Loading AI tools
вид бактерій З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Burkholderia pseudomallei — грам-негативна рухома паличкоподібна бактерія роду Burkholderia. Патогенна для людини і тварин, спричинює меліоїдоз.
Burkholderia pseudomallei | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Колонії B. pseudomallei на кров'яному агарі | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Burkholderia pseudomallei (Whitmore 1913) Yabuuchi et al. 1993 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Бактерія була вперше виділена британським патологом Альфредом Вітмором у 1911 році з трупів людей, що загинули від меліоїдозу.
Меліоїдоз зустрічається в деяких країнах Південно-Східної Азії, Центральної і Південної Америки, в Австралії і на острові Мадагаскар. Збудник віднесений до II групи патогенності.
B. pseudomallei була вперше виділена капітаном Альфредом Вайтмором в 1911 році в Янгоні (М'янма) від опіумних наркозалежних, що померли від меліоїдозу[1] та описана в 1913 році під назвою Bacterium pseudomallei — від pseudes — «помилковий» і malleus — «сап» (друга назва меліоїдозу — псевдосап). У 1957 році Хейнз (Haynes) і Буркхолдер (Burkholder) перенесли збудника меліоїдоза до роду Pseudomonas. У 1973 році Норберто Паллероні зі співавторами за даними рРНК-ДНК гібридизації розділив рід Pseudomonas на 5 груп гомології, де Pseudomonas pseudomallei була включена до числа 7 видів групи II. У 1993 році група японських дослідників на основі даних аналізу 16S рРНК, порівняльної гібридизації геномів і складу жирних кислот клітинної мембрани виділили всі сім видів групи гомології II до окремого роду Burkholderia[2].
B. pseudomallei — грам-негативна, пряма або злегка скривлена паличкоподібна бактерія розміром 2-5 × 0,4-0,8 мікрон. Рухома, має кілька джгутиков (лофотрих). Спор і капсул не утворює.
B. pseudomallei — хемоорганогетеротроф, аероб, позитивний на оксидазу, росте на простих живильних середовищах, оптимальні температури близько 40 °C, оптимальна кислотність нейтральна або слабо кисла (pH 6,8 — 7,0). На МПА з 5 % гліцерину росте у вигляді колоній R-, S- і M-типу. Колонії сірувато-білі, пігментів не утворює. На рідких середовищах росте у вигляді помутніння і утворення складчастої плівки. Для селективного вирощування застосовується середовище Ешдауна[en] (розроблене для Burkholderia cepacia).
Більшість штамів здатні до ферментації цукрів без утворення газу, зокрема глюкози, галактози, манітолу, старіші культури також розкладають мальтозу і крохмаль. Також здатні гідролізувати желатин, утворювати індол, експресувати аргініндегідролазу, утилізувати рибозу, адонітол, еритрол[3]. Ці бактерії синтезують як екзо-, так і ендотоксини, роль яких у патогенезі залишається наз'ясованою[4].
Є ґрунтовим сапротрофом, мешкає в ґрунті і ґрунтових водах повсюдно[5]. Штами, що викликають меліоїдоз, зустрічаються майже виключно в Південно-Східній Азії (меліоїдоз є ендемічним в цьому регіоні), північній Австралії і деяких інших тропічних регіонах.
Геном B. pseudomallei штаму 1106a представлений двома майже рівновеликими кільцевими хромосомами. Хромосома I має 3988455 пар основ завдовжки і містить 4085 генів, з них 4019 кодують білки[6]. Хромосома II менша (3100794 пар основ) і містить 3178 генів, з них 3164 кодують білки[7].
Геноми інших штамів відрізняються розмірами, але завжди мають дві хромосоми (наприклад B. pseudomallei штам 668 має дві хромосоми 3912947 пар основ[8] і 3127456 пар основ[9]). Геном B. pseudomallei, таким чином, достатньо пластичний[10], зокрема за рахунок наявності острівців патогенності і інтегрованих плазмід[11]. Зокрема острівці патогенності надають цьому організму можливість інфікувати людину та, можливо, були отримані від інших бактерій в результаті горизонтального переносу[12]. Вміст ГЦ типового штаму ATCC 23343 дорівнює 69,5 %, у інших штамів ці дані можуть незначно відрізнятися, зважаючи на відмінності у розмірі хромосом.
B. pseudomallei є збудником природно-осередкового інфекційного захворювання — меліоїдозу. Зараження відбувається веаслідок контакту із зараженим ґрунтом і водою. Також відомі рідкісні випадки простатиту, який спричинює B. pseudomallei[13]. Джгутики і здібність до руху є важливими факторами патогенності[14]. Також бактерія володіє слабкими властивостями адгезії до клітин хазяїна[15] та здатна активувати Toll-подібні рецептори[16].
Знищення гризунів і комах, недопущення забруднення екскрементами щурів і мишей кормів, тваринницьких продуктів, води. З появою меліоїдозу серед тварин ізолюють хворих, очищають і дезінфікують приміщення, вживають заходів для недопущення зараження людей.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.