Передньоспинка (лат. pronotum, проно́тум) — верхня частина твердого кільця (тергіта), яке охоплює перший членик грудей комах.
Будова
Попереду передньоспинки розташована голова, позаду — середньоспинка, до якої прикріплена передня пара крил (у жуків — надкрила). З обох боків передньоспинка переходить у бічні частини кільця — плейрити[1]. Інколи голова може сильно втягуватись у переднє кільце, і тоді передньоспинка прикриває зверху її більшу частину (вусач-коренеїд хрестоносець).
Передньоспинка може мати різний колір, малюнок і форму. Ентомологи розрізняють передньоспинку поперечну (коли її ширина більша, ніж довжина), квадратну і поздовжню (довжина більша, ніж ширина).
Передньоспинка може бути гладенькою, але у багатьох груп і видів вона має вирости (наприклад, у пластинчастовусих), горб або гострий шип (церамбіціни), певну скульптуру — бугорці, килі, опуклості або ум'ятини; вкрита зморшками, зернятками, заглибленими цяточками, щетинками тощо. Цей мікрорельєф часто-густо є стабільною спадковою ознакою і тому дозволяє розрізняти таксони[3].
До передньоспинки не прикріплені ані ноги або інші кінцівки, ані крила. У ході ембріогенезу комах з родини горбаток (ряд Рівнокрилі) крилові зачатки закладаються, але їх розвиток блокується генетично (див. нижче).
Функції
- Передньоспинка є частиною зовнішнього скелету комах і як така захищає життєво важливі внутрішні органи.
- Вирости та інші особливості будови передньоспинки у деяких видів є вторинними статевими ознаками і відіграють певну роль у зустрічі статей, міжвидовій ізоляції і статевому доборі.
- У тропічних жуків коваликів з роду Pyrophorus зверху на передньоспинці є пара невеличких світлових органів[4]. Певна «мова» світлових сигналів вночі допомагає самцю й самиці знайти одне одного і запобігає міжвидовому схрещуванню.
- Чудернацькі вирости передньоспинки горбаток вважають камуфляжними адаптаціями, що захищають від ворогів. Крім того, у деяких видів ці вирости з'єднані з передньоспинкою чимось на зразок суглоба. Коли хижак хапає вирост, той легко відламується у місці з'єднання, а горбатка стрибає і таким чином рятується (автотомія). Ці вирости мільйони років тому виникли як зачатки пари крил, але згодом виникли гени, які заблокували їх перетворення на справжні крила[5][6].
Жук Dynastes hercules ecuatorianus Ohaus. У самців тропічних жуків-геркулесів переднеспинка має величезний виріст, який утворює пару з нижнім виростом — на голові. Цими «рогами» жуки б'ються за харчові ресурси й самицю[7]. |
У жука Pyrophorus noctilucus L. та інших коваликів цього роду пара нічних «ліхтариків» розташована по боках передньоспинки. |
Довгоносик Larinus turbinatus Gyll. відрізняється від схожих видів тим, що його передньоспинка вкрита густими дрібними та великими цяточками (вони добре помітні при збільшенні фото). |
За два «роги» на передньоспинці ця "горбатка одержала наукове іменівання Stictocephala bisonia. Англійська її назва — Buffalo treehopper (тобто, «горбатка-бізон». |
Колонія з десятків горбаток Umbonia crassicornis, мабуть, збиває з пантелику ворогів своїм химерним виглядом. |
Сидячи на рослині, горбатка Entylia carinata нагадує клаптик сухого листка. |
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.