M-84 - Wikiwand

M-84 — югославський основний бойовий танк третього покоління. M-84 — це ліцензійна копія радянського Т-72М1, яку виготовляла Югославія на потужностях, що тепер розміщені на території Хорватії. Танк перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.

Коротка інформація Танк М-84, Тип ...

Танк М-84
Сербський М-84
Тип	основний бойовий танк М-84
Походження	СФРЮ
Історія використання
На озброєнні	1985 — т. ч.
Оператори	Кувейт Сербія Словенія Хорватія
Війни	Війна в затоці Югославські війни UNMIK
Історія виробництва
Розробник	ЮНА
Виробник	завод «Джуро Джакович»
Виготовлення	1984—1991
Виготовлена кількість	652
Варіанти	див. варіанти
Характеристики
Вага	41,5 т.
Довжина	9,53 м
Довжина ствола	48 калібрів
Ширина	3,57 м
Висота	2,19 м
Обслуга	3: командир, механік-водій, навідник

Калібр	125 мм, 2A46
Темп вогню	8 постр./хв
Дальність вогню
Ефективна	3 км (БОПС) до 10 км (ОФС)

Броня	протиснарядна комбінована; композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом. Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм
Головне озброєння	гладкоствольна танкова гармата боєкомплект: 42
Другорядне озброєння	додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км)
Двигун	дизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³ 1000 к.с. (750 кВ)
Питома потужність	24,10 к.с./т
Підвіска	індивідуальна торсійна тиск на ґрунт: 0,83 кг/см²
Дорожній просвіт	100 мм
Паливо	D2, 1190 + 400 л.
Швидкість	шосе: 68 км/год бездоріжжя: 35-45 км/год
Прохідність	нахил: 25° підйом: 30° стінка: 0,85 м рів: 2,8 м брід: 1,2 м

M-84 у Вікісховищі

Закрити

Головною відмінністю M-84 від радянського Т-72 є кращі приціли та система керування вогнем^[1].

Розробка і виробництво

Узагальнити

Перспектива

У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.

У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:

Завод «Джуро Джакович», Славонський Брод, остаточне виготовлення танка
FAMOS, Пале, двигун
Iskra Fotona, Любляна, лазери і електроніка
Zrak Sarajevo, Сараєво, оптика
Slovenske Železarne, Равне, криця і броня
Prvi Partizan, Ужиці, боєзапас
Pretis, Воґошчя, боєзапас
Prva Petoletka, Трстеник, гідравліка
21 Maj, Раковиця, ручне керування поворотом башти

Bratstvo, Травник, головна гармата
Metalski zavodi Tito, Скоп'є, мультиплікатор
11 oktomvri, Прілеп
Ruen, Кочані
Rudi Cajevec, Баня-Лука, електроніка
Sever, Суботиця, автозавантажувач
Jugoturbina, Карловац
Radoje Dakic, Подгориця
Industrija lezajeva Kotor, Котор

Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.

Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.

Останній сербський варіант M-84 це М-84ASM2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.

Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN^[2].

Варіанти

M-84 — базова модифікація. Прийнята на озброєння югославською армією у 1984 році. Оснащувалась двигуном В-46-6 потужністю 780 к. с.
M-84A — модернізований М-84 із двигуном В-46-6ТК (V46-TK) потужністю 1000 к. с., оснащеним двома турбокомпресорами та інтеркулером.
M-84AB — модернізація М-84А із встановленням нової СУВ SUV-M-84 для армії Кувейту.
M-84ABN — М-84AB оснащений навігаційним обладнанням.
M-84ABK — командирський варіант М-84AB, з додатковим зв'язковим та навігаційним обладнанням, а також генератором.
M-84AI — БРЕМ, югославського виробництва на шасі М-84А. Було заплановано виготовити 15 машин для Кувейту, проте є дані, що жодної з них збудувати так і не встигли. Було виготовлено один прототип.
M-84A4 Sniper — хорватський варіант модернізації танків М-84A та М-84AB.
M-84D — хорватський варіант модернізації танків М-84A4.
M-95 Degman — хорватський варіант модернізації танка М84 прототипом послужив югославський проект М-91 Вихор.
M2001 — сербський варіант модернізації танка М84 також відомий під назвою M2001.

Оператори

Поточні

Кувейт: 75 M-84AB на озброєнні та зберіганні, станом на 2024 рік^[3].
Сербія: 195 M-84 на озброєнні та 4+ M-84AS1 проходять випробування, станом на 2024 рік^[4].
Словенія: 14 машин залишаються в робочому стані лише для навчання, 32 залишаються на зберіганні, станом на 2024 рік^[5]. Усі танки були модернізовані до варіанту M-84A4 Sniper. Пропозиція Німеччини відправити в Словенію машини німецького виробництва в обмін на М-84А4 для України провалилася.
- 14 танків використовуються 45-м центром гусеничних бойових машин у Півці^[6].
Хорватія: 74 M-84A4 на озброєні, станом на 2024 рік. Планується заміна всіх танків на Leopard 2A8. 30 танків заплановано передати Україні^[7]^[8].