Loading AI tools
російськомовний канал державного іномовлення України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
FREEДОМ[6] (UATV) — державний український російськомовний канал іномовлення.
FREEДОМ | |
---|---|
ДП Мультимедійна платформа іномовлення України[1] | |
Країна | Україна |
Зона мовлення | Земля |
Час мовлення | Цілодобово |
Мова мовлення | російська |
Центр керування | Київ, вул. Хрещатик, 26 |
Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Дата початку мовлення | 1 жовтня 2015 (перший запуск як телеканал UATV) 1 березня 2021 (перезапуск) 29 серпня 2022 (як телеканал FreeДОМ) |
Замінив | УТР |
Аудиторія | російськомовна[2] |
Засновник | Міністерство інформаційної політики України |
Власник(и) | Міністерство культури та інформаційної політики України[3][4] |
Споріднені канали | Дім |
Слоган | Завжди поруч (2015—2020)[5]. |
Сайт | uatv.ua/uk tvfreedom.io |
Мета каналу — інформування російськомовних українців на тимчасово окупованих Росією українських територіях про ситуацію в Україні, створений на противагу російській пропаганді[2].
Де-факто UATV є версією іншого державного телеканалу Дім/Дом, оскільки контент каналу UATV береться у телеканалу Дім/Дом (однак на телеканалі Дім/Дом є певні відмінності у програмі у порівнянні з UATV)[2].
У 2015—2020 роках канал UATV мовив на базі ДП ІА Укрінформу як українське державне мульти-мовне іномовлення, що вело мовлення 5-ма мовами: російською, українською, англійською, арабською та кримськотатарською мовами. З січня 2020 по березень 2021 року канал UATV фактично не діяв, хоча де-факто канал мовив, ре-транслюючи старий контент, який було створено у 2015—2020 роках. У березні 2021 року ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (материнська компанія телеканалів Дім/Дом та UATV російською) перезапустило іномовлення як російськомовний телеканал державного іномовлення України під брендом UATV російською[2]. Трансляція переформатованого каналу ведеться шляхом цілої низки методів розповсюдження: супутникове мовлення, кабельне мовлення та IPTV/OTT мовлення[2].
Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. |
Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Цей розділ потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затверджена 11 грудня 2014 року, серед інших заходів «нової оборонної політики» називала запуск іномовлення до кінця 2015 року[7].
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», схвалена Президентом 12 січня 2015 року, передбачала програму популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі[8].
Створення концепції окремого каналу іномовлення тривало принаймні з травня 2014 року, чим опікувалася заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар[9].
Міністр інформаційної політики України Юрій Стець проанонсував створення мовника Ukraine Tomorrow у лютому 2015 року. Він заявив, що канал «зможуть дивитися у багатьох країнах Європи і світу», а у фінансуванні готові допомогти посол США та низка фондів і бізнес-структур[10].
Проєкт закону «Про систему іномовлення України», що створював правові основи діяльності державного підприємства — іномовника, був унесений до парламенту Кабміном 13 липня 2015 року[11].
Перший проєкт пропонував утворити державне підприємство «Іномовна телерадіокомпанія України „Ukraine Tomorrow“» (ІНТУ) на базі державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“» та ТОВ «Банківське телебачення»[12] і підпорядкувати ІНТУ Мінінформполітики.
На початку серпня стало відомо, що міжнародна група компаній Group DF, підконтрольна українському олігарху Дмитру Фірташу, подала заявку на реєстрацію торгової марки УКРАЇНА ЗАВТРА / УКРАИНА ЗАВТРА / UKRAINE TOMORROW / UKRAINE MORGEN. Представники компанії сказали, що використовували цей бренд ще 2014 року для публічних заходів за участю Фірташа[13][14][15]. Group DF підтвердила свої ексклюзивні права на бренд у восьми класах за Міжнародною класифікацією товарів і послуг. Реєстрація бренду до 2025 року поширювалася на території 27 країн — членів ЄС та України[16].
За таких умов Юрію Стецю не залишалося нічого іншого, крім як змінити назву мовника[17][18]. Так з'явився другий текст законопроєкту, поданий 26 листопада.
Метою створення каналу UATV було забезпечення доступу іноземної аудиторії до об'єктивної, актуальної та повної інформації про події в Україні, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі[19].
«Там буде низка нових та цікавих форматів, які дадуть можливість світові побачити Україну. Але там не буде брехні та постановочних відео а-ля Russia Today. Це не наш шлях.» |
— В. Сюмар[9] |
Лейтмотивом утворення Ukraine Tomorrow від початку була потреба в протидії російській пропаганді в умовах гібридної російсько-української війни[20][21]; необхідності ведення інформаційної війни[22].
Пояснювальна записка повідомляла про необхідність створення ефективного механізму інформування світової спільноти про актуальні події в Україні. На той час у світовому медіапросторі майже не було інформаційного продукту, що поширював би об'єктивну та актуальну інформацію про Україну. В результаті іноземці, українська діаспора та інші особи отримували інформацію з інших джерел, які нерідко подавали відомості про події в Україні у неповному обсязі або викривленого змісту. Наслідком цього було створення негативного іміджу України, що позначалося у різних галузях. Крім того, за браком інформації, пересічні громадяни інших держав майже нічого не знали про Україну, а головне — про події, що відбувалися на її території внаслідок зовнішньої військової агресії. Водночас, проти України активно застосовувався потужний медіа ресурс, інформаційний вплив якого спрямований на викривлення реального стану справ[23].
У розумінні законодавця, іноземне мовлення — це форма мовлення, скерована насамперед на інформування громадян інших країн про події в Україні, що здійснюється через трансляції інформаційних повідомлень, новин, різноманітних передач тощо. Таку функцію пропонується покласти на державне підприємство, яким є МПІУ[23].
Згідно з прийнятим Законом, систему державного іномовлення України складали державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» та Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
МПІУ створювався у формі державного підприємства на базі державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“» і підпорядковувався Мінінформполітики.
Редакційна політика[ru] МПІУ визначалася необхідністю інформування іноземної аудиторії, зокрема, українців за кордоном, а також аудиторії, що перебувала на тимчасово окупованих територіях України, територіях, де було запроваджено надзвичайний, воєнний стан та в районах проведення антитерористичних операцій.
Програми МПІУ вироблялися англійською мовою (не менше 50 %), а також іншими мовами залежно від доцільності та нагальності їх використання. МПІУ поширювало інформаційний продукт каналами супутникового, електронного мовлення, у мережі Інтернет.
Статут МПІУ затверджувався Мінінформполітики. Воно ж на конкурсній основі призначало генерального директора МПІУ і було розпорядником коштів.
Була передбачена Наглядова рада МПІУ.
Фінансування системи державного іномовлення мало становити не менш як 0,06 % видатків загального фонду Державного бюджету за попередній рік.
Закон запроваджував певні обмеження на рекламу на каналах мовлення МПІУ[11].
Ю. Стець[5]
Проєкт платформи, презентований міністром інформаційної політики на засіданні Уряду 12 серпня 2015 року[24]. Канал було створено відповідно до Закону України «Про систему іномовлення України», ухваленого 8 грудня 2015 року. 17 вересня 2015 року державна ТРК «Всеукраїнська служба УТР» змінила у своїй ліцензії логотип УТР на UATV (UA|TV), хоча в ефірі застосовувався й логотип UA.
1 жовтня 2015 року, о 12:00, відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України. Замість супутникового телеканалу «УТР» в ефірі стартував телеканал UATV. Він мовив із трьох супутників: Amos 3, Azerspace 1, Galaxy 19, а також в Інтернеті на власному каналі в YouTube. 1 грудня 2018 року UATV з'явився на 4-му супутнику — Eutelsat 7WA і став доступний глядачам Близького Сходу та Північної Африки. Офіційний запуск сайту UATV [Архівовано 11 березня 2019 у Wayback Machine.] відбувся 5 лютого 2018 року.
Фракція | За | Проти | Утрим. | Не гол. | Відсутні | |
---|---|---|---|---|---|---|
Блок Петра Порошенка | 112 | 0 | 0 | 16 | 11 | |
Народний фронт | 71 | 0 | 0 | 3 | 7 | |
Опозиційний блок | 0 | 1 | 12 | 27 | 3 | |
Самопоміч | 23 | 0 | 0 | 0 | 3 | |
Радикальна партія | 17 | 0 | 0 | 0 | 4 | |
Воля народу | 11 | 0 | 1 | 6 | 2 | |
Батьківщина | 14 | 0 | 1 | 0 | 4 | |
Партія відродження | 6 | 0 | 2 | 13 | 2 | |
Позафракційні | 28 | 1 | 2 | 10 | 9 | |
Загалом | 282 | 2 | 18 | 75 | 45 |
Закон України «Про систему іномовлення України» [Архівовано 16 березня 2021 у Wayback Machine.] було прийнято Верховною Радою в другому читанні та в цілому 8 грудня 2015 року більшістю Ради (282-ма депутатами з 450-ти)[22][26].
У лютому 2017 року телеканал перейшов на трансляцію з супутників Hot Bird 13C оператора Eutelsat[27]. Зараз[коли?] трансляція здійснюється через супутники Galaxy 19 (97.0 ° W), AsiaSat 5 (100.5 ° E), Hot Bird 13C (13.0 ° E), Eutelsat 7 West A (7,3 °W), а також в Інтернеті на власному сайті [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.].
Тоді ж на каналі працювало близько 200 людей. Всього мало бути близько 400 співробітників.
Спочатку планувалося створення чотирьох повноцінних мовних версій UATV, а саме англійською, українською, російською, та кримськотатарською[28]. На момент початку мовлення, у жовтні 2015, керівництво вирішило, що створення окремих мовних версій каналу було б занадто фінансово обтяжливим, тож урешті було прийняте рішення втілити формат, коли у певний часовий проміжок канал транслюється по черзі українською та російською мовами[29][30][31]. Пізніше, у лютому 2017 року, канал також додав мовлення кримськотатарською,[32] арабською та англійською мовами[33]. За словами Тетяни Попової, яка на момент запуску телеканалу UATV у жовтні 2015 працювала заступником Міністра інформполітики й брала участь у запуску телеканалу у якості представника Міністерства інформполітики, вона ще в 2015-му виступала проти концепції іномовлення в тому вигляді, в якому її тоді ухвалили й тоді ще заявляла що «ідея, що ми будемо мовити на п'яти мовах [в межах одного каналу] — чиста мовна шизофренія. Ти включаєш канал і не знаєш, потрапиш на російську, арабську або англійську.»[34]
За час свого існування, канал UATV не мав окремих повноцінних мовних версій (російської, української, англійської, арабської чи кримськотатарської) і всі варіанти йшли на одному каналі в різний час. Наприклад, станом на лютий 2017 року розклад основного денного випуску новин UATV був таким:[33]
Крім новин «UATV» також транслював програми та телесеріали власного виробництва. Станом на лютий 2017 року на каналі виходили такі програми:[33]
13 січня 2020 року канал припинив виробництво програм[35][36]. Це відбулося через плани Мінкультури створити два нових російськомовно-україномовних телеканали на базі UATV — інформаційно-розважальний Дім/Дом (1 березня 2020 року)[37][38][39] та новинний (дата TBA)[40]. Мовлення відповідних каналів буде вестися на тимчасово окупованих територіях та суміжних з ними районах, районах вздовж кордону з Росією чи іншими країнами, з яких мовлять в ефірі російські телеканали і радіостанції (такими територіями, наприклад, є Білорусь і Молдова), тобто у більш як половині областей України[40].
7 березня 2020 року стало відомо, що UATV отримав ліцензію на супутникове мовлення на території Європи. Час дії ліцензії — 10 років. Однак керівництво каналу не повідомило коли саме канал відновить ефірне, супутникове, чи кабельно — мережеве мовлення.
У березні 2021 року ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (материнська компанія телеканалів Дім/Дом та UATV російською) перезапустило іномовлення як російськомовний телеканал державного іномовлення України під брендом UATV російською[2]. Трансляція переформатованого каналу ведеться на весь світ шляхом цілої низки методів розповсюдження: супутникове мовлення, кабельне мовлення та IPTV/OTT мовлення[2][41].
На початку березня 2022 року силами медіагруп «Starlight Media», «Інтер», «1+1» і «Україна» на базі мультимедійної платформи іномовлення UATV організований російськомовний марафон «FreeДом». Завдання марафону «FreeДом» — дати можливість дізнатися правду про російсько-українську війну «російськомовним глядачам з усього світу». У серпні логотип каналу іномовлення змінився з UATV на FreeДом. Також були змінені технічні параметри мовлення каналу «Дом»[42]. 29 жовтня 2024 року український російськомовний телеканал іномовлення «FreeДом» розпочав мовлення у цифровому ефірі DVB-T2 в Естонії[43].
Де-факто UATV є версією іншого державного телеканалу Дім/Дом, оскільки контент каналу UATV береться у телеканалу Дім/Дом (однак на телеканалі Дім/Дом є певні відмінності у програмі у порівнянні з UATV)[2].
Після перезапуску каналу у березні 2021 року, коли він фактично став версією іншого державного телеканалу Дім/Дом, канал мовить російською мовою.
Цільова аудиторія каналу — російськомовна[2].
Канал мовить наживо на своєму Youtube-каналі, де також можна знайти записи старих програм телеканалу. Мовлення на Youtube-каналі UATV є тотожним версії що мовить наживо на сайті каналу uatv.ua
Доступ до каналу присутній в IPTV/OTT і кабельному мовленні[2].
Супутник | Частота, МГц | Символьна швидкість | Поляризація | FEC |
---|---|---|---|---|
Azerspace-2 / Intelsat 38 — 45,1°Сх.д. | 11475 | 30000 | вертикальна (V) | 5/6 |
Turksat-3A — 42,0º Cх. д. | 12685 | 27500 | горизонтальна (H) | 2/3[1] |
Hotbird 13º Сх.д. | 10930 | 30000 | горизонтальна (H) | 2/3 |
Не мовить в ефірному цифровому мовленні.
Бюджет каналів Дім/Дом та UATV (канали є частиною бюджетного підприємства ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України», яка є материнською компанією телеканалів Дім/Дом та UATV) на 2021 рік (з січня 2021 року по грудень 2021 року) становив ₴348.8 млн грн[44].
22 вересня 2024 року хакери здійснили масовану DDoS-атаку на діджитал-агрегатор новин FREEДОМ, який отримав понад 30 млн запитів за короткий час. Атака відбувалася двома хвилями, DDoS-запити надходили з території Сінгапуру, США, Великої Британії, Таїланду, Німеччини, Індонезії, Франції, Китаю, Гонконгу та ін. країн. Технічні фахівці ДП "МПІУ" змогли оперативно подолати проблему. Діджитал-агрегатор новин FREEДОМ продовжував працювати, але в країнах, з яких здійснювалася атака, доступ до нього був ускладнений[45].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.