Loading AI tools
югославський основний бойовий танк третього покоління З Вікіпедії, вільної енциклопедії
M-84 — югославський основний бойовий танк третього покоління. M-84 — це ліцензійна копія радянського Т-72М1, яку виготовляла Югославія на потужностях, що тепер розміщені на території Хорватії. Танк перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.
| Танк М-84 | |
|---|---|
 Сербський М-84 | |
| Тип | основний бойовий танк М-84 |
| Походження | .svg){kind=small} СФРЮ |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1985 — т. ч. |
| Оператори |  Кувейт Сербія Словенія Хорватія |
| Війни | Війна в затоці Югославські війни UNMIK |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ЮНА |
| Виробник | завод «Джуро Джакович» |
| Виготовлення | 1984—1991 |
| Виготовлена кількість | 652 |
| Варіанти | див. варіанти |
| Характеристики | |
| Вага | 41,5 т. |
| Довжина | 9,53 м |
| Довжина ствола | 48 калібрів |
| Ширина | 3,57 м |
| Висота | 2,19 м |
| Обслуга | 3: командир, механік-водій, навідник |
| Калібр | 125 мм, 2A46 |
| Темп вогню | 8 постр./хв |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 3 км (БОПС) до 10 км (ОФС) |
| Броня | протиснарядна комбінована; композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом. Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм |
Головне озброєння | гладкоствольна танкова гармата боєкомплект: 42 |
Другорядне озброєння | додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км) |
| Двигун | дизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³ 1000 к.с. (750 кВ) |
| Питома потужність | 24,10 к.с./т |
| Підвіска | індивідуальна торсійна тиск на ґрунт: 0,83 кг/см² |
| Дорожній просвіт | 100 мм |
| Паливо | D2, 1190 + 400 л. |
| Швидкість | шосе: 68 км/год бездоріжжя: 35-45 км/год |
| Прохідність | нахил: 25° підйом: 30° стінка: 0,85 м рів: 2,8 м брід: 1,2 м |
M-84 у Вікісховищі | |
Головною відмінністю M-84 від радянського Т-72 є кращі приціли та система керування вогнем[1].
У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.
У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:
|
Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.
Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.
Останній сербський варіант M-84 це М-84ASM2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.
Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN[2].
Кувейт: 75 M-84AB на озброєнні та зберіганні, станом на 2024 рік[3]. Сербія: 195 M-84 на озброєнні та 4+ M-84AS1 проходять випробування, станом на 2024 рік[4]. Словенія: 14 машин залишаються в робочому стані лише для навчання, 32 залишаються на зберіганні, станом на 2024 рік[5]. Усі танки були модернізовані до варіанту M-84A4 Sniper. Пропозиція Німеччини відправити в Словенію машини німецького виробництва в обмін на М-84А4 для України провалилася.
Хорватія: 74 M-84A4 на озброєні, станом на 2024 рік. Планується заміна всіх танків на Leopard 2A8. 30 танків заплановано передати Україні[7][8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
