Янміншань (національний парк)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Національний парк Янміншань — один із дев'яти національних парків Тайваню, розташований у Тайбеї та Новому Тайбеї. Райони, які частково перебувають у парку, включають райони Бейтоу і Шілінь Тайбея; і райони Ваньлі, Цзіньшань, Саньчжі та Даньшуй у Новому Тайбеї. Національний парк відомий своїми вишневими квітами, гарячими джерелами, покладами сірки, фумаролами, отруйними зміями та пішохідними стежками, включно з найвищим сплячим вулканом Тайваню, горою Цисін (Сім зірок), що здіймається до 1120 м (3 675 футів).
25°10′39″ пн. ш. 121°32′51″ сх. д. | |
Країна | Тайвань |
---|---|
Розташування | Тайвань |
Найближче місто | Тайпей (більша частина парку в межах міста) |
Засновано | Вересень 16, 1985 |
Вебсторінка | ymsnp.gov.tw |
Янміншань у Вікісховищі |
Цей гірський хребет спочатку називався «Трав'яна гора» (кит. трад.: 草山; певедзі: Chháu-soaⁿ) під час династії Цін, стосовно гори Датунь (大屯山; Tōa-tūn-soaⁿ).[1] Чиновники в цей період хвилювалися, що злодії крадуть сірку з її багатих покладів у цьому районі, тому вони регулярно підпалювали гору. Таким чином, було видно тільки траву і жодного дерева.
Daiton National Park , перший національний парк Тайваню був заснований 27 грудня 1937 року.[2] Це був один із трьох національних парків, призначених генерал-губернатором Тайваню Сейдзо Кобаясі під час правління Японії.
У 1950 році президент Чан Кайші перейменував Трав'яну гору в Янміншань на честь вченого династії Мін Ван Янміна.[1][3] У 1962 році тодішнє Бюро громадських робіт Тайваню почало планувати Національний парк Янміншань. Початкова площа планування становила 28400 гектарів, включаючи гору Кван-ін і вулканічну групу Татун.
На відміну від більшості інших національних парків, національний парк Янміншань має нижчу висоту. Незважаючи на те, що висота парку коливається лише від 200 до 1120 метрів, тут є багато красивих ландшафтів, таких як хребти, долини, озера, водоспади та басейни. Андезитові породи становлять більшу частину геології цього району.[4]
Сяоюкенг(кит. 小油坑) — поствулканічна геологічна ландшафтна зона, розташована на півночі Тайваню в національному парку Янміншань[5][6] біля північно-західного підніжжя гори Семи зірок.[7] Це приблизно 805 метрів над рівнем моря і славиться фумаролами, кристалами сірки, гарячими джерелами та вражаючою «зсувною місцевістю», утвореною після вулканічної діяльності.[8]
Пішохідні стежки до гори Семи зірок доступні зі стоянки Сяоюкенг. Верхня точка стежки розташована на висоті 1120 метрів над рівнем моря, що є найвищою вершиною міста Тайбей. Стежка Сяоюкенг може з'єднатися з парком Цісін, ставом Менгуань і Ленгшуйкенг. Стежка також з'єднується з центром відвідувачів, другою автостоянкою Янміншань і автостанцією Янміншань.
Через вплив постулканічної активності та опадів ґрунт у регіоні має високу кислотність. Завдяки впливу північно-східного мусону та мікроклімату місцевості температура взимку значно нижча, ніж у прилеглих районах.[9] Вищезазначені фактори спричиняють відмінність рослинності від рослинності в інших регіонах на тій же широті. Тут можна зустріти деякі середньо- та високогірні рослини, такі як липа пташина та японський клен волохатий. Групи рослинності можна розділити на субтропічні мусонні ліси, помірні вічнозелені широколисті ліси та луки гірських хребтів. В області налічується 1360 видів судинно-пучкових рослин.[10] Деякі з поширених: червоний нанму, крупнолистий мачілус, формозанська солодка камедь, тайванська вишня, морі клеєра та темно-плямиста вишня. Найвідомішим є тайванський ізоет у ставку Менхуань, водна папороть, що трапляється лише на Тайвані. Гора Датун є одним із найвідоміших місць, де можна побачити деякі із 168 видів метеликів на півночі Тайваню, причому їх найчастіше можна побачити з травня по серпень. Найбільш поширені з родин Papilionidae, Danainae та Nymphalidae. Також в області трапляються 122 види птахів.[11] Однією з визначних пам'яток цього району є напівдика худоба.[12]
Янміншань має вологий субтропічний клімат (Кеппен: Cfa). Літо тепле, вологе і супроводжується проливними дощами; в той час як зими прохолодні, дуже вологі та дуже туманні через північно-східні вітри з великої Сибірської височини, які посилюються завдяки накопиченню цього більш прохолодного повітря в басейні Тайбею. Через розташування Тайваню в Тихому океані на нього впливає сезон тихоокеанських тайфунів, який відбувається з червня по жовтень.
Наступні кліматичні дані стосуються метеостанції Anbu. В інших місцях національного парку може бути інша температура.
Клімат Національний парк Янміншань, метеостанція Anbu (середнє значення 1991–2020) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Середній максимум, °C | 13,3 | 14,6 | 17,1 | 20,5 | 23,2 | 25,6 | 27,4 | 26,8 | 24,3 | 20,5 | 18,1 | 14,6 | |
Середня температура, °C | 10,3 | 11,2 | 13,2 | 16,6 | 19,6 | 22,2 | 23,4 | 23,0 | 21,1 | 17,9 | 15,4 | 11,8 | |
Середній мінімум, °C | 8,1 | 8,7 | 10,3 | 13,7 | 17,2 | 19,9 | 20,9 | 20,7 | 19,1 | 16,3 | 13,5 | 9,8 | |
Кількість сонячних годин | 59,0 | 58,7 | 78,1 | 77,2 | 79,6 | 85,2 | 138,4 | 124,7 | 96,0 | 61,5 | 51,4 | 46,6 | |
Кількість дощових днів | 21,2 | 18,3 | 18,3 | 15,8 | 15,6 | 14,3 | 9,7 | 13,1 | 16,3 | 20,1 | 20,9 | 21,4 | |
Вологість повітря, % | 92.1 | 91.5 | 89.8 | 88.4 | 87.5 | 87.8 | 85.8 | 87.5 | 89.0 | 91.0 | 92.0 | 92.2 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.