Південно-Східна Європа

Півде́нно-Схі́дна Євро́па (ПСЄ) — географічний субрегіон Європи, що складається переважно з регіону Балканського півострова, а також прилеглих регіонів і архіпелагів. Є дублюючі та суперечливі визначення регіону, зумовлені політичними, економічними, історичними, культурними та географічними міркуваннями.

Суверенними державами та територіями, які можуть бути включені до регіону, є Албанія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія (більшість класифікацій розташовують її в Центральній Європі), Греція (більшість класифікацій розташовують її в Південній Європі), Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія (більшість класифікацій розташовують її в Східній Європі), Сербія та європейська частина Туреччини. Іноді політично також і Кіпр (географічно розміщений у Західній Азії), Угорщина (більшість класифікацій розташовують її в Центральній Європі), Молдова (більшість класифікацій розташовують її в Східній Європі) та Словенія (більшість класифікацій розташовують її в Центральній Європі) також включені через культурні чи історичні фактори і приналежність.

Найбільшими містами регіону є Стамбул, Атени, Бухарест, Софія, Белград.

Поняття Південно-Східної Європи почало вживатися з середини XIX століття, коли австрійський винахідник Йоганн Ґеорґ фон Ган^[en] (1811–1869) вперше застосував цей термін, посилаючись на країни Балканського півострова^[1]. Кордони цього геополітичного регіону Європи варіюються залежно від політичних, економічних, історичних, культурних, антропологічних, географічних та інших поглядів та концепцій визначення регіону.

Держави, описані в 2004 році Istituto Geografico De Agostini як повністю в Балканському регіоні, це: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Чорногорія та Північна Македонія.^[2]

З 1990-х років, частково через негативні історичні та політичні конотації терміна Балкани^[3], особливо після військових конфліктів 1990-х років у Югославії в західній половині регіону, термін Південно-Східна Європа стає все більш популярним.^[4]^[5]

Постійний комітет з географічних назв

Німецький Постійний комітет з географічних назв^[de], який розробляє та рекомендує правила для уніфікованого використання географічних назв, пропонує два набори меж регіону. Перший відповідає міжнародним кордонам сучасних держав. Другий поділяє та включає деякі країни на основі культурних критеріїв. ^[6] Комітет включив до «Південно-Східної Європи» такі держави:

У цій класифікації Хорватія, Угорщина та Словенія (приморська частина) включені до Центральної Європи, тоді як Туреччина (Східна Тракія) класифікується за межами основної Європи.

ЦРУ

Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів Америки класифікує десять держав як належних до «Південно-Східної Європи»:^[7]

Албанія
Боснія і Герцеговина
Болгарія
Косово
Північна Македонія
Румунія (Валахія та Північна Добруджа)
Сербія
Туреччина (3% в Європі, а саме Східна Тракія)
Хорватія (приморська частина)
Чорногорія

Інші погляди

До Пакту стабільности для Південно-Східної Європи (SPSEE) входять Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Косово, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія та Сербія як члени-партнери.
Процес співпраці у Південно-Східній Європі (SEECP) включає Албанію, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Грецію, Косово, Молдову, Чорногорію, Північну Македонію, Румунію, Сербію, Словенію та Туреччину як партнерів-членів.
Ініціатива НАТО у Південно-Східній Європі (SECI) включає Албанію, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Грецію, Угорщину, Молдову, Чорногорію, Північну Македонію, Румунію, Сербію, Словенію та Туреччину як партнерів-членів.
До складу правоохоронного центру Південно-Східної Європи (SELEC) входять Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Угорщина, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Сербія та Туреччина як країни-члени.^[8]
Програма транснаціональної співпраці Південно-Східної Європи, що фінансується Європейською Унією,^[9] включає всю територію Албанії, Австрії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Греції, Угорщини, Північної Македонії, Чорногорії, Молдови, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, а також частини Італії та України як частину «програмної території».^[10]
Членами Конвенції про поліцейське співробітництво для Південно-Східної Європи (PCC SEE) є Албанія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Угорщина, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Сербія та Словенія.^[11]
Дослідження Світового банку розглядають Албанію, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Молдову, Північну Македонію, Румунію та Сербію як вісім країн Південно-Східної Європи (SEE8).^[12]
У публікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Банку розвитку Ради Європи (CEB) від 2006 року Албанію, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Північну Македонію, Молдову, Румунію та Сербію і Чорногорію назвали «країни Південно-Східної Європи».^[13]
Світовий банк не включає держави-учаниці Європейської Унії у свої звіти, а перераховує лише Албанію, Боснію і Герцеговину, Косово, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію (SEE6).^[14]
Регіональне відділення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Південно-Східній Європі^[15] наразі вносить до списку «Південно-Східної Європи» Албанію, Боснію та Герцеговину, Північну Македонію та Чорногорію.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південно-Східна Європа

[1]
Hösch, Nehring, Sundhaussen (Hrsg.), Lexikon zur Geschichte Südosteuropas, S. 663, ISBN 3-8252-8270-8
[2]
Istituto Geografico De Agostini, L'Enciclopedia Geografica – Vol.I – Italia, 2004, Ed. De Agostini p.78
[3]
Balkanize. merriam-webster.com.
[4]
Altić, Mirela Slukan (2011). Hrvatska kao zapadni Balkan – geografska stvarnost ili nametnuti identitet? [Croatia as a Part of the Western Balkans – Geographical Reality or Enforced Identity?]. Društvena Istraživanja (хор.). 20 (2): 401—413. doi:10.5559/di.20.2.06.
[5]
Bideleux, Robert; Ian Jeffries (2007). A history of Eastern Europe. Taylor & Francis. с. 37. ISBN 978-0-415-36627-4.
[6]
Jordan, Peter (2005). Großgliederung Europas nach kulturräumlichen Kriterien [The large-scale division of Europe according to cultural-spatial criteria]. Europa Regional. Leipzig: Leibniz-Institut für Länderkunde (IfL). 13 (4): 162—173. Процитовано 21 January 2019 — через Ständiger Ausschuss für geographische Namen (StAGN).
[7]
Field listing: Location. CIA World Factbook. Архів оригіналу за 24 May 2011. Процитовано 30 July 2017.
[8]
Member States. Southeast European Law Enforcement Center (амер.). Процитовано 14 November 2023.
[9]
South-East Europe. www.southeast-europe.net. Архів оригіналу за 1 May 2008. Процитовано 7 January 2019.
[10]
Programme summary, South East Europe (SEE): Operational Programme, South East Europe Transnational Cooperation Programme, 28 November 2013, с. 6
[11]
Police Cooperation Convention for Southeast Europe (PCC SEE). PCC SEE Secretariat. Процитовано 19 December 2023.
[12]
Harry G. Broadman (2004). Building Market Institutions in South Eastern Europe: Comparative Prospects for Investment and Private Sector Development. World Bank Publications. с. xviii. ISBN 978-0-8213-5776-7.
[13]
World Health Organization. Regional Office for Europe; Council of Europe Development Bank (2006). Health and Economic Development in South-eastern Europe. World Health Organization. с. 5–. ISBN 978-92-890-2295-8.
[14]
South East Europe Regular Economic Report. World Bank.
[15]
Regional Office in South Eastern Europe - Global Focus. reporting.unhcr.org.

Показники країн ПСЄ//The Performance of Public Health-care Systems in South-East Europe^{[недоступне посилання з липня 2019]} с. 147

Paul L. Horecky (ed.), Southeastern Europe: A guide to basic publications, Chicago: The University of Chicago Press, 1969.
Troebst, Stefan, «Historical Meso-Region»: A Concept in Cultural Studies and Historiography, EGO – European History Online, Mainz: Institute of European History, 2012, отримано: 4 березня 2020 ( pdf )

Ekavi Athanassaopolou (2013). Organized Crime in Southeast Europe. Routledge. с. 6–. ISBN 978-1-317-99945-4.
Koller, Markus, Ottoman History of South-East Europe, EGO – European History Online, Mainz: Institute of European History, 2012, retrieved: 17 March 2021 (pdf).

[1] [1]
Hösch, Nehring, Sundhaussen (Hrsg.), Lexikon zur Geschichte Südosteuropas, S. 663, ISBN 3-8252-8270-8

[2] [2]
Istituto Geografico De Agostini, L'Enciclopedia Geografica – Vol.I – Italia, 2004, Ed. De Agostini p.78

[3] [3]
Balkanize. merriam-webster.com.

[Altić11-4] [4]
Altić, Mirela Slukan (2011). Hrvatska kao zapadni Balkan – geografska stvarnost ili nametnuti identitet? [Croatia as a Part of the Western Balkans – Geographical Reality or Enforced Identity?]. Društvena Istraživanja (хор.). 20 (2): 401—413. doi:10.5559/di.20.2.06.

[5] [5]
Bideleux, Robert; Ian Jeffries (2007). A history of Eastern Europe. Taylor & Francis. с. 37. ISBN 978-0-415-36627-4.

[Jordan_2005-6] [6]
Jordan, Peter (2005). Großgliederung Europas nach kulturräumlichen Kriterien [The large-scale division of Europe according to cultural-spatial criteria]. Europa Regional. Leipzig: Leibniz-Institut für Länderkunde (IfL). 13 (4): 162—173. Процитовано 21 January 2019 — через Ständiger Ausschuss für geographische Namen (StAGN).

[:0-7] [7]
Field listing: Location. CIA World Factbook. Архів оригіналу за 24 May 2011. Процитовано 30 July 2017.

[8] [8]
Member States. Southeast European Law Enforcement Center (амер.). Процитовано 14 November 2023.

[9] [9]
South-East Europe. www.southeast-europe.net. Архів оригіналу за 1 May 2008. Процитовано 7 January 2019.

[10] [10]
Programme summary, South East Europe (SEE): Operational Programme, South East Europe Transnational Cooperation Programme, 28 November 2013, с. 6

[11] [11]
Police Cooperation Convention for Southeast Europe (PCC SEE). PCC SEE Secretariat. Процитовано 19 December 2023.

[12] [12]
Harry G. Broadman (2004). Building Market Institutions in South Eastern Europe: Comparative Prospects for Investment and Private Sector Development. World Bank Publications. с. xviii. ISBN 978-0-8213-5776-7.

[EuropeBank2006-13] [13]
World Health Organization. Regional Office for Europe; Council of Europe Development Bank (2006). Health and Economic Development in South-eastern Europe. World Health Organization. с. 5–. ISBN 978-92-890-2295-8.

[14] [14]
South East Europe Regular Economic Report. World Bank.

[15] [15]
Regional Office in South Eastern Europe - Global Focus. reporting.unhcr.org.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

Постійний комітет з географічних назв

ЦРУ

Інші погляди

Wikiwand in your browser!

Південно-Східна Європа

Постійний комітет з географічних назв

ЦРУ

Інші погляди

Wikiwand in your browser!

Поняття

Класифікація

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела