дедлайт»
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ	торпедний прибережний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	12,7 вузлів
Швидкість (підводна)	7,4 вузлів
Робоча глибина занурення	80 м
Гранична глибина занурення	150 м
Автономність плавання	56 миль (104 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 5650 миль (10460 км) на швидкості 8вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж	25 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	43,97 м
Ширина корпусу найб.	4,916 м
Висота	8,1 м
Середня осадка (по КВЛ)	3,93 м
Водотоннажність надводна	314 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MWM RS 127 S, 2 електродвигуни SSW PG VV 322/36
Гвинти	2
Потужність	2 × 510 к.с. (дизелі) 2 × 370 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	3 носових ТА. 5 торпед або 12 TMA чи 18 TMB
ППО	1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling

Історія служби
У складі	1-ша флотилія ПЧ 24-та флотилія ПЧ 22-га флотилія ПЧ 3-тя флотилія ПЧ
Операції	4 походи
Перемоги	1 судно (1 409 GRT) затоплено

U-143

Район затоплення U-143

Історія служби

U-143 належав до німецьких малих, так званих прибережних підводних човнів, типу IID, однієї з модифікацій типу субмарин Третього Рейху. Службу розпочав у складі 1-ї навчальної флотилії ПЧ, 3 листопада 1940 року переведений до 24-ї навчальної флотилії ПЧ, а 1 січня 1941 року — до 22-ї флотилії Крігсмаріне (школа підводників). 1 квітня 1941 року човен увійшов до складу 3-ї бойової флотилії ПЧ, у складі якої здійснив чотири бойових походи в Атлантичний океан, під час яких потопив одне судно (1 409 GRT)^[2]. 13 вересня 1941 року знову повернувся до 22-ї флотилії-школи підводників, у якій служив до завершення війни в Європі. 5 травня 1945 року капітулював союзникам у Гельголанді. 30 червня переміщений до Лох-Раян у Шотландії, а 22 грудня 1945 року затоплений за планом операції «Дедлайт» північніше Ірландії.

Командири

• капітан-лейтенант Ернст Менгерзен (18 вересня — 2 листопада 1940)
• оберлейтенант-цур-зее Гельмут Мельманн (9 грудня 1940 — 19 березня 1941)
• оберлейтенант-цур-зее Юрген фон Розенштіль (20 — 30 березня 1941)
• оберлейтенант-цур-зее Гаральд Гельгаус (31 березня — 19 листопада 1941)
• капітан-лейтенант Гельмут Мансек (нім. Helmut Manseck) (19 листопада 1941 — 7 квітня 1942)
• оберлейтенант-цур-зее Гергард Грот (нім. Gerhard Groth) (8 квітня — 14 грудня 1942)
• оберлейтенант-цур-зее Ервін Швагер (нім. Erwin Schwager) (15 грудня 1942 — 8 лютого 1943)
• оберлейтенант-цур-зее Ганс Фогель (нім. Hans Vogel) (9 лютого 1943 — 29 травня 1944)
• оберлейтенант-цур-зее Вальтер Каспарек (нім. Walter Kasparek) (30 травня 1944 — 5 травня 1945)

Перелік уражених U-143 суден у бойових походах

№	Дата	Командир ПЧ	Назва	Тип	Належність	Водотоннажність (брт)	Вантаж	Конвой	Результат та координати	Наслідки атаки для екіпажу	Прим.
Четвертий похід (17.08—12.09.1941, 27 діб; Кіль—Кіль)[3]
1	23 серпня 1941	Oblt. Гаральд Гельгаус	Inger[4]	суховантажне судно	Норвегія	1 409	1500 тонн вугілля та коксу		потоплено 58°58′ пн. ш. 07°50′ зх. д.	23 (9 загинули та 14 вціліло)	30 миль від Батт-оф-Льюїс

Перелік затоплених суден та кораблів^[2]

Див. також

• Glauco (1935)
• NMS Delfinul
• I-71/I-171
• USS Apogon (SS-308)
• К-3 (1940)
• HMS Perseus (N36)

Примітки

Виноски

Джерела

1. U-143. uboat.net.(англ.)
2. Ships hit by U-143.
3. Patrols by U-143.
4. Inger

Джерела

• U-143. на uboat.net. (англ.)

Література

• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
• Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

• U 143(нім.)
• Type IID(англ.)
• НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ II СЕРИИ(рос.)
• Type II U-Boats(англ.)
• Type II U-Boat (англ.)
• U-143 (1940)(рос.)