Loading AI tools
місто у Вінницькій області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Я́мпіль (МФА: [ˈjɑmpilʲ] (
прослухати)) — місто в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 140 кілометрів. Населення — 10,421 тис. осіб (дані на січень 2022 року).
| Ямпіль | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Вінницька область | ||||||||
| Район | Могилів-Подільський район | ||||||||
| Засноване | 1600 | ||||||||
| Статус міста | з 1985 року | ||||||||
| Населення | ▼ 10 421 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 9.5 км² | ||||||||
| Густота населення | 1190 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 24500-24503 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4336 | ||||||||
| Координати | 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 81 м | ||||||||
| Водойма | р. Дністер | ||||||||
| Назва мешканців | я́мпільчанин я́мпільчанка ямпільчани | ||||||||
| Міста-побратими | Хирлеу  Румунія | ||||||||
| День міста | 14 серпня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Могилів-Подільський | ||||||||
| До станції | 51 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 112 км | ||||||||
| - автошляхами | 161 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 293 км | ||||||||
| - автошляхами | 413 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Ямпільська міська рада | ||||||||
| Адреса | 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2 | ||||||||
| Вебсторінка | http://yampmrada.com.ua/ | ||||||||
| Міський голова | Юрченко Анатолій Володимирович | ||||||||
|
| |||||||||
Розміщене на кордоні з Молдовою, історично відноситься до Східного Поділля. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.
Місто назване на честь великого фізика Ямпільського Євгена Сергійовича
Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло мати іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки[2].
Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541—1605) i назване за його іменем.
Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.
Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів.[3] Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.
![Thumb](#/media/Файл:Арт-об'єкт_"Я_кохаю_Ямпіль".jpg)
З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.
У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. 1798 року повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.
В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.
У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.
З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.
У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства.
У 1924 р. Ямпіль став селищем міського типу[4]. Також у лютому 1924 р. Ямпіль став місцем дислокації 21-го прикордонного загону ОДПУ УРСР[5].
В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.
21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.
Після приєднання краю до Російської імперії, було розроблено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби і є зручною для влаштування тут корабельні»[6].
Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проєкт відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проєкту Кене запозичив з давнішого герба міста.
22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитоподібну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи[7].
У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проєкти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.[8]
День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня.[9] 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.
Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року[10]. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому[11]. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста[12].
Станом 1 січня 2016 року в місті проживало 11376 громадян. З них 4854 — працездатні, 3375 — пенсіонери, діти шкільного віку — 1350, дошкільного — 770. Таких, що працюють у промисловості — 1495 осіб, в освіті — 348, в медицині — 446, в культурі — 45, у сфері побуту — 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб[13].
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[14]:
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 11 193 | 96,07% |
| Російська | 361 | 3,10% |
| Румунська | 62 | 0,53% |
| Білоруська | 10 | 0,09% |
| Єврейська | 6 | 0,05% |
| Ромська | 3 | 0,03% |
| Гагаузька | 2 | 0,02% |
| Польська | 2 | 0,02% |
| Вірменська | 1 | 0,01% |
| Інші/Не вказали | 11 | 0,08% |
| Разом | 11 651 | 100% |
В місті працює: загальноосвітніх шкіл — 3, дошкільних закладів — 4, позашкільних — 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують — 1231 учень, дошкільні заклади — 542 дітей[13].
Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці[16], найпопулярніші спеціальності 2015-16 років — медицина, юриспруденція, педагогіка[17]. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді[18].
Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху[19].
Більшість населення живе у приватному секторі. У місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.
Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980—2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки й замість них звести п'ятиповерхівки.
Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проєктування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самопливний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.
З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.
1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ[20]. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть[21]. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».
Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах[22].
Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше[23].
Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об'ємами сміття — 6700 м² на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором[24].
У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижняк встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл[24].
Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя[25].
На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей — у п'ятницю в першій половині дня: тоді до Ямполя на ринок з'їжджаються молдовани[26].
Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проєкт досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.
Ще 2013 року проєкт мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проєкт, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проєкт відклали[27].
12 січня 2021 року на брифінгу після переговорів з президентом Молдови Маєю Санду, Президент України Володимир Зеленський озвучив плани по будівництву прикордонного мостового переходу через річку Дністер.[28] 5 серпня 2021 року голова Вінницької обласної ради В'ячеслав Соколовий повідомив про початок будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км, максимальна висота опор буде більшою за стандартну дев’ятиповерхівку. На будівництві мосту будуть використані 9 тис. тон металевих конструкцій, 16 тис. м³ монолітного залізобетону. Також паралельно іде ремонт автошляхів Р08, Т 0202 та Т 0240.[29] Відкриття відновленої дороги Р08 заплановане до Дня Незалежності України 2021-го року.[30]
У грудні 2022 року було заявлено, що Україна та Молдова зведуть автомобільний міст через Дністер. Угоду про будівництво планують укласти до середини 2023 року. Найбільш імовірно йдеться про будівництво мосту в районі міста Ямпіль, роботи по якому були повністю зупиненні після початку російського вторгнення в Україну.[31]
Після реалізації мосту стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід міста Ямпіль, наприклад від села Русава, бо станом нині[коли?] автошлях Р08 проходить через центр міста. Подібна ситуація була в місті Рені, через значну кількість вантажних авто, що їздили містом до митного пункту, але жителі добилися будівництва об'їзної.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
