Remove ads
MIM-23 Hawk (укр. «Гок»)[a] — це американський зенітний ракетний комплекс середнього радіусу дії. Прийнятий на озброєння армії США у 1959.
| MIM-23 Hawk | |
|---|---|
 MIM-23 Hawk завантажувальник перезавантажує пусковий причеп | |
| Тип | зенітна ракета |
| Походження | США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | серпень 1960[1]–нині |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Raytheon Technologies |
| Виготовлена кількість | близько 40 тис. ракет |
| Характеристики | |
| Вага | 590 кг |
| Довжина | 5,08 м |
| Діаметр | 370 мм |
| Боєголовка | осколкова боєголовка 54 кг |
| Двигун | твердопаливний ракетний |
| Розмах крил | 1,19 м |
Операційна дальність | 45–50 км |
| Практична межа | 20 км |
| Швидкість | 2,4 маха |
Система наведення | Напівактивне радарне наведення |
MIM-23 Hawk у Вікісховищі | |
Спроєктований як мобільніший відповідник MIM-14 Nike Hercules, поступившись далекобійністю за значно менші розміри і вагу. Порівняно менша ефективність була значно підвищена у порівнянні з Nike завдяки застосуванню нових радарів і системи напівактивного радарного самонаведення безперервної хвилі.
У 1971 провели програму ґрунтовного покращення, яка включала кілька покращень для зенітної керованої ракети, що включало заміну всіх РЛС на нові моделі. Покращення тривали наступні двадцять років, зокрема додали покращений радіоелектронний захист, можливість наводитись на глушилки, а в 1995 додано нову боєголовку, яка уможливила боротьбу проти тактичних ракет ближньої дії.
Remove ads
Фаза I / Phase I
Включала заміну CWAR радару безперервного хвильового спостереження (Continuous Wave Acquisition Radar) на покращений ICWAR AN/MPQ-55 та модернізацію AN/MPQ-50 PAR до покращеної версії IPAR (було додано цифровий індикатор рухомих цілей, MTI).
Ця модифікація впроваджувалася з 1979 по 1981 рр.
Фаза II / Phase II
Розроблено 1978 року та впроваджено між 1983 та 1986 рр. Було модернізовано AN/MPQ-46 HPI до стандарту AN/MPQ-5 з заміною електронної компонентної бази на твердотільну. Також було додано допоміжну оптичну систему спостереження (TAS).
Фаза III / Phase III
Розробку було розпочато 1983 року, до армії США система надійшла 1989 року.
Модифікація стала значною модернізацією системи, що оновила комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення більшості її компонентів. Також було впроваджено новий радар безперервного хвильового спостереження AN/MPQ-62, додано можливість виявлення цілі під час одного сканування та оновлено HPI до стандарту AN/MPQ-61 шляхом додавання системи одночасного ураження Hawk на низькій висоті (LASHE). LASHE дозволяє протидіяти груповим атакам шляхом одночасного перехоплення кількох цілей низького рівня.
Типова батарея Phase III HAWK включає в себе один радар відстеження імпульсів (PAR, AN/MPQ-50), один радар безперервного хвильового спостереження (CWAR, AN/MPQ-62), два радари висвітлення високої потужності (HIPIR, AN/PQ-61), один центр розподілення вогню (FDC), один передатчик-приймач «свій-чужий» (IFF), шість цифрових пускових (DLN) з 18 ракетами.
HAWK XXI / HAWK-AMRAAM
Модифікацію, що має можливість використання двох видів ракет, було розроблено компаніями Kongsberg та Raytheon було прийнято на озброєння 1996 року[2]. За рахунок використання системи ППО HAWK та ракет середнього радіусу дії AMRAAM, система може використовуватися одночасно проти широкого кола загроз. Найкраще підходить для ураження середньовисотних загроз, включаючи літаки, крилаті ракети, а також в умовах насичених рейдів та комплексних заходів протидії.
Remove ads
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Отримані Україною комплекси показали високу ефективність проти російських крилатих ракет і дронів-камікадзе Shahed-131/136. У липні 2024 року в командуванні Повітряних сил ЗСУ розповіли про підрозділ, який збив 40 БПЛА, 13 ракет Х-59 і одну ракету «Калібр».[3][4]
Поточні оператори
Фаза I
Бахрейн
Єгипет
Греція
Іран виробляв на місці під назвою Mersad[en]
Японія
Кувейт
Саудівська Аравія
Сінгапур
Іспанія
Швеція
Республіка Китай (Тайвань) — будуть замінені на Sky Bow 3[en][5]
Об'єднані Арабські Емірати
Фаза II
Ці країни втілили покращення фази I і фази II.
- Греція
Фаза III
- Єгипет — 25 лютого 2014, замовив 186 нових ракетних моторів.[6]
- Греція
Ізраїль — будуть замінені на Пращу Давида.[7]
Йорданія — 25 лютого 2014, замовила 114 нових ракетних моторів.[6]
Марокко
Румунія[8] (колишні данські системи)- Саудівська Аравія
- Сінгапур
- Іспанія
- Швеція
- Республіка Китай (Тайвань) — будуть замінені на Sky Bow 3[en].[5]
- Об'єднані Арабські Емірати
Україна — шість пускових установок було передано Іспанією.[9][10] У межах пакету військової допомоги, оголошеного США 4 листопада 2022 року, було виділено кошти на модернізацію ракет HAWK для їхнього включення до майбутньої допомоги[11][12].
Hawk XXI
Колишні оператори
Фаза I
США (зняті з озброєння)
Норвегія (зняті з озброєння в 1998)
Німеччина(зняті з озброєння в 2005)
Фрація (зняті з озброєння в 2012[16])
Італія (зняті з озброєння в 2011)
Фаза II
Бельгія (зняті з озброєння в 2004)
Норвегія (зняті з озброєння)- Франція (зняті з озброєння)
- Німеччина (зняті з озброєння в 2005)
- Італія (зняті з озброєння в 2011)
- США (зняті з озброєння)
.svg){kind=small}
Фаза III
Нідерланди (зняті з озброєння в 2004)- Франція (зняті з озброєння)
- Німеччина (зняті з озброєння в 2005)
- США (зняті з озброєння)
Південна Корея — 8 батарей (зняті з озброєння, замінені на ЗРК Cheolmae-2)
Remove ads
- Marc Romanych, Jacqueline Scott (2022). The HAWK Air Defense Missile System. New Vanguard. Т. 309. Irene Cano Rodríguez (ілюстратор). Osprey. ISBN 9781472852182.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads