Martinair

Martinair Holland N. V., діюча як Martinair, — нідерландська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Схіпхол (Харлеммермер), що працює в сфері вантажних перевезень між більш ніж п'ятдесятьма пунктами призначення у всьому світі. Належить авіаційному холдингу Air France-KLM.

Martinair

ІАТА MP ІКАО MPH Позивний MARTINAIR
Тип	авіакомпанія
Дата заснування	1958
Хаби	Аеропорт Схіпгол
Материнська компанія	Air France-KLM
Штаб-квартира	Schiphol-Rijkd
Сайт	martinair.com

de Havilland Dove авіакомпанії martin's Air Charter в аеропорт Гронінген, початок 1960-х років

Boeing 767-300ER авіакомпанії Martinair на зльоті з амстердамського аеропорту Схіпхол, 2008 рік

Boeing 747-400BCF авіакомпанії Martinair на зльоті з сіднейського аеропорту (Австралія)

Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є амстердамський аеропорт Схіпхол.

Історія

Авіакомпанія Martin's Air Charter (MAC) була заснована 24 травня 1958 року підприємцями Мартіном Шредером і Джоном Блоком. Спочатку флот перевізника складався з одного літака de Havilland Dove, а в штаті компанії працювало п'ять осіб^[1]. У 1963 році Шредер продав 49% власності MAC рівними частками чотирьох акціонерів нідерландської судноплавної компанії Nedlloyd (12,25% кожного). Згодом флагманська авіакомпанія KLM Dutch Airlines викупила понад 50% власності перевізника, раніше належить Шредера. У 1966 році офіційна назва компанії було змінено на Martinair Holland, а в наступному році авіакомпанія відкрила рейси в Сполучені Штати. У 1971 році в повітряному флоті перевізника залишилися тільки реактивні літаки^[2].

У 1991 році Martinair Holland отримала свій перший вантажний літак, в тому ж році з ліврей всіх лайнерів авіакомпанії було виключено слово «Holland». У 1996 році Martinair викупила 40% акцій колумбійського вантажного перевізника TAMPA Cargo, штаб-квартира якого знаходилась в Медельїні, а в 2003 році збільшила частку акцій до 58%. Вся власність TAMPA Cargo в лютому 2008 року була продана колумбійської флагманської авіакомпанії Avianca.

У 1998 році президент Martinair і її генеральний директор Мартін Шредер, який отримав у 1995 році престижну премію Tony Jannus Award, вийшов у відставку.

У тому ж році Єврокомісія відмовила авіакомпанії KLM Dutch Airlines в санкціонуванні придбання належних фірмі Nedlloyd акцій Martinair. У червні 2007 року керівництво компанії заявило про бажаному результаті ситуації передачі Martinair у власність однієї фірми, зробивши при цьому ставку на KLM, і в наступному році при повторному розгляді заявки Єврокомісія затвердила угоду з продажу акцій перевізника, що перебували у Nedlloyd, нідерландської авіакомпанії KLM Dutch Airlines. Угода була повністю закрита 31 грудня того ж року^[3].

У листопаді 2007 року авіакомпанія припинила всі ближньомагістральні перевезення і зконцентрувала операційну діяльність на далекомагістральних вантажних маршрутах. У вересні 2010 року керівництво Martinair оголосило про завершення всіх пасажирських перевезень з листопада 2011 року, які будуть передані у ведення KLM Dutch Airlines^[4].

У листопаді 2010 року Єврокомісія оштрафувала авіакомпанію Martinair на 29,5 мільйонів євро за результатами розслідування в області тарифної політики перевізника^[5].

31 жовтня 2011 авіакомпанія здійснила свій останній пасажирський рейс і стала повністю вантажним перевізником. Всі пасажирські напрямки Martinair були передані KLM.

Маршрутна мережа

Вантажні напрямки

Вантажний підрозділ «Martinair Cargo» працює, використовуючи переобладнаний в вантажний варіант літак Boeing 747-400BCF.

Флот

У 2014 році було оголошено, що компанія протягом двох найближчих років виведе з експлуатації літаки MD 11. Останній вантажний MD 11 зробив фінальний політ і виведений з експлуатації 8 липня 2016 року, у зв'язку з чим повітряний флот авіакомпанії Martinair став складати лише один вантажний літак Boeing 747-400F.

Повітряний флот авіакомпанії Martinair

Тип літака	В експлуатації	Вантажопідйомність
Boeing 747-400ERF	1	112 760 кг
Всього	1

Станом на 9 липня 2016 року середній вік повітряних суден авіакомпанії Martinair становить 26,2 років^[6].

Авіаподії і нещасні випадки

• 4 грудня 1974 року, рейс 138 авіакомпанії Martinair Holland, літак Douglas DC-8 (реєстраційний номер PH-MHB). При виведенні на посадковий курс міжнародного аеропорту Коломбо (Шрі-Ланка), лайнер знизився нижче безпечної висоти і зіткнувся з горою. Загинула 191 людина — всі, хто знаходилися на борту літака.^[7].
• 21 грудня 1992 року, рейс 495 Амстердам-Фару авіакомпанії Martinair Holland, літак McDonnell Douglas DC-10 (реєстраційний PH-MBN). При здійсненні посадки в португальському аеропорт Фару в умовах поганої погоди і екстремального бічного вітру лайнер потрапив в сильний зсув вітру, викликаний мікроскидом в атмосфері, зачепив крилом злітно-посадкову смугу і з'їхав з ВПП, що призвело до вибуху одного з паливних баків і невдовзі потім пожежі. З 340 осіб на борту лайнера загинуло 56 осіб^[8]

Примітки

1. Air International March 1973, pp. 122—123.
2. Short history of Martinair [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] at Martinair.com
3. «KLM to become Martinair’s sole shareholder», Martinair Media Releases page. [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]
4. Martinair to axe passenger operation next year. Flightglobal.com. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 24 вересня 2010.
5. E.U. Fines 11 Airlines Over Billion in Cargo Cartel. The New York Times. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 10 листопада 2010.
6. Martinair Fleet Age [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] accessed 18 December 2008.
7. Aviation-Safety PH-MBH accident description page. Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 5 серпня 2017.
8. Aviation-Safety PH-MBN accident description page. Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 5 серпня 2017.

Посилання

• Офіційний сайт авіакомпанії Martinair [Архівовано 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт вантажного підрозділу «Martinair Cargo» [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Льотна школа авіакомпанії Martinair [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]