Тайсон Барсе́ллос Фре́да або просто Тайсон (порт. Taison Barcellos Freda; нар. 13 січня 1988, Пелотас, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія) — бразильський футболіст, атакувальний півзахисник клубу «ПАОК». Грав за збірну Бразилії[1].
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Тайсон Барселлос Фреда | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 13 січня 1988 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||
Пелотас, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 64 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | лівий вінгер, атакувальний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «ПАОК» | |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2004–2007 | «Інтернасьйонал» | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Початок кар'єри
У 13 років Тайсон став гравцем футбольної школи «Греміо Бразил» в Пелотасі. Незабаром його знайшли скаути «Інтернасьйонала» і він продовжив навчання вже в школі бразильського гранда. У 2006—2007 роках виступав за молодіжний склад клубу. В основу «колорадос» потрапив у 2008 році.
У розіграші чемпіонату штату Ріу-Гранді-ду-Сул 2009 року став гравцем основи, склавши ударну зв'язку нападу з Нілмаром та Александро. При цьому Тайсон, відходячи в півзахист, сам досить часто відзначався забитими голами. Цей період у першій половині 2009 року видався по-справжньому зоряним для гравця — він став найкращим бомбардиром Ліги Гаушу (15 голів), а потім і найкращим бомбардиром Кубка Бразилії (7 голів), де допоміг своїй команді дійти до фіналу.
«Металіст»
У серпні 2010 року Тайсон був куплений харківським «Металістом» за 6 млн доларів. Майже відразу він став основним гравцем команди Маркевича та допоміг їй двічі фінішувати третьою в чемпіонаті України, а також дійти до чвертьфіналу Ліги Європи в сезоні 2011/12. У тому розіграші турніру він став автором одного з найшвидших голів Ліги Європи, забивши м'яч у ворота австрійського «Ред Булла» вже на 19-й секунді.
«Шахтар»
11 січня 2013 Тайсон перейшов в донецький «Шахтар» за 20 млн доларів[2].
Бразилець повинен був стати заміною іншому бразильцю — Вілліану, який перейшов до російського клубу «Анжі». Дебютував у новій команді Тайсон у матчі 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів проти дортмундської «Боруссії». Проте, бразильцеві знадобилося півроку та трансфери Мхітаряна і Фернандінью, щоб закріпитися в основі команди Луческу.
З приходом на тренерський місток «Шахтаря» Паулу Фонсеки влітку 2016 року остаточно зарезервував за собою місце ключового атакувального півзахисника. У матчі 1/8 Ліги Європи проти «Андерлехта»(3:1) на 21-й хвилині забив перший гол у матчі[3]. У підсумку, став найкращим гравцем матчу[4].
13 вересня 2017 року забив гол у першому турі Лізі чемпіонів проти «Наполі» (2:1) на 15-й хвилині[5]. 14 грудня 2017 року одразу два гравці «Шахтаря» стали претендентами на нагороду Samba Gold, яка щороку вручається найкращому бразильському футболісту в Європі. Це були Фред і сам Тайсон[6].
14 грудня 2017 року було оголошено, що Тайсон найкращий за забіганнями в груповому етапі Лізи чемпіонів: у його активі 38 забігань у 5 матчах. Став найкращим гравцем «Шахтаря» у 2018 році, за результатами голосування вболівальників, набравши 4675 голосів[7]. 19 жовтня півзахисник вибув на кілька тижнів через травму, яку він отримав у матчі проти луганської «Зорі» після грубого підкату Ігора Харатіна. Сам Харатін навіть не отримав вилучення після фолу[8]. Деякі експерти пригадали схожий момент коли Тайсон в схожому підкаті збив Ярмоленка, і також не був вилучений. 14 лютого в матчі Ліги Європи проти «Айнтрахта» забив гол на 67-й хвилині, чим допоміг «Шахтарю» вирвати нічию 2:2[9].
Був найбільш високооплачуваним гравцем «Шахтаря» із зарплатою в 3 мільйони євро на рік[10].
«Інтернасьйонал»
16 квітня 2021 року «Інтернасьйонал» оголосив, про повернення Тайсона, який був гравцем спочатку молодіжної, а потім і дорослої команди клубу з 2004 до 2010 року; між сторонами був підписаний контракт до 2023 року[11].
Виступи за збірну
У 2014 році Тайсон міг стати громадянином України. Він навіть виконав частину гімну України[12].
2016 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної Бразилії. 13 червня 2017 вийшов на заміну замість колишнього одноклубника Дугласа Кости на 58-й хвилині, і відзначився дебютним голом за збірну[13].
У травні 2018 року, провівши на той момент шість ігор за збірну, був включений до її заявки для участі у чемпіонаті світу 2018 року, проте не провів жодного матчу на мундіалі.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
- Станом на 21 липня 2020 року
| Команда | Сезон | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| Інтернасьйонал | 2008 | 30 | 2 | - | - | 9 | 0 | - | - | 39 | 2 |
| 2009 | 28 | 4 | 12 | 7 | 4 | 0 | 19 | 15 | 63 | 26 | |
| 2010 | 11 | 3 | - | - | 11 | 0 | 14 | 4 | 36 | 7 | |
| Усього | 69 | 9 | 12 | 7 | 24 | 0 | 33 | 19 | 138 | 35 | |
| Металіст | 2010–11 | 21 | 8 | 0 | 0 | 6 | 1 | 0 | 0 | 27 | 9 |
| 2011–12 | 23 | 2 | 0 | 0 | 13 | 5 | 0 | 0 | 36 | 7 | |
| 2012–13 | 13 | 3 | 1 | 0 | 6 | 1 | 0 | 0 | 20 | 4 | |
| Total | 57 | 13 | 1 | 0 | 25 | 7 | 0 | 0 | 83 | 20 | |
| Шахтар | 2012–13 | 11 | 2 | 3 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 16 | 3 |
| 2013–14 | 19 | 1 | 4 | 1 | 8 | 1 | 1 | 1 | 32 | 4 | |
| 2014–15 | 21 | 4 | 6 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 36 | 4 | |
| 2015–16 | 18 | 6 | 6 | 1 | 17 | 1 | 1 | 0 | 42 | 8 | |
| 2016–17 | 24 | 5 | 3 | 1 | 12 | 4 | 1 | 0 | 40 | 10 | |
| 2017–18 | 24 | 4 | 3 | 2 | 8 | 1 | 1 | 0 | 36 | 7 | |
| 2018–19 | 25 | 3 | 3 | 0 | 7 | 3 | 0 | 0 | 35 | 6 | |
| 2019–20 | 25 | 10 | 0 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 35 | 10 | |
| Усього | 167 | 35 | 28 | 6 | 70 | 10 | 6 | 1 | 271 | 52 | |
| Усього за кар'єру | 293 | 57 | 41 | 13 | 119 | 17 | 39 | 20 | 492 | 107 | |
- Інші змагання – Ліга Гаушу & Суперкубок України
Статистика виступів за збірну Бразилії
- Станом на 25 червня 2022 року
| Бразилія | |||
|---|---|---|---|
| Year | Ігор | Голів | |
| 2016 | 2 | 0 | |
| 2017 | 3 | 1 | |
| 2018 | 3 | 0 | |
| Усього | 8 | 1 | |
Матчі за збірну Бразилії
- Станом на 25 червня 2022 року
Титули та досягнення
Командні
«Інтернасьйонал»
- Віце-чемпіон Бразилії: 2009
- Чемпіон Ліги Гаушу: 2008, 2009
- Фіналіст Кубка Бразилії: 2009
- Володар Кубка Лібертадорес: 2010
- Володар Південноамериканського кубка: 2008
- Володар Кубка банку Суруга: 2009
«Металіст»
- Бронза чемпіонату України (2): 2010-2011, 2011-2012
«Шахтар»
Індивідуальні
- Футболіст року в чемпіонаті України: 2019
- Легіонер року в чемпіонаті України (2): 2011, 2019
- Найкращий бомбардир Ліги Гаушу: 2009
- Найкращий бомбардир Кубка Бразилії: 2009
- Єдиний гравець, який забивав у 7 поспіль сезонах Ліги Європи[14]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
