MIM-23 Hawk

MIM-23 Hawk (укр. «Гок»)^[a] — це американський зенітний ракетний комплекс середнього радіусу дії. Прийнятий на озброєння армії США у 1959.

MIM-23 Hawk
MIM-23 Hawk завантажувальник перезавантажує пусковий причеп
Тип	зенітна ракета
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	серпень 1960[1]–нині
Історія виробництва
Виробник	Raytheon Technologies
Виготовлена кількість	близько 40 тис. ракет
Характеристики
Вага	590 кг
Довжина	5,08 м
Діаметр	370 мм
Боєголовка	осколкова боєголовка 54 кг
Двигун	твердопаливний ракетний
Розмах крил	1,19 м
Операційна дальність	45–50 км
Практична межа	20 км
Швидкість	2,4 маха
Система наведення	Напівактивне радарне наведення
MIM-23 Hawk у Вікісховищі

Система Hawk на службі ВПС Німеччини перед тим як її зняли з озброєння

Спроєктований як мобільніший відповідник MIM-14 Nike Hercules, поступившись далекобійністю за значно менші розміри і вагу. Порівняно менша ефективність була значно підвищена у порівнянні з Nike завдяки застосуванню нових радарів і системи напівактивного радарного самонаведення безперервної хвилі.

У 1971 провели програму ґрунтовного покращення, яка включала кілька покращень для зенітної керованої ракети, що включало заміну всіх РЛС на нові моделі. Покращення тривали наступні двадцять років, зокрема додали покращений радіоелектронний захист, можливість наводитись на глушилки, а в 1995 додано нову боєголовку, яка уможливила боротьбу проти тактичних ракет ближньої дії.

Модифікації

Фаза I / Phase I

Включала заміну CWAR радару безперервного хвильового спостереження (Continuous Wave Acquisition Radar) на покращений ICWAR AN/MPQ-55 та модернізацію AN/MPQ-50 PAR до покращеної версії IPAR (було додано цифровий індикатор рухомих цілей, MTI).

Ця модифікація впроваджувалася з 1979 по 1981 рр.

Фаза II / Phase II

Розроблено 1978 року та впроваджено між 1983 та 1986 рр. Було модернізовано AN/MPQ-46 HPI до стандарту AN/MPQ-5 з заміною електронної компонентної бази на твердотільну. Також було додано допоміжну оптичну систему спостереження (TAS).

Фаза III / Phase III

Розробку було розпочато 1983 року, до армії США система надійшла 1989 року.

Модифікація стала значною модернізацією системи, що оновила комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення більшості її компонентів. Також було впроваджено новий радар безперервного хвильового спостереження AN/MPQ-62, додано можливість виявлення цілі під час одного сканування та оновлено HPI до стандарту AN/MPQ-61 шляхом додавання системи одночасного ураження Hawk на низькій висоті (LASHE). LASHE дозволяє протидіяти груповим атакам шляхом одночасного перехоплення кількох цілей низького рівня.

Типова батарея Phase III HAWK включає в себе один радар відстеження імпульсів (PAR, AN/MPQ-50), один радар безперервного хвильового спостереження (CWAR, AN/MPQ-62), два радари висвітлення високої потужності (HIPIR, AN/PQ-61), один центр розподілення вогню (FDC), один передатчик-приймач «свій-чужий» (IFF), шість цифрових пускових (DLN) з 18 ракетами.

HAWK XXI / HAWK-AMRAAM

Модифікацію, що має можливість використання двох видів ракет, було розроблено компаніями Kongsberg та Raytheon було прийнято на озброєння 1996 року^[2]. За рахунок використання системи ППО HAWK та ракет середнього радіусу дії AMRAAM, система може використовуватися одночасно проти широкого кола загроз. Найкраще підходить для ураження середньовисотних загроз, включаючи літаки, крилаті ракети, а також в умовах насичених рейдів та комплексних заходів протидії.

Бойове застосування

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Отримані Україною комплекси показали високу ефективність проти російських крилатих ракет і дронів-камікадзе Shahed-131/136. У липні 2024 року в командуванні Повітряних сил ЗСУ розповіли про підрозділ, який збив 40 БПЛА, 13 ракет Х-59 і одну ракету «Калібр».^[3][4]

Оператори

Вантажівка тягне Hawk SAM на параді біля Триумфальної арки в Бухаресті. Румунія, 1 грудня 2008

Поточні оператори

Фаза I

• Бахрейн
• Єгипет
• Греція
• Іран виробляв на місці під назвою Mersad^[en]
• Японія
• Кувейт
• Саудівська Аравія
• Сінгапур
• Іспанія
• Швеція
• Республіка Китай (Тайвань) — будуть замінені на Sky Bow 3^[5]
• Об'єднані Арабські Емірати

Фаза II

Ці країни втілили покращення фази I і фази II.

• Греція

Фаза III

• Єгипет — 25 лютого 2014, замовив 186 нових ракетних моторів.^[6]
• Греція
• Ізраїль — будуть замінені на Пращу Давида.^[7]
• Йорданія — 25 лютого 2014, замовила 114 нових ракетних моторів.^[6]
• Марокко
• Румунія^[8] (колишні данські системи)
• Саудівська Аравія
• Сінгапур
• Іспанія
• Швеція
• Республіка Китай (Тайвань) — будуть замінені на Sky Bow 3.^[5]
• Об'єднані Арабські Емірати
• Україна — шість пускових установок було передано Іспанією.^[9][10] У межах пакету військової допомоги, оголошеного США 4 листопада 2022 року, було виділено кошти на модернізацію ракет HAWK для їхнього включення до майбутньої допомоги^[11][12].

Hawk XXI

• Туреччина^[13] розгорнуті в Сирії та Лівії у 2020^[14][15]
• Ірак

Колишні оператори

Фаза I

• США (зняті з озброєння)
• Норвегія (зняті з озброєння в 1998)
• Німеччина(зняті з озброєння в 2005)
• Франція (зняті з озброєння в 2012^[16])
• Італія (зняті з озброєння в 2011)

Фаза II

• Бельгія (зняті з озброєння в 2004)
• Норвегія (зняті з озброєння)
• Франція (зняті з озброєння)
• Німеччина (зняті з озброєння в 2005)
• Італія (зняті з озброєння в 2011)
• США (зняті з озброєння)

Фаза III

• Нідерланди (зняті з озброєння в 2004)
• Франція (зняті з озброєння)
• Німеччина (зняті з озброєння в 2005)
• США (зняті з озброєння)
• Південна Корея — 8 батарей (зняті з озброєння, замінені на ЗРК Cheolmae-2)

Література

• Marc Romanych, Jacqueline Scott (2022). The HAWK Air Defense Missile System. New Vanguard. Т. 309. Irene Cano Rodríguez (ілюстратор). Osprey. ISBN 9781472852182.