37 км (зупинний пункт)

37 кіломе́тр (також 36 км) — пасажирська зупинна залізнична платформа Лиманської дирекції Донецької залізниці (до грудня 2014 р. Ясинуватська дирекція.

37 км Лиманська дирекція Донецька залізниця станція
Розташування
Розташування	м. Курахове, с. Берестки
Координати	48°00′52″ пн. ш. 37°15′48″ сх. д.
Структура
Лінія(ї)	Покровськ — Рутченкове
Платформ	1
Тип платформ	бічна
Колій	1
Інша інформація
Власник	Донецька залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	481016
Мапа

п о р Дільниця Покровськ — Рутченкове

Легенда  Павлоград I – Дубове   Чаплине – Очеретине  80,4 Покровськ — Т 0515 балка Созонова Н04 72,9 Чунишине 68,8 69 км р. Солоненька 64 Солоний р. Солона 59,9 60 км 56,8 Селидівка 47,8 0 Цукуриха  5,5 6 км 10,9 Курахівка 45,9 46 км 44,6 45 км 43 Вознесенка 37,8 38 км 36,1 37 км 34,4 35 км Курахівське вдсх. Курахівська ТЕС 31,2 Роя р. Осикова 30 км 27 Врубівник 24,3 Гострий 15,6 Красногорівка Донецький район Донецьк 8 Старомихайлівка вул. Новотроїцька вул. Заборовського 3,8 4 км 0 Рутченкове  Волноваха – Донецьк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 37 км.

Розташована на північному заході м. Курахове, Покровський район, поблизу також с. Берестки, Покровський район, Донецької області на лінії Рутченкове — Покровськ між станціями Роя (5 км) та Цукуриха (11 км).

У 70-ті роки ХХ століття — на початку XXI століття пасажирообіг цієї зупинки був достатньо великим. Через військову агресію Росії на сході України транспортне сполучення припинене.

Історія

У районі сучасної зупинки 37 км до революції 1917 року передбачався пост колійників Вовча (кар'єр 35 верста). Пост відомий тим, що в 1911—1914 і 1921—1924 роках залізничне керівництво мало намір облаштувати під'їзної колії звідси до шахт Іллінки, Курахівки, Селидівки. Дореволюційну назву роздільному пункту дала річка Вовча, радянську - баластний кар'єр Катерининської залізниці, до якого від посту 37 версти (район зупинниого пункту 38 км) залізниці Рутченковое - Гришине була окрема стрілка (обмеження швидкості - 10 верст на годину)^{[1][2][3][4][5][6]}.

Див. також: Рудниково-Лозівська залізниця. 

Примітки

1. О подъездных путях общего пользования / Доклад Совета Съезда по железнодорожному вопросу // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20-го ноября – 4-го декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912.
2. Лутугин Л.И. (1914). Записка о железнодорожных путях для обслуживания Гришинского угленосного района Донецкого бассейна // VII. Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам / Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. Х.
3. Сооружение линии Рутченково – Гришино – Доброполье // Горно-заводское дело, № 44. 1914.
4. Баграев. Выгодно ли закрыть линию Рутченково – Гришино // Вестник Екатерининской железной дороги, № 57. 1924.
5. Генеральный доклад о состоянии работ по службе пути на 1-е июня 1924 года // Вестник Екатерининской железной дороги, № 48. 1924. – с. 6.
6. О временном ограничении скорости движения поездов на 10-й версте линии Гришино – Доброполье и на 35 версте ветви Гришино – Рутченково. Приказ № 2259 от 18.07.1924 // Вестник Екатерининской железной дороги, № 41. 1.08.1924 (часть официальная). – с. 14.

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)