Минай (футбольний клуб)

Футбольний клуб «Минай» — український футбольний клуб з однойменного села Закарпатської області, заснований у 2015 році. З сезону 2020/21 грає в українській Прем'єр-лізі.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Минай.

Минай

Повна назва	Футбольний клуб «Минай»
Засновано	2015
Населений пункт	Минай,  Україна
Стадіон	«Минай-Арена»
Вміщує	1312
Президент	Валерій Пересоляк
Головний тренер	Желько Любенович
Ліга	Перша ліга
2023/24	15-е місце (Прем'єр-ліга)
Вебсайт	fcminaj.com
Домашня Виїзна
Поточний сезон

Домашні матчі приймає на стадіоні «Минай-Арена». Раніше виступав на стадіонах «Автомобіліст» і «Авангард» в Ужгороді.

Історія

Обласні турніри

Перша емблема клубу (2015—2020)

Щойно заявившись на обласні турніри, сільська команда з-під Ужгорода, одразу проявила претензії на здобуття трофеїв. В першому ж році команда посіла друге місце в головному міському турнірі Ужгорода й пробилася до вищого ешелону клубів Закарпаття.

На другий свій сезон, 2016 року, команда готувалася до участі в матчах Першої ліги Закарпатської області, та їм випало починати одразу ж у Вищій лізі Закарпаття. Довелося, по ходу, сезону втягуватися в боротьбу з найсильнішими командами області та доукомплектовуватися. Але якісна робота тренерів та самовіддача гравці призвели до неочікуваного результату — новобранець ліги виборов бронзові медалі.

Вже наступний сезон, 2017 року, команду зарахували до фаворитів турніру. Навіть ужгородські вболівальники віддавали перевагу минайцям і чимало їх відгукувалися на яскраві та численні афіші, заповнюючи стадіон міста «Автомобіліст». Підопічні Миколи Гібалюка не підвели ні тренера ні керівництво, вперто карбуючи перемоги, вони захопили перше місце в турнірній таблиці й до кінця сезону його так і не віддали.

До того ж, ще більші успіхи прийшли до команди в Кубкових обласних змаганнях, де команда двічі здобула головний трофей області (за коротку свою історію)^[1].

Аматорський чемпіонат України

Незаперечні успіхи в обласному турнірі заохотили власників клубу та гравців випробувати себе й команду в більш представницькому турнірі, ним виявився Аматорський чемпіонат України. В дебютному, для себе, статусі аматорів, в сезоні 2017-2018 років футбольний клуб «Минай» вчинив переполох серед звичних там учасників, здобуваючи перемоги та піднявшись на вищі щаблі турнірної таблиці. Про команду із Закарпаття дізналися і заговорили, як про гідного суперника^[2].

На фініші сезону 2017-2018 команда зупинилася за кілька кроків до здобуття трофеїв, поступившись команді аматорів із Запоріжжя^[3].

Професійні виступи

На четвертий рік свого існування, в 2018 році, керівники клубу вирішили замахнутися на більше — ФК «Минай» подав заявку на участь в першості України з футболу в Другій лізі^[4]. З цих пір команда з околиць Ужгорода із аматорів перейшла у статус професіоналів, та ще й виявилася єдиним представником Закарпаття на цьому рівні.

Свій дебютний офіційний матч в статусі професіоналів минайці провели в 1/32 розіграшу Кубка України. Перемога над рівненським «Вересом» в гостях принесла новачкам ліги путівку до другого раунду Кубку України^[5]. У підсумку минайці дійшли до 1/8 фіналу, де поступилися київському «Динамо» (1:3). У Другій лізі команда відразу виграла групу А, програвши у Суперфіналі Другої ліги України «Кременю» (0:1), та здобула право підвищитися у класі. Паралельно із матчами в чемпіонаті закарпатці доволі успішно виступали в Кубку України, дійшовши до півфіналу турніру.

У сезоні 2019/2020 очолюваний Василем Кобіним колектив сенсаційно здобув золоті нагороди Першої ліги, здобувши право виступати в найсильнішому дивізіоні України.

«Минай» провів першу гру в Прем'єр-лізі 13 вересня 2020 року проти «Олександрії» (1:0). Упродовж турніру команда із Закарпаття боролася за виживання, але в підсумку посіла останнє місце в турнірній таблиці і мала покинути УПЛ, проте зняття донецького «Олімпіка» з турніру дозволило «Минаю» залишитися в УПЛ.

Склад команди

Станом на 30 вересня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПФЛ

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Максим Росул 99 ВР Денис Барченко 2 ЗХ Тарас Дмитрук 3 ЗХ Кирило Прокопчук 4 ЗХ Богдан Чуєв 21 ЗХ Владислав Дворовенко 33 ЗХ Владислав Єременко 34 ЗХ Даниїл Хондак 88 ЗХ Дмитро Нагієв 5 ПЗ Дмитро Пріхна 8 ПЗ Іван Матюшенко 11 ПЗ Євгеній Рязанцев

№ Поз. Нац. Гравець 16 ПЗ Єгор Шалфєєв 17 ПЗ Назарій Воробчак 19 ПЗ Максим Максимець 24 ПЗ Іван Головкін 25 ПЗ Віталій Рожко 29 ПЗ Артур Ременяк 91 ПЗ Ярослав Рязанцев 97 ПЗ Ілля Гулько 7 НП Єгор Гунічев 9 НП Михайло Плохотнюк 10 НП Павло Тищук 77 НП Олег Вишневський

Досягнення

На професійному рівні

Перша ліга чемпіонату України:

• 1 ! Переможець: 2019/20

Друга ліга чемпіонату України:

• 2 ! Срібний призер: 2018/19

Кубок України:

• 3 ! Півфіналіст: 2019/20

На аматорському рівні

Чемпіонат Закарпатської області:

• 1 ! Чемпіон: 2017
• 3 ! Бронзовий призер: 2016

Кубок Закарпатської області:

• 1 ! Володар (2): 2017, 2018

Суперкубок Закарпатської області:

• 1 ! Володар: 2017

Чемпіонат Ужгорода:

• 2 ! Срібний призер: 2015^[6]

Статистика виступів

Сезон	Ліга	М	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	О	Кубок України	Примітка
2018/19	Друга «А»	1 з 10	27	15	4	8	41	26	49	1/8 фіналу	Підвищення
2019/20	Перша	1 з 16	30	19	5	6	51	28	62	1/2 фіналу	Підвищення
2020/21	Прем'єр-ліга	14 з 14	26	4	6	16	16	47	18	1/8 фіналу	Команда залишилася рішенням Прем'єр-ліги
2021/22	Прем'єр-ліга	15 з 16	18	1	7	10	12	30	10	1/16 фіналу	Чемпіонат не дограно
2022/23	Прем'єр-ліга	8 з 16	30	9	9	12	25	30	36	Не проводився
2023/24	Прем'єр-ліга	15 з 16	30	5	10	15	27	50	25	1/8 фіналу	Пониження
2024/25	Перша	з 18								1/16 фіналу
Загалом			161	53	41	67	172	211	200

Кращі бомбардири команди

станом на 11.07.2023

#	Ім'я	Період	Голи
1	Анатолій Нурієв	2018-2021	38 !38
2	Роберт Гегедош	2018-2019	27
3	Василь Пиняшко	2018-2021	10
4	Олег Вишневський	2021-н.ч.	8

Гвардійці команди

#	Ім'я	Період	Ігри
1	Василь Пиняшко	2018-2021	85
2	Анатолій Нурієв	2018-2021	84
3	Петро Стасюк	2018-2021	67
4	Вадим Вітенчук	2022-2024	57

Тренери

З 2015 року команду тренували, як місцеві закарпатські фахівці так і перспективні українські наставники:

• Сезон 2015/16 — В'ячеслав Пінковський, Микола Гібалюк (в статусі граючого тренера) — срібний призер Чемпіонату Ужгорода;
• Сезон 2016/17 — Микола Гібалюк (перше коло) / Михайло Іваниця^[7] (друге коло) — Володар Кубка Закарпатської області, 3 місце першості Закарпаття;
• Сезон 2017/18 — Микола Гібалюк^[8]— Чемпіон Закарпаття, Володар Кубку Закарпатської області, 1 місце першості Закарпаття, 3-е місце у 1 групі аматорського чемпіонату;
• Сезон 2018/19 — Ігор Харьковщенко^[9]— Чвертьфіналіст фінального турніру Першості аматорів України;
• Сезон 2018/19 — Кирило Куренко (естонський фахівець)^[10]
• Сезон 2019/20 ― Василь Кобін^[11]
• Сезон 2020/21 ― Василь Кобін (перше коло) / Микола Цимбал (друге коло)^[12]
• Сезон 2021/22 ― Василь Кобін (до 29 вересня 2021 року) / Ігор Леонов (з 9 жовтня 2021 року до 16 грудня 2021 року)
• Сезон 2021/22 ― Володимир Шаран (з 14 січня 2022 року).
• Сезон 2022/23 ― Володимир Шаран.
• Сезон 2023/24 ― Володимир Шаран (до 17 листопада 2023 року).
• Сезон-2023/24 ― Желько Любенович.

Клубна інфраструктура

Футбольний клуб «Минай» заснували в 2015 році три закарпатські митники Валерій Пересоляк, Євген Плавайко й Артем Письменний, яких надихнув на цей проєкт голова обласної федерації футболу Іван Дуран^[13].

Адміністрація клубу

• Президент клубу — Валерій Пересоляк, колишній начальник управління ризиків та протидії правопорушенням Закарпатської митниці^[14][15][16].
• Віце-президент — Євген Плавайко, колишній начальник відділу митного оформлення № 3 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці^[14]
• Головний менеджер — Артем Письменний, колишній заступник начальника відділу з управління ризиками Закарпатської митниці ^[17]
• Спортивний директор — Сергій Білан.
• Генеральний менеджер — Мирослав Небесник.
• Секретар — Олег Орисик.
• Прес-аташе — Олександр Костюк.
• Менеджер з організації футбольних матчів — Дмитро Ігнатищ.
• Менеджер з екіпірування — Владислав Тренич

Спортивна інфраструктура

Утворений в 2015 році ФК «Минай» змушений був послуговуватися недосконалою футбольною інфраструктурою села Минай. Тому засновники клубу поставили собі за ціль покращити футбольні об'єкти в селі: облаштовуючи додаткові тренувальні майданчики, створюючи тренувально-реабілітаційний центр та офіс клубу, а з 2016 року розпочата докорінна перебудова місцевого стадіону — задля потреби професійного клубу^[18].

Оскільки місцеве футбольне поле не задовольняло амбітних планів упорядників клубу, гравці команди чимало своїх ігор проводили на стадіоні «Автомобіліст». Коли ж команда заявилася в всеукраїнському футольному турнірі, Аматорському чемпіонаті України, то їм довелося вже обживатися на «осиротілому»^[19] «Авангарді».

Стараннями засновників клубу та його партнерів, вже влітку 2018 року на околиці Ужгорода, в селі Минай, постала повноцінна футбольна «Минай-Арена». Стадіон розміром 110х70 метрів та трибунами на 1300 місць, і комплекс сучасних тренувальних майданчиків з тренувальним полем 90х50^[20]. Тож перший свій професійний футбольний сезон в Другій лізі України команда розпочинала вже на своїй власній футбольній базі.

Примітки

1. Відстояти трофей. Історія виступів ФК «Минай» в Кубку Закарпаття. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
2. Микола Гібалюк: «Минай» зараз є обличчям закарпатського футболу. Хочеться бачити якомога більше вболівальників на трибунах". Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
3. «Минай» поступився у чвертьфіналі чемпіонату України серед аматорів. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
4. Минай заявив на чемпіонат 16-х гравців. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
5. дебютний матч в історії ужгородського клубу приніс йому путівку до другого раунду Кубку України. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
6. 5 грудня відбулось ушанування срібного призера у чемпіонаті міста Ужгород з футболу та фіналіста обласного центра — ФК «Минай». Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
7. Новим головним тренером дебютанта вищої ліги Закарпаття ФК «Минай» став Михайло Іваниця. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
8. Микола Гібалюк став тренером ФК «Минай». Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
9. Ігор Харьковщенко — головний тренер ФК «Минай» [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.]8
10. Кирило Куренко – офіційно головний тренер «Минаю». www.fcminaj.com (англ.). Процитовано 26 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
11. Василь Кобін готуватиме «Минай» до Першої Ліги. fcminaj.com (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 26 березня 2021.
12. Головним тренером буде Микола Цимбал. fcminaj.com (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
13. Президент «Миная» потрапив під санкції РНБО. Розповідаємо про нього: контрабанда, друзі Павелка, дзюдо - Ноу Баланса - Блоги - UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
14. ФК Минай. Відбиток місцевого колориту чи проєкт місцевого царика? Хто ж вийшов до УПЛ ᐉ UA-Футбол. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
15. Очільник ФК «Минай» — Пересоляк Валерій Іванович. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
16. Валерій Пересоляк: «У всіх нас на меті змінювати футбол на краще!». Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
17. Декларації: Письменний Артем Миколайович від НАЗК^{[недоступне посилання]}
18. Біля Ужгорода урочисто відкрили футбольне поле стадіону «Минай-арена». Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
19. після зникнення з футбольної мапи України ужгородської «Говерли»
20. На території «Минай-арени» будуть 2 футбольні поля, розміром 110х70 (ігрове) та 90х50 (тренувальне). Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Профіль клубу на офіційному сайті ПФЛ [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Профіль клубу на офіційному сайті ААФУ
• Нащадки Говерли…Чим живе команда Кополовця? [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]