Remove ads
український футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андрі́й Микола́йович Ярмо́ленко (нар. 23 жовтня 1989, Ленінград) — український футболіст, атакувальний півзахисник збірної України та київського «Динамо». Найкращий асистент і другий бомбардир у історії збірної України, учасник чотирьох чемпіонатів Європи, триразовий чемпіон України у складі київського «Динамо». Чотири рази визнавався найкращим футболістом України.
Андрій Ярмоленко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Андрій Ярмоленко у грі за «Вест Гем Юнайтед» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Ярмоленко Андрій Миколайович | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 23 жовтня 1989 (35 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Ленінград (нині Санкт-Петербург), РРФСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 189 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Ярмола | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | правий вінгер | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Динамо» (К) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
2002, 2004—2006 2002—2003 2003 2003 |
«Юність» (Чернігів) «Десна» (Чернігів) «Локомотив» (Київ) «Відрадний» (Київ) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Андрій Ярмоленко народився в Ленінграді. Батьки — родом із села Смолянка Куликівського району Чернігівської області. Після весілля мати поїхала працювати до Ленінграда, де до неї приєднався батько Андрія. За три роки родина повернулася до Чернігова, де придбала будинок. За спогадами матері, Андрій почав вовтузитися з м'ячем років із чотирьох-п'яти.
Зі своїми батьками та родиною Андрій завжди розмовляв українською мовою[1].
Якось Ярмоленка побачив тренер Микола Липовий і запросив його до футбольної школи, ставши його першим наставником. До секції ходили багато друзів Андрія зі школи й двору, але незабаром більшість із них кинули тренування, а Ярмоленко й далі їх відвідував. У ДЮФЛ виступав за чернігівську «Юність», а в 13 років перейшов до школи «Динамо». Однак не витримав конкуренції та за рік поїхав додому[2].
Через три роки Ярмоленка знову покликали до київського «Динамо». Про інтерес столичного клубу йому повідомив Олександр Томах, який тоді тренував чернігівську «Десну».
Починав грати в київському клубі з другої команди. У своєму першому сезоні за «Динамо-2», під керівництвом Юрія Калитвинцева та Геннадія Литовченка, нападник забив чотири м'ячі в 15 матчах, за другу частину сезону. Тодішній наставник команди Анатолій Дем'яненко на одній із пресконференцій сказав: «Мені нещодавно повідомили, що за 130 кілометрів під Києвом наші селекціонери знайшли хлопчика, якого фахівці вже зараз називають другим Шевченком». Відтоді Андрій отримав прізвисько «Хлопчик зі 130-го кілометра»[3]. Проте під керівництвом Дем'яненка Андрій так і не дебютував у основній команді.
Лише 11 травня 2008 року в останньому домашньому матчі сезону 2007/2008 проти «Ворскли» новий наставник команди Юрій Сьомін випустив 18-річного гравця на поле за 8 хвилин до фінального свистка за рахунку 1:1. Ярмоленку вдалося забити переможний м'яч у ворота суперників і принести перемогу своїй команді. Але потім, після дебюту знову грав за другу команду, де забив 5 м'ячів за 22 матчі. У цей час Андрій інколи виступав і в дублюючому складі, у 13 матчах відзначившись вісім разів.
Наступного сезону 2008/09 в Кубку України Ярмоленко став найкращим бомбардиром «Динамо», забивши в трьох матчах п'ять м'ячів. Вирішуючи серйозні завдання, Юрій Сьомін не ризикував підпускати молодь до основи. Тому в чемпіонаті Андрій рідко виходив на поле. За 10 матчів, проведених у чемпіонаті, не відзначився результативними діями. В одному з кубкових матчів відзначився своїм першим гольовим пасом за команду.
Стабільне місце в основному складі Ярмоленко отримав із приходом до команди Валерія Газзаєва в травні 2009 року. Для цього Андрію довелося змінити амплуа. У тактичних схемах тренера Ярмоленку відводилося місце лівого атакувального півзахисника. У вересні 2009 року Андрій дебютував у Лізі чемпіонів, вийшовши на поле в основному складі проти казанського «Рубіна». Той матч кияни виграли з рахунком 3:1. За сезон зіграв 37 ігор і забив 7 м'ячів.
Після того, як пішов Валерій Газзаєв, Ярмоленко залишився гравцем стартового складу й за Олега Лужного, й за Юрія Сьоміна. Андрій і далі регулярно забивав: у сезоні 2010/11 на рахунку було 11 м'ячів за весь чемпіонат. На матч 2-го туру проти ужгородської «Говерли» вивів команду на гру як капітан. Загалом це було шосте капітанство Ярмоленка. Матч завершився перемогою киян з рахунком 2:1. Андрій виходив у всіх матчах стартових турів. У дербі проти «Шахтаря» дістав травму, якої йому завдав Тайсон[4]. Динамо поступилося 3:1. Згодом гравця Шахтаря дискваліфікували на 2 гри[5]. Через травму пропустив матч з «Чорноморцем». «Одеситам» «кияни» поступилися 2:1. Уже в матчі проти «Таврії» вийшов на поле та відзначився голом. У наступному матчі Ліги Європи проти казахстанського «Актобе» відкрив рахунок у поєдинку.[6]
Грав у Суперкубку України в матчі проти «Шахтаря» й отримав жовту картку на 85-й хвилині. У 2-му турі чемпіонату проти «Олександрії» отримав жовту картку на 18-й хвилині й забив гол на 54-й. У київському дербі проти «Оболоні» віддав дві гольові передачі на 86-й і 91-й хвилинах. У 7-му турі чемпіонату, в матчі проти «Кривбасу», забив гол. Одразу в наступному турі відзначився дублем у ворота дніпропетровського «Дніпра». У матчі проти «Іллічівця», на 69-й хвилині, забив гол і отримав жовту картку. Врятував киян від поразки в груповому етапі Ліги Європи у матчі проти «Сток Сіті», віддавши гольову передачу на 91-й хвилині. У наступному матчі забив гол у ворота одеського «Чорноморця». У 12-му турі забив на 70-й хвилині в ворота «Ворскли», а потім через два тури забив гол на 76-й хвилині в ворота луганської «Зорі». У кубковому матчі проти «Шахтаря» відзначився голом, але динамівці не пройшли в наступну стадію. У 15-му турі дістав вилучення в матчі з «Таврією». Оформив дубль у 17-му турі в ворота «Олександрії». У 18-му турі теж відзначився голом. У матчі 22-го туру забив м'яч на 5-й хвилині й відзначився двома гольовими передачами. Зайняв 4 місце у гонці бомбардирів чемпіонату. Став найкращим молодим футболістом України 2011 року.
28 серпня 2017 року Ярмоленко перейшов до дортмундської «Боруссії» за 25 млн € (і разом із Дмитром Чигринським став найдорожчим українським футболістом), уклавши угоду до кінця сезону 2020—2021 років[7], а вже 13 вересня відмітився дебютним голом за «джмелів» у матчі Ліги чемпіонів проти лондонського «Тоттенгема», зрівнявши рахунок у зустрічі. Того ж року авторитетне німецьке видання «Bild» назвало Андрія кращим новачком Бундесліги та кращим гравцем на старті чемпіонату Німеччини[8].
11 липня 2018 року став гравцем англійського клубу «Вест Гем Юнайтед», який віддав за гравця дортмундській «Боруссії» 22 млн £ (приблизно 25 млн €), плюс 3 млн фунтів можуть бути виплачені у вигляді бонусів. Ярмоленко підписав контракт на 4 роки[9]. 16 вересня 2018 р. відзначився двома дебютними голами за «молотобійців» у матчі англійської прем'єр-ліги проти «Евертона»[10]. Ярмоленка також обрали найкращим гравцем цього матчу вболівальники клубу під час голосування[11]. На 43-й хвилині матчу проти «Манчестер Юнайтед» спровокував автогол, чим допоміг своїй команді перемогти в матчі з рахунком 3:1[12]. У матчі проти «Тоттенгема» зазнав травми й вибув на 6 місяців[13].
У липні 2022 року Андрій підписав однорічний контракт із клубом «Аль-Айн» з ОАЕ, очолюваний Сергієм Ребровим.[14]
17 травня 2023 року на 59-ій хвилині забив гол з пенальті у першій грі півфіналу Кубку ліги ОАЕ (Етісалат), чим поклав початок розгрому Аль-Айну над Аль-Наср Дубаєм (4:1). У другій грі Аль-Айн програв з рахунком 0:1, але по загальному рахунку(4:2) вийшов у фінал Кубку[15]
27 червня 2023 року Андрій Ярмоленко повернувся до футбольного клубу «Динамо» (Київ), уклавши контракт терміном на 2 роки[16]. Перший матч після повернення зіграв 30 липня проти «Минаю» (4:1) в чемпіонаті, а 4 серпня 2023 року в матчі проти «Оболоні», забив свій 100-й гол у матчах української Прем'єр-ліги, який став дебютним після повернення до київського клубу[17]. 1 жовтня, зігравши у грі чемпіонату проти «Олександрії», провів свій 350-й матч у складі «Динамо»: 234-й — в чемпіонатах, 28 — в Кубку, 82 — у єврокубках та 6 — в Суперкубку[18].
У сезоні 2023/2024 Ярмоленко встиг зіграти за команду 7 матчів та забити 4 голи (усі в чемпіонаті)[19]. Проте в жовтні 2023 року Андрій зазнав травми коліна та був прооперований у Барселоні, термін реабілітації гравця складав 4 місяці[20]. Повернення футболіста на поле відбулось 31.03.2024 у виїзному матчі з «Ворсклою», в якому його команда перемогла з рахунком 5:1, а сам Андрій відзначився голом[21]. Для нього цей гол став 104-м на рівні чемпіонату України. Це допомогло Ярмоленку вийти на 5 місце в списку найкращих бомбардирів в історії чемпіонату України. Він обігнав Жуніора Мораеса, на рахунку якого 103 взяття воріт[22]. У наступному матчі Ярмоленко вперше після повернення потрапив в основний склад своєї команди, провів на полі 63 хвилини та знову забив, однак це не допомогло його команді перемогти, матч проти «ЛНЗ» закінчився з рахунком 1:1[23]. Забитий гол став 143 у біло-синій футболці та допоміг вийти на друге місце у списку найкращих бомбардирів киян за роки незалежності, позаду залишився Максим Шацьких, а у найкращого бомбардира «Динамо» за роки незалежності Сергія Реброва на 20 голів більше - 163[24].
У травневих матчах весняної частини сезону 2023—2024 Андрій відзначився двічі поспіль: забив по голу у ворота «Вереса»[25] та «Колоса»[26]. У цих матчах київський клуб тріумфував, здолавши суперників з рахунком 3:0 та 5:0 відповідно. А забитий м'яч у грі з рівнянами допоміг Ярмоленку вийти на перше місце у Клубі Тимерлана Гусейнова: гол став 190-им, забитим у футболці «Динамо» та збірної України з футболу[27][25].
Виступав у юніорській збірній України. Учасник відбіркового турніру Євро-2008 (U-19).
У молодіжній збірній України провів 16 матчів. Учасник відбіркового та фінального турніру Євро-2011 (U-21).
За національну збірну України дебютував 5 вересня 2009 року у відбірковому матчі до чемпіонату світу проти Андорри, в якому Україна перемогла з рахунком 5:0, а Ярмоленко забив свій перший м'яч за національну команду. Другий матч зіграв 9 вересня 2009 року в Мінську проти Білорусі (0:0).
2 вересня 2011 року в товариському матчі зі збірною Уругваю Андрій Ярмоленко забив найшвидший м'яч в історії збірної України, відзначившись уже на 15-й секунді матчу[28].
14 листопада 2014 року відзначився хет-триком у матчі відбору до Євро-2016 проти збірної Люксембургу і з 18 голами вийшов на друге місце в списку бомбардирів збірної, де його випереджав лише Андрій Шевченко з 48 влучними ударами.
Учасник Євро-2016, на якому українці програли усі три матчі і не вийшли з групи.
3 вересня 2020 року в матчі проти збірної Швейцарії (2:1 на користь українців) забив першого м'яча у ворота суперників, ставши найкращим гравцем збірної за показником «гол + результативна передача»: 38 голів та 20 гольових передач[29].
1 червня 2021 був включений в офіційну заявку збірної України головним тренером Андрієм Шевченком для участі в матчах Євро-2020. 3 червня 2021 року зіграв у товариському матчі проти збірної Північної Ірландії (1:0), який став для Ярмоленка 93-м у складі збірної, таким чином він вийшов на 6-е місце у загальному гвардійському реєстрі збірної України, обійшовши Олександра Шовковського (92 матчі)[30]. 13 червня 2021 року забив свій перший гол у фінальних стадіях чемпіонатів Європи у стартовому матчі збірної України на турнірі проти збірної Нідерландів (2:3), відзначившись на 75-й хвилині гри[31]. Він став другим українським футболістом після Андрія Шевченка, який забив гол у фінальній стадії чемпіонатів Європи, також цей м'яч став першим для збірної України на чемпіонаті Європи 2020 року. Усього, зігравши п'ять матчів на турнірі, на рахунку Ярмоленка два забиті м'ячі та дві результативні передачі.
1 вересня 2021 року матч відбіркового турніру чемпіонату світу 2022 року проти збірної Казахстану (2:2) став для Ярмоленка ювілейним, 100-м у складі національної команди. Він став четвертим гравцем збірної, який досяг цього гвардійського рубежу[32].
27 вересня 2022 року зіграв свій 112-й матч за збірну України проти Шотландії в рамках Ліги націй УЄФА 2022/23 і таким чином обійшов Андрія Шевченка (111 ігор), вийшовши на перше місце в історичній таблиці гвардійців збірної України[33].
Станом на 25 травня 2024 року
Команда | Сезон | Чемпіонат | Кубок країни | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ігор | Голів | Паси | ||
«Десна» | 2006/2007 | ПЛ | 9 | 4 | 0 | КУ | 1 | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | 10 | 4 | 0 |
«Динамо-2» | 2006/2007 | ПЛ | 15 | 4 | 0 | КУ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 15 | 4 | 0 |
2007/2008 | 22 | 5 | 0 | КУ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 22 | 5 | 0 | ||
Всього за «Динамо-2» | 37 | 9 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 37 | 9 | 0 | ||
«Динамо» (Київ) | 2007/2008 | ВЛ | 1 | 1 | 0 | КУ | 0 | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | 0 | СК | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
2008/2009 | УПЛ | 10 | 0 | 0 | КУ | 3 | 5 | 1 | ЛЧ/ЛЄ | 0 | 0 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 14 | 5 | 1 | |
2009/2010 | УПЛ | 28 | 7 | 0 | КУ | 2 | 0 | 1 | ЛЧ | 6 | 0 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 37 | 7 | 1 | |
2010/2011 | УПЛ | 26 | 11 | 0 | КУ | 5 | 1 | 1 | ЛЧ/ЛЄ | 16 | 4 | 1 | — | — | — | — | 47 | 16 | 2 | |
2011/2012 | УПЛ | 28 | 12 | 0 | КУ | 1 | 1 | 1 | ЛЧ/ЛЄ | 10 | 0 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 40 | 13 | 1 | |
2012/2013 | УПЛ | 27 | 11 | 5 | КУ | 1 | 0 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 12 | 2 | 1 | — | — | — | 0 | 40 | 13 | 7 | |
2013/2014 | УПЛ | 26 | 12 | 4 | КУ | 4 | 4 | 2 | ЛЄ | 9 | 5 | 1 | — | — | — | — | 39 | 21 | 7 | |
2014/2015 | УПЛ | 26 | 14 | 13 | КУ | 5 | 1 | 0 | ЛЄ | 11 | 4 | 7 | СК | 1 | 0 | 0 | 43 | 19 | 20 | |
2015/2016 | УПЛ | 23 | 13 | 12 | КУ | 3 | 4 | 0 | ЛЧ | 7 | 2 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 34 | 19 | 12 | |
2016/2017 | УПЛ | 28 | 15 | 8 | КУ | 3 | 3 | 0 | ЛЧ | 5 | 1 | 3 | СК | 0 | 0 | 0 | 36 | 19 | 11 | |
2017/2018 | УПЛ | 5 | 3 | 1 | КУ | 0 | 0 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 2+2 | 1+0 | 1+1 | СК | 1 | 0 | 0 | 10 | 4 | 3 | |
«Боруссія» (Дортмунд) | 2017/2018 | БЛ | 18 | 3 | 3 | КН | 2 | 2 | 0 | ЛЧ | 6 | 1 | 1 | — | — | — | — | 26 | 6 | 4 |
«Вест Гем Юнайтед» | 2018/2019 | АПЛ | 9 | 2 | 1 | КФЛ | 1 | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | 10 | 2 | 1 |
2019/2020 | АПЛ | 23 | 5 | 1 | КА/КФЛ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 23 | 5 | 1 | |
2020/2021 | АПЛ | 15 | 0 | 1 | КА/КФЛ | 3+3 | 1+2 | 0+3 | — | — | — | — | — | — | — | — | 21 | 3 | 4 | |
2021/2022 | АПЛ | 19 | 1 | 0 | КА/КФЛ | 2+3 | 0 | 0 | ЛЄ | 8 | 2 | 0 | — | — | — | — | 32 | 3 | 0 | |
Всього за «Вест Гем Юнайтед» | 66 | 8 | 3 | 12 | 3 | 3 | 8 | 2 | 0 | — | — | — | 86 | 13 | 6 | |||||
«Аль-Айн» | 2022/2023 | ПЛ | 23 | 11 | 0 | КП/КЛ | 5+4 | 0+1 | 0 | — | — | — | — | СКО | 1 | 0 | — | 33 | 12 | 0 |
«Динамо» (Київ) | 2023/2024 | УПЛ | 17 | 8 | 0 | КУ | 1 | 0 | 0 | ЛК | 2 | 0 | 0 | — | — | — | — | 20 | 8 | 0 |
Всього за «Динамо» (Київ) | 244 | 107 | 43 | 28 | 19 | 6 | 82 | 19 | 15 | 6 | 0 | 0 | 360 | 145 | 64 | |||||
Всього за кар'єру | 397 | 142 | 49 | — | 52 | 25 | 9 | — | 96 | 22 | 16 | — | 7 | 0 | 0 | 552 | 189 | 74 |
Збірна | Сезон | Товариські | Турнірні | Усього | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігор | Голів | Паси | Ігор | Голів | Паси | Ігор | Голів | Паси | ||
Україна | 2009 | 0 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 6 | 2 | 0 |
2010 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 2 | 1 | 1 | |
2011 | 9 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 9 | 3 | 0 | |
2012 | 4 | 2 | 1 | 6 | 0 | 1 | 10 | 2 | 2 | |
2013 | 2 | 1 | 1 | 9 | 5 | 2 | 11 | 6 | 3 | |
2014 | 4 | 1 | 2 | 4 | 3 | 2 | 8 | 4 | 4 | |
2015 | 1 | 1 | 2 | 8 | 3 | 1 | 9 | 4 | 3 | |
2016 | 5 | 4 | 0 | 7 | 3 | 2 | 12 | 7 | 2 | |
2017 | 2 | 1 | 0 | 6 | 3 | 1 | 8 | 4 | 1 | |
2018 | 2 | 2 | 2 | 3 | 1 | 0 | 5 | 3 | 2 | |
2019 | 2 | 0 | 0 | 4 | 1 | 0 | 6 | 1 | 0 | |
2020 | 2 | 0 | 0 | 4 | 1 | 1 | 6 | 1 | 1 | |
2021 | 4 | 2 | 0 | 10 | 4 | 2 | 14 | 6 | 2 | |
2022 | 0 | 0 | 0 | 6 | 1 | 1 | 6 | 1 | 1 | |
2023 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | 0 | 4 | 1 | 0 | |
Всього за кар'єру | 40 | 18 | 9 | 76 | 28 | 13 | 116 | 46 | 22 |
Станом на 10 вересня 2024 року
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.