Чина чорна[1][2], горошок чорний[1], чорнозілля[1] (Lathyrus niger (L.) Bernh.) — рослина з роду чина, родини бобових.
| Чина чорна (Lathyrus niger) | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_IMG_7523.JPG) Чина чорна (Lathyrus niger) | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Lathyrus niger (L.) Bernh. 1800 | ||||||||||||||||||||||||
|
Lathyrus niger subsp. niger (L.) Bernh. | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Orobus niger L. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Загальна біоморфологічна характеристика
_IMG_7526.JPG)
Багаторічна рослина з коротким, потовщеним, майже дерев'янистим кореневищем. Стебла — одиночні або декілька, прямостоячі, 50-80 см заввишки, у нижній частині майже безлисті, догори густо облиствені, нетовсті, гранисті. Прилистки напівстрілоподібні, лінійно-ланцетні, коротше черешка, 6-10 мм завдовжки, 1-2 мм завширшки. Листя парноперистоскладні. Черешок гранистий, закінчується тонкою щетинкою. Листочки трьох- — п'ятіпарні, еліптичні або довгасто-овальні, на обох кінцях закруглені, на верхівці — з вістрям, знизу — сірувато-зелені, з обох боків — з неясною сіткою жилок, 20-35 мм завдовжки, 8-12 мм завширшки. Китиці з чотирма — шістьма квітками, негусті, однобокі. Чашечка широкодзвоникова, по краю коротковійчаста, верхні зубці її майже непомітні, два бокових нижніх трикутно-загострені, нижній трикутно-шилоподібний, у кілька разів коротший трубки. Віночок завдовжки 11-13 мм, лілово-фіолетовий, прапор трохи довше крил, пластинка його майже овальна, коротше широкого нігтика, крила на довгому, дещо зігнутому нігтику, пластинки їх довгасті, на верхівці звужені, при основі з вушками. Човник на довгому нігтику, по нижньому краю майже прямокутно зігнутий, до верхівки витягнутий в дзьобик. Боби довгасто-лінійні, 4-5 см завдовжки, 4-5 мм завширшки, до верхівки більш витягнуті і злегка зігнуті, стулки бобів досить опуклі, з малопомітним жилкуванням. Цвіте в липні — серпні.
Екологія
Росте в лісах переважно листяних, особливо дубових, але нерідко і в сосняках.
Поширення
Природний ареал
- Африка
- Азія
- Європа
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Норвегія; Швеція; Велика Британія
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим)
- Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія; Румунія
- Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія
Використання та господарське значення
Добра кормова високобілкова рослина, охоче поїдається худобою. Використовується як декоративна рослина, медонос, барвник.
Охорона у природі
Входить до Офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Донецької і Дніпропетровської областей[3].
Занесена до Червоних книг Латвії і Естонії. В Росії входить до Червоних книг Калузької, Липецької, Московської, Псковської, Ростовської, Рязанської, Самарської і Смоленської областей та до Червоної книги Москви.
Примітки
Див. також
Література
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
