Леонов Ігор Іванович

І́гор Іва́нович Лео́нов (нар. 14 вересня 1967, Керч, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, захисник, півзахисник і нападник, нині — футбольний тренер.

Ігор Леонов
Ігор Леонов
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Іванович Леонов
Народження	14 вересня 1967(1967-09-14) (57 років)
	Керч, УРСР, СРСР
Зріст	178 см
Вага	72 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник, півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1984 «Океан» (Керч) 17 (4) 1984—1988 «Таврія» 117 (24) 1988—1991 «Шахтар» (Донецьк) 96 (6) 1991—1992 «Санкт-Пельтен» 9 (1) 1992 «Флорідсдорфер» 11 (6) 1993—2000 «Шахтар» (Донецьк) 153 (4) 1995—2000 →  «Шахтар-2» 37 (13) 1996 →  «Кремінь» 13 (1) 2000 →  «Металург» Д 7 (0) 2001 «Зоря» (Луганськ) 1 (1) 2001 «Волгар-Газпром» 16 (0) 2001 «Газовик-Газпром» 11 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2006—2008 «Шахтар-3» 2011 «Іллічівець» (асист.) 2011—2012 «Іллічівець» (в. о.) 2019 «Арсенал» (Київ) 2021 «Минай»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра

Футболіст

Вихованець футбольної школи Керчі. У 1984 році почав свою кар'єру в місцевій футбольній команді «Океан» (Керч), звідки перейшов у сімферопольську «Таврію».

У 1988 році переїхав у донецький «Шахтар». Після сезону 1991 поїхав в Австрію, де він захищав кольори «Санкт-Пельтена» та віденського «Флорідсдорфера»^[1].

На початку 1993 року повернувся в «Шахтар». Навесні 1996 року був відданий в оренду кременчуцькому «Кременю», а навесні 2000 року — донецькому «Металургу».

Восени 2000 року пробував свої сили в друголіговому китайському клубі, але через 15 днів покинув клуб. У березні 2001 року зіграв матч у складі луганської «Зорі», а пізніше з'явився в Росії, у клубах «Волгар-Газпром» (Астрахань) та «Газовик-Газпром» (Іжевськ). Восени 2001 закінчив футбольну кар'єру^[2].

Тренер

Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську роботу. Спочатку шукав таланти для клубу «Шахтар». Після трьох років роботи став тренером у футбольній академії «Шахтаря»^[2], а також тренував резервну команду «Шахтар-3» у другій лізі^[3].

У грудні 2010 року був запрошений до тренерського штабу маріупольського «Іллічівця» в штаб Валерія Яремченка^[4], після звільнення якого з 6 жовтня 2011 до 29 травня 2012 року виконував обов'язки головного тренера клубу^[5].

З травня 2013 року обіймав посаду координатора дитячої футбольної академії «Шахтаря» (Донецьк). 13 липня 2017 року очолив «Маріуполь U-21»^[6], після чого повернувся в донецький клуб і виграв чемпіонство України 2017/18 з «Шахтарем U-17»^[7], а потім очолив команду U-19^[8].

16 січня 2019 року став головним тренером «Арсенала» (Київ)^[9]. Під його керівництвом команда здобула в УПЛ п'ять перемог, тричі зіграла внічию і шість разів програла і за підсумками сезону 2018/19 посіла останнє місце та вилетіла з Прем'єр-ліги^[10], після чого клуб було розформовано, а Леонов знову став працювати в структурі донецького «Шахтаря»^[11].

9 жовтня 2021 року очолив клуб «Минай»^[12], підписавши угоду до кінця сезону^[13]. 16 грудня 2021 року залишив посаду головного тренера «Миная».

Почесні звання та нагороди

Клубні

• Срібний медаліст Чемпіонату України: 1994, 1997, 1998, 1999
• Переможець Кубка України: 1995, 1997

Особисті

• майстер спорту СРСР: 1987

Скандали

15 вересня 2021 року будучи експертом телеканалу «Футбол 1» під час перегляду матчу Ліги чемпіонів «Шериф» — «Шахтар» (2:0) після другого голу молдавської команди в прямому ефірі неодноразово використав нецензурну лайку, за що згодом змушений був публічно вибачатись^[14].

Примітки

1. Fussball in Österreich Spiel: Floridsdorfer AC Favoritner AC. www.austriasoccer.at. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 9 жовтня 2021.
2. Игорь Леонов: «Селекцию покинул по просьбе Хенка фон Стея» — Террикон [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
3. Леонов: "Получилось почти все задуманное". football.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
4. Яремченко повністю сформував тренерський штаб — UA-Футбол. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 19 жовтня 2011.
5. Официально. Валерий Яремченко покинул «Ильичевец» — UA-Футбол [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Синчук, Роман (13 липня 2017). Игорь Леонов возглавил Мариуполь U-21. SPORTARENA.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
7. Золото «Шахтаря» U17. shakhtar.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
8. Игорь Леонов: "Никаких контрактов с "Арсеналом-Киев" я не подписывал". Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
9. Ігор Леонов очолив Арсенал-Київ. www.ua-football.com (укр.). 16 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
10. Шебек, Сергій (4 липня 2019). Ігор Леонов: Нехай наш виліт в Першу лігу буде на совісті Копієвського. www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
11. Леонов покинув Арсенал і повернеться до роботи в академії Шахтаря. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
12. Минай очолив колишній тренер Маріуполя та молодіжки донецького Шахтаря. www.ua-football.com (укр.). 9 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
13. Новий тренер Миная розповів про термін контракту. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
14. Шериф - Шахтар: експерт грубо вилаявся у прямому етері. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Леонов Ігор Іванович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Галерея игроков и тренеров «ШАХТЕРА». ЛЕОНОВ Игорь Иванович (рос.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua