Pleurocleonus

Pleurocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).

? Pleurocleonus
Pleurocleonus sollicitus Gyllenhal, 1834
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Твердокрилі (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea) Родина: Довгоносики (Curculionidae) Підродина: Lixinae Триба: Cleonini Рід: Pleurocleonus Motschulsky, 1860
Посилання
Вікісховище: Pleurocleonus Віківиди: Pleurocleonus EOL: 3363907 NCBI: 2899301

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 9.5-18 мм у довжину. Основні ознаки^[1]:

• головотрубка зверху із двома серединними кілями, між якими є борозенка;
• 1-й  членик джгутика вусиків довший за 2-й;
• передньоспинка з перетяжкою по боках поблизу прямого переднього краю, її задній край кутовидно витягнутий до щитка;
• надкрила при основі ширші за передньоспинку, опуклі зверху, їхні боки паралельні, проміжки між чіткими крапковими борозенками вкриті сіруватими загостреними волосоподібними лусочками, є голі чорні штрихоподібні плями;
• стегна та гомілки лише з внутрішнього боку мають щетинки, які стирчать, 1-й та 2-й членики задніх лапок видовжені, лапки знизу мають шипи, кігтики не зрослися.

Фотографії видів цього роду дивись на^[2] та^[3].

Спосіб життя

Невідомий, вказувалося лише про живлення одного виду — Pleurocleonus sollicitus — на полину^[1].

Географічне поширення

Ареал роду тяжіє до західної частини Півдня Палеарктики — від Молдови до Далекого Сходу^[4]. Два види цього роду зареєстровані в фауні України^[5], причому у Pleurocleonus sollicitus через Україну проходить західна межа ареалу.

Класифікація

У роді Pleurocleonus описано 3 види^[4]. Перелік їх наведено нижче, види української фауни виділені кольором:

• Pleurocleonus bicarinatus (Gebler. 1830) — Казахстан, Киргизстан, Західний та Східний Сибір, Монголія, Китай, Далекий Схід, Південна Корея
• Pleurocleonus quadrivittatus (Zoubkoff. 1829) — від Молдови до Західного Сибіру, Казахстану та Киргизстану
• Pleurocleonus sollicitus (Gyllenhal, 1834) — Україна, Південь Європейської частини Росії, Казахстан, Киргизстан, Західний та Східний Сибір, Монголія, Китай, Далекий Схід

Примітки

1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 60-62
2. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 29 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
3. http://blog.daum.net/hangusuk/1352%5Bнедоступне+посилання%5D
4. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 4492. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
5. Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm