Шо́рці (самоназва шор-кіжі, татар-кіжі «шорські, татарські люди», застаріла російська назва— татари мраські, кондомські, кузнецькі, подеколи абінці)— нечисельна тюркська народність у Південному Сибіру (Росія), корінне населення історичної області Гірська Шорія.
Коротка інформація Шорці Шор кіжі, Кількість ...
Шорці Шор кіжі
Шорська родина біля зрубної юрти, фото Г. І. Іванова, 1913
Сучасний етнонім шорців є екзонімом. Самі себе шорці традиційно називали за іменами родів (Карга, Кий, Кобий та ін.), волостей і управ (Таяш-Чони— «Таяшська волость») або річок (Мрас-кіжі— «мраські люди», Кондум-чони— «кондомський народ»), за межами території проживання (етнічних земель)— аба-кіжі (аба «рід» + кіжі «люди»), чиш-кіжі («люди тайги»).
Росіяни у XVII— на поч. XX ст.ст. називали шорців кузнецькими, кондомськими або мраськими татарами, абінцями. Шорцями називали за ім'ям великого роду шорців Шор сусідні хакаси і алтайці. Са́ме ця назва вже у 1-й пол. XXст. широко розповсюдилась і закріпилась за народом, зокрема і в науковій літературі, ставши навіть автонімом самих шорців.[1]
Територією проживання шорців є історична область Гірська Шорія на півдні сучасної Кемеровської областіРосії— Кузнецький Алатау в басейні річки Том та її приток Кондоми і Мрас-Су, де шорці проживають у переважно в напівнаціональних поселеннях; сіл з переважанням шорського населення (понад 50%) у Кемеровській області близько 90[2] (головним чином у Таштагольському районі).
Зміни в чисельності шорців від 1860-х років до сьогодення ілюструє Таблиця чисельності шорців (1860-ті— 2002), складена на основі даних переписів населення:
Більше інформації Рік / роки, Чисельність, осіб ...
Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення2001року виявилось, що в країні проживало 33 особи, що самоідентифікували себе як шорці, з числа яких лише 3 особи вказали шорську рідною мовою, тоді як українську такою назвала тільки 1 особа, решта— інші мови, переважно російську (28 осіб)[3].
Чисельність шорців у СРСР/Росії
В антропологічному плані шорці є представниками південно-сибірської перехідної раси.
Мова шорців— шорська належить до північно-східної підгрупи тюркської групи алтайської мовної родини. Серед шорців поширений навіть не так білінгвізм— російська як друга, а російська як перша й основна мова. Для шорської мови створено писемність на основі кириличної графіки.
У XIXст. було здійснено примусову християнізацію шорців (як і решти народів Сибіру). Однак попри це аж до 1930-х рр. живими лишались духовні та релігійні традиції шорців— шаманізм, промислові культи. З радянізацією шорців серед міщан (особливо денаціоналізованих і русифікованих) панівним став атеїзм.
Традиційна духовна культура шорців має свої локальні особливості, пов'язані з відмінностями етнокультурних контактів з росіянами в XVII— поч. XXст. і впливом модернізацій радянського періоду. До початку XXст. більшість шорців стараннями Алтайської духовної місії були хрещені і офіційно сповідували православ'я. Православні календарні обряди витісняли шаманістські або поєднувалися з ними, через місіонерські школи поширювалися знання російської мови, біблії і житія святих, історії Росії. Однак значне місце в духовному житті продовжувало займати шаманство і більш архаїчні культи вогню, гір та ін.
Елементи дохристиянських вірувань збереглися до цих пір, хоча і не відіграють помітної ролі в сучасному житті більшості шорців, переважна більшість яких дотримуються безрелігійного світогляду.
Родові вірування. Духи гір, річок, вогню, промислового культу.
Духи гір таг-Езі на відміну від мисливських покровителів шорців не отримали матеріального втілення, хоча їх образ досить чітко представлений у міфології шорців. Зазвичай вони являлись мисливцям уві сні в образі молодої голої жінки або дівиці з великими грудьми, закинутими за плечі або закладеними під пахви. Не відомі у шорців також зображення духу вогню від-Езі, хоча жертвоприношення йому під час похорону і поминок збереглося досі, цей факт пояснюється етнографами глибокою старовинністю культу, коли виготовлення ідолів ще не практикувалося.
Релігійне наповнення мисливського промислу у шорців було настільки рясним, що сам промисел представлявся чимось священним. По дорозі мисливці зупинялися біля підніжжя гір і «годували» дух таг-Езі, розбризкуючи по колу жертовний напій абиртку. Переходячи через хребет, розкидали зібрані ялицеві гілки, звертаючись до гір з проханням про вдалий промисел. Прийшовши на промислову ділянку, кропили абирткою мисливський балаган, кидали під час вечірньої трапези шматочки м'яса в багаття для духа вогню від-Езі. Спеціально взятий на промисел оповідач— кайчі— розповідав присутнім і духам казки, супроводжуючи свою розповідь грою на двострунному музичному інструменті комисі або дудці з сухого дягелю.
На промислі існували суворі заборони: не можна було шуміти, кричати, лаятися, тому що звірі в тайзі розуміють людську мову. Спілкуватися між собою можна було тільки знаками, алегорично називаючи промислових тварин. Соболя замість алба називали аскир, тобто красивий, ведмедя замість апилак— улуг кижі, тобто старий чоловік тощо.
Вважалося, що душа промислового звіра знаходиться в кінчику його носа, тому останній відрізали і зберігали, як амулет. Такими ж амулетами служили різні частини вбитого ведмедя: кіготь або лапа, підвішені над дверима служили оберегом від злих духів айна. Бували випадки, коли на пасіці вішали на кілок ведмежу голову і повертали її у напрямку до чужої пасіки, щоб бджоли летіли туди красти мед.
Поряд з шануванням духів-власників промислових звірів, щорічно, перед великим полюванням, влаштовувалися моління й іншим духам, що сприяють полюванню, яких за Мрассом зазвичай зображували одноголовими або двоголовими. Зображення з великою овальної головою з наліпленими на неї шматочками хутра і з короткими виступами по боках замість рук, вважалися чоловіками. Вони мали довгий прямий і широкий ніс, і круглі мідні очі. Інше зображення у вигляді двох однакових за розміром овалів, з'єднаних короткою і тонкою перемичкою, вважалося жіночим
На Кондомі шанували дух полювання шалига. Він зображувався у вигляді вирізаних з дерева чоловіка і дружини, причому одна нога чоловічого зображення робилася коротшою від іншої, від чого шалиг вважався кульгавим. Зберігали зображення духів в полотняному мішку або берестяній коробці в коморі. Перед промислом їх заносили в будинок і залишали там до повернення мисливців, пригощаючи аракою і талканом. Там же на Кондомі покровителем полювання вважався дух сарис. Його зображення у вигляді шкурки колонка або невеликої полотняної ганчірочки прямокутної форми вивішували на сучках дерев за улусом і годували по дорозі на промисел. Каларці восени перед полюванням поклонялися духу теркіжі— людині переднього кута. Зазвичай це було зображення людського обличчя з берести з прикріпленим дерев'яним носом і очима з свинцевих бляшок, з приклеєною бородою і вусами з білячого хвоста. Для годівлі тер-кижі приносили з комори в будинок і поміщали в передній кут. Перед ним ставили берестяне двовідерне туєс з абирткою і тарілку каші. Годування супроводжувалося камланням і щедрою гулянкою.
Культурно і за походженням шорці близькі до північних алтайців та хакасів. Південні хакаси мають самоназву «шор».
У VI—ІХ ст.ст. шорці входили до складу Тюркського, Уйгурського та Єнісейськогокаганатів і були тюркизовані, частково змішавшись з давньо-алтайськими, уйгурськими, єнісейсько-киргизькими і монгольськими племенами.
У XVII—XVIII ст.ст. частина шорців переселилась у басейн лівих приток річки Абакан і в подальшому була асимільована й увійшла до складу хакасів. Частина шорців, що проживають в Алтайському краю, зазнають асиміляції як з боку росіян, так і алтайців.
До радянських реформ у шорців зберігалися родові відносини, основою суспільства був патрилінійний рід.
Після Лютневої революції 1917 року шорці разом з телеутами та алтайцями створили Алтайську гірську думу, яка на початку 1918 року утворила державне утворення Каракорум-Алтайський округ. Планувалося створення Республіки Ойрот, яка би включила території проживання народів Алтаю та Саян.
Після завоювання краю більшовиками алтайська та шорська інтелігенція працювала над включенням Шорії до складу Ойротської (Алтайської) АО. Однак цей проект не був втілений; в обґрунтуванні наводилися економічні причини.
У 1925 році було утворено Гірсько-Шорський національний район з центром в селі Миски, по тому— с. Кузедєєво, який втім було ліквідовано в добу боротьби з націоналістичними ухилами в 1939 році.[1]
У теперішній час (2000-ні роки) шорці є одним з нечисельних сибірських етносів. Спостерігається зникнення традиційної шорської культури, переважно внаслідок все більшого проникнення урбанізації. Однією з найбільших нагальних проблем шорців лишається брак (або й відсутність) робочих місць в сільській місцевості Таштагольського району Кемеровської області (основний район проживання шорців), а також— недосконала, до того ж у стані занепаду соціальна і культурна інфраструктура на селі (в першу чергу, галузі охорони здоров'я та освіти). Поряд з цим серед шорців є містяни (міста і селища Таштагол, Шерегеш, Новокузнецьк), зайняті як у промисловості, так і в туристичній галузі (гірськолижний туризм, «зелений», етнотуризм тощо). Корінні шорці у сільській місцевості і дотепер нерідко практикують традиційні промисли, подеколи землеробство, збирання кедрових горіхів тощо.
Зараз шорців як етнічну і культурну спільноту уповноважена представляти Асоціація шорського народу (президент— П.П.Акуляков), створена на 1-му з'їзді шорського народу в 1990 році. У місцях компактного проживання шорців створено громадські організації, що входять до Асоціації: товариство «Шорія» (м. Осинники), Товариство «Алтиншор» (м. Междурєченськ), товариство «Гірська Шорія» (м. Таштагол). В Новокузнецьку діє Рада старійшин шорського народу Палам (на чолі з М. Тодишевим).[2]
Як і будь-який інший народ, шорці хочуть зберегтися як етнос, зберегти свою самобутню культуру, мову, традиції і звичаї. Хочуть самі визначати свій розвиток, розвивати своє самоврядування і не хочуть асимілюватися з іншими народами. І шорці, як народ, мають на це право: це гарантується Конституцією РФ, стаття 69, федеральними та регіональними законами, що стосуються прав корінних нечисленних народів.
На території Шорії проводиться видобуток кам'яного вугілля у відкритих кар'єрах, через що у регіоні спостерігаються екологічні проблеми. Через розробку вугілля в останні роки було знищено шорське село Казас, страждають інші поселення.
Група рибалок-шорців на човні переправляється через річку, Гірська Шорія, поч. XXст..
Серед шорських ремесел великого розвитку досягло ковальство. Шорці самі здобували руду і виплавляли метал. Гончарство в чоловіків та ткацтво (жінки ткали з волокон конопель і кропиви) і вишивка в жінок носили внутрішньогосподарський характер.
Традиційно шорці жили в невеликих поселеннях— улусах (на півночі) і аїлах (на півдні), зазвичай на берегах річок і струмків. Нерідко поселення переносилися («перекочовували») на нове місце— у разі зміни пашниці, збіднення лісових ресурсів, смерті когось із родичів тощо.
У шорців два основних типи традиційного житла:
на півдні— чотирикутна юрта з дерев'яним каркасом, вкрита берестом (вплив алтайців).
на півночі— дерев'яний намет з колод і жердин під берестяною стріхою.
Чоловічий і жіночий одяг шорців складався з сорочки (кунек), штанів (чембар, штан) і халата (шабур) з вишивкою біля коміра, на обшлагах і на подолі. Взимку надягали декілька халатів. Взуття— шкіряні черевики (одук, чарики). Головні убори— хустки в жінок, в чоловіків шапки і картузи (тканинні, шкіряні, берестяні) влітку, взимку і чоловіків, і в жінок хутряні шапки.
Основу шорської кухні раніше складала м'ясна дієта, розбавлена продуктами збиральництва (кедрові горіхи, корінці, дикі часник, цибуля, півонія) і рибою. М'ясо смажили на багатті, рибу варили. Улюблений суп— рибна юшка. З поширенням землеробства доступними стали борошно і крупи. Хліб (калаш) був пошрений на півночі, переважно в заможніших шорців. У степових шорців в раціоні була присутня молочна кухня— кисляк, прісний сир (пиштак), сир, масло. Вишуканим наїдком вважалась конина. З ячмінного борошна робили брагу (абиртка) і горілку (араги). Поширений безалкогольний напій— чай.
У шорців зберігся фольклор— епос (сказання і поеми), пісні, казки, мисливські оповідки, легенди, прислів'я, приказки тощо. Сказання і пісні епічного плану, як і в алтайців, нерідко виконувалися під акомпанемент двострунного музичного інструмента комиса.
Шорці мали культи гір, лісу, водойм тощо— так, було прийнято приносити невеликі жертви духам-господарям гір (таг-еезі) і річок (сі-еезі). Мисливські культи пов'язані зі вшануванням ведмедя.
Шорське шаманство носило родовий спадковий характер. Атрибутами шамана були бубон і калатало. Шаманські традиції у залишковій формі (обрядність, окремі камлання, одяг і атрибути шаманів) збереглися дотепер. З сер. 1980-х рр. відновлено традицію проведення народних свят— свято першопредка Ольгудека, літнє свято Пайрам, Чил-Паже, що супроводжуються виконанням епосу та пісень, традиційними спортивними змаганнями тощо.
Шорський шаман
Шорське слово калаш («хліб») близьке до російського калач.
Замість онуч шорці навколо ніг обгортали жмутки сухої м'якої осоки.
Шамани в шорців різнилися за силою і можливостями— «сильний» завжди мав бубон з зображеними на ньому духами-помічниками і брязкальце, а «слабкий» віщун шабинчакамлав за допомогою віника, рукавиці, дрючка, маленького лука абощо, й міг «тільки» лікувати хворих[4].
Шорці виступають проти вуглевидобутку в Кемеровській області. Майже два місяці вони проводили поодинокі пікети в найближчому містечку Мисків. Тепер на місцеву владу шорці не розраховують і звертаються за допомогою до духів предків, проводячи шаманський обряд «шачіг».[5]
Адрианов А.В.Кузнецкий край // Живописная Россия. Т. XI Спб.-М., 1884. С. 273—302.
Адрианов А.В.Путешествие на Алтай и за Саяны, совершенное в 1881 г. // Записки ИРГО. СПб., 1888. Т. II. С. 147—422.
Адрианов А.В.Путешествие на Алтай и за Саяны, совершенное летом 1883 г. по поручению ИРГО и его Западно-Сибирского отдела членом-сотрудником А.В.Адриановым. Предварительный отчет. Омск. 1888.
Адрианов А.В.Сеоки и шуточные характеристики инородческих родов (сеоков) // Потанин Г.Н.Очерки северо-западной Монголии. Вып. IV. СПб., 1883. С. 936—941.
Ай-Толай, Алтын-Сом. Поэмы по мотивам шорского эпоса (Перевод с шорского А.И.Смердова). Новосибирск, 1972.
Ай-Толай. Героические поэмы и сказки Горной Шории. Новосибирск: ОГИЗ, 1948.
Алексеев В.П.Антропологические данные и проблемы происхождения шорцев // Ученые записки ХакНИИЯЛИ. Абакан, 1965. Вып. XI. С. 86-100.
Алексеев Н.А.Ранние формы религии тюркоязычных народов Сибири. Новосибирск: Наука, 1980. 315 с.
Алексеев Н.А.Традиционные религиозные верования тюркоязычных народов Сибири. Новосибирск: Наука, 1992. 242 с.
Алексеев Н.А.Шаманизм тюркоязычных народов Сибири. Новосибирск: Наука, 1984. 232 с.
Анохин А.В.Кузнецкие инородцы Томской губернии // Шорский сборник. Историко-культурное и природное наследие Горной Шории. Кемерово, 1994. Вып. I. С. 49-64.
Аравийский А.Н.Шория и шорцы // Труды Томского краевого музея. Т.I. Томск, 1927. С.125-138.
Араличев И. В. В Горной Шории // Дружба народов, 1952. №5. С. 216—227.
Арбачакова Л.Н.Лингвистические особенности текстов сказаний в записи А.И.Чудоякова // Фольклор и литература Сибири: Памяти Соктоева Александра Бадмаевича. Новосибирск, 2001. С.135-141.
Арбачакова Л. Н. О некоторых проблемах современной эпической традиции в Горной Шории // Подготовка современного специалиста в соответствии с государственным образовательным стандартом. Материалы работы научно-практической конф. Ч.8. Тюркология. Новокузнецк, 1996. С.70-73.
Арбачакова Л.Н.Принципы графической передачи шорских текстов в книге «Шорский фольклор» // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа (доклады научно-практич. конф.). Новокузнецк, 1998. С.62-65.
Арбачакова Л.Н.Принципы перевода эпических формул в текстах А.И.Чудоякова // Шорская филология и сравнительно-сопоставительные исследования. Вып.1. Новосибирск, 1998. С.154-168.
Арбачакова Л.Н.Принципы текстологической работы Н.П.Дыренковой (по рукописным материалам) // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова …, С.65-67.
Арбачакова Л.Н.Текстологические аспекты сказания «Алтын Сырык» в записи А.И.Чудоякова // там же, С.168-172.
Арбачакова Л.Н.Текстология шорского героического эпоса (на примере материалов Н.П.Дыренковой и А.И.Чудоякова). Новосибирск, 2001.
Арбачакова Л.Н.Текстология шорского героического эпоса (на примере материалов Н.П.Дыренковой и А.И.Чудоякова). Автореф. дисс. … канд. филол. наук. Новосибирск, 1998. 22 с.
Арзютов Д.В.Религиозная ориентация среднемрасской группы шорского этноса на современном этапе // Традиционные культуры и общества Северной Азии (с древнейших времен до современности). Мат-лы XLIV регион. (с междунар. участием) арх.-этногр. конф. студ. и молодых ученых. Кемерово, 31 марта— 3 апреля 2004 г.).— Кемерово, 2004.— С. 375—378.
Арзютов Д.В.Горно-таежные шорцы: этноконфессиональные процессы в начале XXI века // Сибирь на рубеже тысячелетий: традиционная культура в контексте современных экономических, социальных и этнических процессов./ Отв. ред. Л.Р.Павлинская, Е.Г.Федорова.— СПб: Европейский дом, 2005.— С. 129—143.
Арзютов Д.В.Некоторые вопросы эволюции традиционных верований шорцев под влиянием православия. // Культурное наследие народов Сибири и Севера. Мат-лы Шестых Сибирских чтений. Санкт-Петербург, 27-29 октября 2004 г. /Отв. ред. Е.Г.Федорова.— СПб, 2005.— С.235-241.
Арзютов Д. В., Кимеев В. М. Современные этнокультурные процессы в шорском улусе Усть-Анзас. // Культурное наследие народов Сибири и Севера. Мат-лы Шестых Сибирских чтений. Санкт-Петербург, 27-29 октября 2004 г. /Отв. ред. Е.Г.Федорова.— СПб, 2005.— С. 322—330.
Аристов Н.А.Заметки об этническом составе тюркских племен и народностей и сведения об их численности // Живая старина. 1896. Вып. 3-4. С. 277—456.
Арнау Муро К. Бытовое шаманство шорцев: к проблеме шаманского дара // Шаманский дар. М., 2000. С.108-119.
Бабушкин Г. Ф. О шорской диалектологии // Вопросы диалектологии тюркских языков. Фрунзе, 1968. С. 120—122.
Бабушкин Г.Ф.Орфография шорского литературного языка. Новосибирск, 1938. 49 с.
Бабушкин Г.Ф.Шор ныбактары. Новосибирск, 1940. 96 с.
Бабушкин Г. Ф., Донидзе Г.И.Шорский язык // Языки народов СССР. Тюркские языки. Т.2. М., 1966. С. 467—481.
Байлагашев В.А.Этноним народа и его культура // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк, 1998. С.17-22.
Белозерова М.В.Колхозное строительство // Шорский национальный природный парк. Природа, люди, перспективы. Кемерово, 2003. С. 170—176.
Белозерова М. В., Садовой А.Н.Национальная политика 20-30-х гг. XXв. и её социально-экономические последствия // Шорский национальный природный парк. Природа, люди, перспективы. Кемерово, 2003. С. 160—170
Бережко А. Горная Шория, год 1922-й // Огни Кузбасса, 1972. №1. С. 7-9.
Битадзе Л.О.Антропология и популяционная генетика шорцев. Автореф. кад. дис. М, 1986, 20 С.
Благовещенская О.И.Устное творчество шорского народа // Запорізький Державний педагогічний і учительський інститут. Наукові записки, т.3. Київ, 1952. С.31-49.
Бонюхов А. А. О микрогидронимах Горной Шории // Краевед Кузбасса. Вып. 4. Новокузнецк, 1971. С. 145—155.
Бонюхов А. А. О топонимии Горной Шории // Некоторые вопросы географии, экономики и культуры Кузбасса. Новокузнецк, 1966. С. 119—122.
Бонюхов А.А.Русские название населенных пунктов в Горной Шории // Краевед Кузбасса. Вып. II. Новокузнецк, 1970. С. 291—313.
Бонюхов М.И.Отражение в топонимии некоторых диалектных особенностей шорского языка // Некоторые вопросы языка и литературы. XII науч. Конф. Новок. Пед. ин-та. Новокузнецк, 1974. С. 38-41.
Боргояков М. И. О происхождении названия Сора // Ученые зап. ХакНИИЯЛИ. Сер. Филолог. Вып. 18. №2. Абакан, 1973. С. 142—144.
Борина Л.С.Формирование этнического самосознание шорцев (вторая половина XIX—XXвв.). Автореф. канд. дис. Томск, 2003. 22 с.
Васильев В.И.Шорцы // Народы Мира: Историко-этнографический справочник. М., 1988. С.522.
Вербицкий В. Выписка из журнала миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии, священника В. Вербицкого // Христианские чтения. СПб., 1862. Ч.1. С.544-556.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии, священника В. Вербицкого за 1861 г. // Странник. М., 1862. №5. С.145-156.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1862 г. // Православное обозрение. М., 1863. Т.4. №2. С.143-161.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1863 г. // Православное обозрение. М., 1864. Т.13, №2. С.145-169.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1864 г. // Православное обозрение. М., 1865. Т.16. №2. С.150-160; №3. С.257-274.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1865 г. // Православное обозрение. М., 1866. Т.19. №1. С.71-94.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1866 г. // Православное обозрение. М., 1867. Т.8. №1. С.165-180.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии, священника Василия Вербицкого за 1867 г. // Православное обозрение. М., 1868. Т.1. С.41-63.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии, священника В. Вербицкого за 1869 г. // Душеполезное чтение. М., 1871. Т. 12. №2. 45-81.
Вербицкий В. Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1874 г. // Томские губернские ведомости. Томск, 1875. №15-17.
Вербицкий В. Кочевья инородцев Кузнецкого округа по реке Томи, Мрассе и Кондоме // Памятная книжка Томской губернии на 1871 г. Томск, 1871. С.242-249.
Вербицкий В. Мирососерцание и народное творчество Сибирских инородческих племен (Этнограф. материалы) // Литературный сб. СПб., 1885. С. 337—351.
Вербицкий В. Обозрение станов Алтайской Духовной Миссии в 1889 году // ТЕВ. Томск, 1889. №21. С. 15-16.
Вербицкий В.И.Алтайские инородцы. Горно-Алтайск, 1993. 221 с.
Вербицкий В.И.Алтайцы. Томск, 1870. 224 с.
Вербицкий В.И.Записки Кузнецкого отделения Алтайской Духовной Миссии священника Василия Вербицкого за 1860 год // Душеполезное Чтение, 1861. Ч.3. 9. С. 83.
Волосяная струна: Произведения устной поэзии горных шорцев / Пер. с шорского Г. Сысолятина. М.: Современник, 1975. 240 с.: ил.
Галаганов З.П.История Горной Шории. Книга первая. 1925—1939 гг. Кемерово, 2003.
Герман А. В. В верховьях Кондомы // СО. №3-4. Новосибирск, 1933. С. 135—148.
Гмелин И.Г.Поездки по Рудному Алтаю в августе— сентябре 1734 года. // Кузнецкая старина. Новокузнецк. 1994. Вып. II. С. 161.
Гмелин И.Г.Путешествие по Сибири // Шорский сборник. Кемерово: Кузбассвузиздат, 1994а. Вып. I. С. 9-16.
Головачев Д. М. В верховьях Томи // Землеведение, 1894. Т.1. С. 62-81.
Головачев П. Сибирские миссии // Сибирские вопросы. СПб., 8 августа 1908г. №17-18.
Гончарова Т.А.Этнический состав населения Нижнего Притомья и его динамика в XVII-начале XXIвв. АКД. Томск, 2004. 23 С.
Гордеева О.И.Об одной стороне освоения шорцами русского языка (произношение согласных в речи шорцев на русском языке) // Ученые записки ТГУ. Томск. 1971. С. 176—180.
Горно-Шорский район // Сибирская советская энциклопедия. Т. III. Новосибирск, 1931. С. 61.
Дева горных вершин. Шорское героическое сказание. Пер. с шор. и обработка Г.Ф.Сысолятина. Кемерово, 1975. 112 с.
Девять бубнов шамана. Шорские легенды и предания. Предисловие, составление и комментарий А.И.Чудоякова. Кемерово, 1989. 142 с.
Долгих Б.О.Родовой и племенной состав народов Сибири в XVIIв. ТИЭ. Новая серия. Т. 55. М.: Л.: Изд-во АН СССР, 1960.
Дочевский П.И.Охота в Томской губернии // Научные очерки Томского края. Томск, 1898. С. 4-23.
Дульзон А.П.Топонимика Западной Сибири, как один из источников её древней истории // Из истории Кузбасса. Кемерово, 1964. С.246-257.
Дыренкова Н.П.Грамматика шорского языка. М: Л., 1941. 307 с.
Дыренкова Н.П.Из полевого дневника за 1925 г. // Шорский сборник. Вып. 1 Историко-культурное и природное наследие Горной Шории.— Кемерово: Кузбассвузиздат, 1994.— С.118-124.
Дыренкова Н.П.Получение шаманского дара по воззрению турецких племен // Сб. МАЭ, 1930. Т. XI.
Дыренкова Н.П.Родство и психические запреты у шорцев // Материалы по свадьбе и семейно-родовому строю народов СССР. Вып. I. Л., 1926. С. 260—265.
Дыренкова Н.П.Пережитки идеологии материнского рода у алтайских тюрков (духи Emegender— Orokenner) // Памяти В.Г.Богораза (1865—1936). Сборник статей.— М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1937.— С. 123—145.
Дыренкова Н.П.Пережитки материнского рода у алтайских тюрков. Авункулат. // СЭ.— 1937.— №4.— С.18-45
Дыренкова Н.П.Шорская героическая сказка «Каткан-Чула, имеющий старшую сестру Алтын-Коок» / Подготовка к публикации Д.А.Функа // Народы Российского Севера и Сибири. Сибирский этнограф. сб. №9.— М., 1999.— С. 129—140.
Дыренкова Н.П.Шорский фольклор. Записи, перевод, вступительная статья и примечания Н.П.Дыренковой.— М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1940.— 448 с.
Дыренкова Н. П., Потапов Л.П.Озуп и абыл— хозяйственные орудия шорцев Кузнецкой тайги (из области первобытной культуры турецких племен) // Культура и письменность Востока. Кн. III. Баку, 1928. С. 103—123.
Дьяконова В.П.Посуда народов Южной Сибири в собраниях МАЭ // Материальная и духовная культура народов Сибири. Л.: Наука, 1988. С. 50-71.
Ерошов В.В.Деятельность Алтайской духовной миссии в Кузнецком округе Томской губернии // Современные проблемы исторического краеведения. Кемерово, 1993. С.45-48.
Ерошов В.В.Из истории Алтайской духовной миссии // Шорский сборник. Вып.1. Кемерово, 1994. С. 230.
Ерошов В. В., Кимеев В.М.Тропою миссионеров. Алтайская духовная миссия в Кузнецком крае. Кемерово, 1995. 132 с.
Есипова А.В.Из истории изучения родного языка детьми шорской национальности // Чтения памяти Э.Ф.Чиспиякова (к 70-летию со дня рождения). Часть I. Новокузнецк, 2000. С. 13-21.
За десять лет. Кузнецкий округ к. 10-й годовщине Октябрьской революции. Приложение к газете «Кузбасс». Щегловск, 1927.
Иванов П.Т.Сибирские турки и их наречие. Томск, 1927. 31 с.
Иванов С. В. К вопросу о значении изображений на старинных предметах культа у народов Саяно-Алтайского нагорья // Сб. МАЭ. Т. XVI. М., 1955. С. 165—265.
Иванов С.В.Материалы по изобразительному искусству народов Сибири XIX начала XXвв.: Сюжетный рисунок и другие виды изображений на плоскости // ТИЭ, новая серия. Т.22. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1954. С. 661—674 (раздел о шорцах).
Иванов С.В.Орнамент // Историко-этнографический атлас Сибири. М.; Л., 1961. С. 72-375.
Иванов С.В.Орнамент народов Сибири как исторический источник (по материалам XIX начала XXвв.) // Народы Севера и Дальнего Востока. М., 1963. 500 с.
Иванов С.В.Шорцы // Скульптура алтайцев, хакасов и сибирских татар. Л., 1979. С. 42-54.
Историко-культурное и природное наследие Горной Шории Кемерово: Кузбассвузиздат, 1994. Вып. I. С. 103—117.
Каншин Т. Из записок Мрасского миссионера Алтайской миссии // Шорский сб. Вып.1. Кемерово, 1994. С. 27-31.
Каталог этнографических коллекций Музея археологии и этнографии ТГУ. Томск: Изд-во ТГУ, 1979. С. 16-122, 195—206.
Ким А.Р.Материалы по краниологии шорцев и кумандинцев // Западная Сибирь в эпоху средневековья. Томск, 1984. С. 180—195.
Кимеев В.М.Горные хребты Южной Сибири— границы или центры этнических территорий? // Проблемы археологии степной Евразии. Кемерово, 1987. С. 55-56.
Кимеев В.М.Жилище и хозяйственные постройки шорцев // Жилище народов Западной Сибири. Томск: Изд-во ТГУ, 1991. С.16-30.
Кимеев В.М.Из истории национально строительства у шорцев // Молодые ученые Кузбасса к. 60-летию образования СССР (Материалы к научной конференции). Кемерово, 1982. С. 86-88.
Кимеев В.М.Исторические судьбы телеутов // Социально-культурные процессы в Советской Сибири. Омск, 1985. С. 63-66.
Кимеев В.М.Компоненты шорского этноса // Чтения Памяти Э.Ф.Чиспиякова (к 70-летию со дня рождения). Новокузнецк, 2000. Ч. 1. С. 33-38.
Кимеев В.М.Народы Кузбасса за 30 лет (Этнодемографический справочник). Кемерово, 1994. 100 с.
Кимеев В.М.Основные этапы формирования шорского этноса // Этническая история тюркоязычных народов Сибири и сопредельных территорий. Омск, 1985. С.102-105.
Кимеев В.М.Территориально-этнические группы шорцев в XVII-нач.XXвв. // Молодые ученые Кузбасса в X пятилетке. Ч.II. Кемерово, 1981. С. 150—155.
Кимеев В.М.Традиционные черты погребального обряда шорцев бассейна Мрассу // Молодые ученые и специалисты Кузбасса в X пятилетке. Кемерово, 1981. С.150-155.
Кимеев В.М.Шорцы. Кто они? Кемерово, 1989. 189 С.
Кимеев В.М.Этнический состав шорцев // Проблема этногенеза и этнической истории аборигенов Сибири. Кемерово, 1986. С. 44-55.
Кимеев В. М., Ерошов В.В.Аборигены Кузбасса. Кемерово, 1997. 304 с.
Кимеев В. М., Кандрашин Д. Е., Кимеева Т.И.Культура шорцев в этнографических коллекциях музеев России (опыт создания этнографического каталога и графической базы) // Этнография Алтая и сопредельных территорий. Барнаул, 1998. С. 180—187.
Кимеев В. М., Кимеева Т.И.Каталог шорских этнографических коллекций музеев России // Деятельность А.И.Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк, 1998. С. 38-44.
Кимеева Т.И.Курение у шорцев. Грани традиции (по материалам музейных коллекций) // V конгресс этнографов и антропологов России. Тезисы докладов. М., 2003. С. 172.
Кимеева Т.И.Материалы музейных коллекций о предметах народной педагогики у аборигенов и русских Кемеровской области // Балибаловские чтения. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2003. Вып. 3. С. 120—125.
Кимеева Т.И.Орнамент на бытовой утвари шорцев (по материалам музейных коллекций) // Чтения Памяти Э.Ф.Чиспиякова (к 70-летию со дня рождения). Новокузнецк, 2000. Ч. 1. С. 38-40.
Кимеева Т.И.Орнамент на предметах из шорских коллекций // Археолого-этнографический сборник. Кемерово, 2003. С. 158—167.
Кимеева Т.И.Особенности развития таежных промыслов у русских и аборигенов Притомья в конце XIX начале XXвв. (по материалам музейных коллекций) // Тюркские народы. Материалы V-го Сибирского симпозиума «Культурное наследие народов Западной Сибири». Тобольск-Омск, 2002. С. 442—445.
Кимеева Т.И.Плетение и ткачество в Притомье // Музей и наука. Материалы научно-практического семинара, посвященного 25-летию музея КМАЭЭ. Кемерово, 2002. С. 149—162.
Кимеева Т.И.Предметы древних родовых культов дошаманистского происхождения у телеутов. // Разыскания. Историко-краеведческий альманах. Кемерово, 1999. Вып. 5. С.108-113.
Кимеева Т.И.Семантика рисунков на шорских бубнах (по материалам коллекций музеев России) // Международная конференция по первобытному искусству. Тезисы докладов. Кемерово, 1998. С. 134—136.
Кимеева Т.И.Традиции рыболовства в Притомье (конец XIX начало XXвв.) // Аборигены и русские старожилы Притомья. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2002. С. 124—133.
Кимеева Т. И., Кимеев В.М.Одежда, обувь и украшения шорцев // Шорский сборник. Историко-культурное и природное наследие Горной Шории. Вып. 1. Кемерово, 1994. С. 200—216.
Кимеева Т. И., Кимеев В.М.Орудия охотничьего промысла шорцев (по материалам коллекций музеев России) // Шорский сборник. Этноэкология и туризм Горной Шории. Вып. 2. Кемерово, 1997. С. 180—199.
Кимеева Т. И., Кимеев В.М.Проблемы реконструкции сценического костюма фольклорных ансамблей тюркоязычных народов Кузбасса // Художественное моделирование и народные традиции. Материалы Всероссийской научной конференции. Ч. 1. Омск, 1995. С. 96-100.
Клюева Н. И., Михайлова Е.А.Каталог съемных украшений народов Сибири (по коллекциям МАЭ) // Материальная и духовная культура народов Сибири 1988. Сб. МАЭ. Т. 42. С. 195—201.
Козарь А. В. В сердце железных гор // Сибирские огни. №3. Новосибирск, 1955. С. 178—190.
Колобков М. Кузнецкий бассейн. Кемерово, 1956.
Колюпанов В. Алтын шор. Золотая Шория («Сказания, мифы, легенды, сказки Горной Шории»). Вып.4. Кемерово, 1996. 90 с.
Косточаков Г. В. К вопросу о происхождении шорского народа // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк. 1998. С. 34-38.
Косточаков Г. В. К этимологии компонента УЗУТ (УЗЮТ) в шорском этнониме Узут-Шор (Узют-шор) // Чтения Памяти Э.Ф.Чиспиякова (к 70-летию со дня рождения). Новокузнецк, 2000. Ч. 1. С. 55-60.
Косточаков Г.В.Культ гор и его влияние на словобразование тюркского языка (слово «таг» и его фонетико-смысловые модификации) // Чтения Памяти Э.Ф.Чиспиякова (к 70-летию со дня рождения). Новокузнецк, 2000. Ч. 1. С. 61-68.
Куликов А. По Горной Шории. Новосибирск, 1938. 69 с.
Курпешко-Таннагашева Н. Н., Апонькин Ф.Я.Шорско-русский и русско-шорский словарь. Кемерово, 1993 147 с.
Лушкин И. Кузнецы. Шорские легенды. Абакан, 1962. 15 с.
Малов С.Е.Несколько слов о шаманстве у турецкого населения Кузнецкого уезда Томской губернии // Живая старина. СПб, 1909. Вып. 2-3. С. 38-41.
Малов С.Е.Отчет о командировке студента Восточного факультета С.Е.Малова // Известия Русского комитета для изучения Средней и Восточной Азии в историческом, археологическом м антропологическом отношениях. Спб., 1909. №9. С. 35-46.
Марк паскан Ак Тилаас. (Евангелие от Марка на шорском языке). М.: Изд. Библияны кежирчен институды (Институт перевода Библии), 2004. 108 С.
Маркин Н. Т., Маркин С.В.Новые археологические памятники Горной Шории // Археология Южной Сибири. Кемерово, 1985. С.59-64.
Межекова Н.М.Шорский диалект // Диалекты хакасского языка. Абакан, 1973. С.49-66.
Миллер Г.Ф.Описание Кузнецкого уезда Тобольской провинции в Сибири в нынешнем его состоянии, в сентябре 1734 года // Сибирь XVIII века в путевых описаниях Г.Ф.Миллера (История Сибири. Первоисточники). Вып. VI. Новосибирск, 1996. С. 17-36.
Народы Южной Сибири в коллекциях Омского государственного объединенного исторического и литературного музея. Томск: Изд-во ТГУ, 1990. 202 с.
Наумова О.Б.Шорцы // Семейная обрядность народов Сибири. М.: Наука, 1980. С. 123—125.
Невская И.А.Не успело произнесенное слово прозвучать…: выражение мгновенного следования событий в шорском языке // Новая парадигма образования и пути её реализации/Материалы научно-практической конференции, посвященной 35-летию кафедры иностранных языков и 60-летию Новокузнецкого государственного педагогического института. Новокузнецк, 1999. С.24-30.
Невская И.А.Формы деепричастного типа в шорском языке. Новосибирск: изд-во Новосибирского университета, 1993. 119 с.
Новая шория. Народные рассказы и песни. Новосибирск, 1937. 87 с.
Онищенко С. С., Поддубиков В.В.Промысловое землепользование в Южной части Шории // Проблемы археологии, этнографии, антропологии Сибири и сопредельных территорий. Том. VII. Новосибирск, 2001. С.569-573.
Оттыгашев Гавриил, священник. Из записок миссионера Мрасского отделения Алтайской Духовной Миссии за 1888 год // ТЕВ, 1889. №18, отд. неофф. С. 18.
Ошкачакова Е.Н.Методы и формы обучения шорскому языку в средней школе // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк. 1998. С. 142—145.
Павлючик С. О народных песнях шорцев // Этнография народов Сибири. Новосибирск, 1984. С. 135—147.
Памяти миссионера о. Иоанна Штыгашева // ТЕВ. 1916. №13. С.460.
Памяти миссионера протоиерея С.В.Ландышева // ТЕВ. Томск, 1884. №15. С.2.
Патрушева Г.М.Влияние русской и общероссийской культуры на этнокультурное развитие шорцев на современном этапе // Русские старожилы: Материалы III-го Сибирского симпозиума «Культурное наследие народов Западной Сибири». Тобольск Омск, 2000. С. 96-97.
Патрушева Г. М. О национально-смешанных браках у шорцев Кемеровской области // Современные этнические процессы у народов Западной и Южной Сибири. Томск, 1981. С. 130—143.
Патрушева Г.М.Шорцы сегодня. Современные этнические процессы. Новосибирск, 1996. 224 с.
Попов А.А.Жилище // Историко-этнографический атлас народов Сибири. М.:Л., 1961. С.131-226.
Попов А.А.Плетение и ткачество у народов Сибири в XIX первой четверти XX столетия // Сб. МАЭ. М.-Л., 1955. Т. XVI. С. 41-147.
Постников Сергей, священник. Записки Мрасского миссионера священника Сергея Постникова за 1895 год // Православный Благовестник. М., 1896. №14. С. 271—276.
Постников Сергий, священник. Из записок Мрасского отделения Алтайской миссии священника Сергия Постникова за 1892 год // Православный Благовестник, 1893. №22. С. 40-42.
Потапов Л. П. [Рец.] Дыренкова Н. П.. Шорский фольклор // СЭ, 1948. №3. С. 198—203.
Потапов Л. П. К семантике названий шаманских бубнов у народностей Алтая // Советская тюркология. 1970. №3. С. 86-93.
Потапов Л.П.Культ гор на Алтае // СЭ. 1946. №2. С. 145—160.
Потапов Л.П.Обряд оживления шаманского бубна у тюркоязычных племен Алтая // ТИЭ. 1947. Т. 1. С. 159—182.
Потапов Л.П.Одежда алтайцев // Сб. МАЭ. Вып. XIII. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1951. С. 5-59.
Потапов Л.П.Опыт датировки шорского предания о происхождении земледелия // Изв. ВГО, 1949. Т.1. Вып. II. С.411-414.
Потапов Л.П.Охотничьи поверья и обряды у алтайских турков // Культура и письменность Востока. Кн. 5. Баку, 1929. С. 123—149.
Потапов Л.П.Очерки по истории Шории. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1936. 260 с.
Потапов Л.П.Пережитки культа медведя у алтайских тюрков // Этнограф-исследователь. №2-3. Л., 1928. С. 15-28.
Потапов Л.П.Разложение родового строя у племен Северного Алтая. Ч.I. Материальное производство. М.:Л.: ОГИЗ, 1935. 122 с.
Потапов Л.П.Черты первобытно-общинного строя в охоте у северных алтайцев. Сб. МАЭ. Вып.XI. М.:Л.: Изд-во АН СССР, 1949. С.5-41.
Потапов Л.П.Шорцы // Народы Сибири. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1956. С. 492—538.
Потапов Л.П.Шорцы на пути социалистического развития // Шорский сборник. Вып. I. Кемерово, 1994. С.124-138.
Потапов Л.П.Этнический состав сагайцев // СЭ, 1947. №3. С. 103—127.
Потапов Л.П.Этнографический очерк земледелия у алтайцев. // Сибирский этнографический сборник. (ТИЭ, новая серия. Т. XVIII. Вып. I). Л, 1952. С. 173—198.
Прокофьева Е.Д.Шаманские бубны // Историко-этнографический атлас народов Сибири. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 435—492.
Прокофьева Е.Д.Шаманские костюмы народов Сибири. Религиозные представления и обряды народов Сибири в XIX нач. XXв. // Сб. МАЭ. Л.: Наука, 1971. Т. XXVII. С. 5-100.
Прыткова Н.Ф.Верхняя одежда шорцев // Историко-этнографический атлас Сибири. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 227—234.
Садовой А.Н.Основные факторы формирования протекционистской национальной политики в южно-сибирском регионе (XVIII—XIXвв.) // Проблемы археологии, этнографии, антропологии Сибири и сопредельных территорий. Том IV. Новосибирск, 1998. С. 461—464.
Садовой А.Н.Реформы конца XIX-начала XXвв. и их социально-экономические последствия для коренного населения // Шорский национальный природный парк: природа, люди перспективы. Кемерово, 2003. С. 137—143.
Садовой А.Н.Территориальная община Горного Алтая и Шории (конец XIX— нач. XXвв.). Кемерово, 1992. 118 с.
Садовой А. Н., Поддубиков В. В., Онищенко С.С.Экономика и землепользование // Шорский национальный природный парк: природа, люди перспективы. Кемерово, 2003. С. 198—212.
Садовой А. Н., Поддубиков В. В., Шиллер В.В.Система расселения и состав населения // Шорский национальный природный парк: природа, люди перспективы. Кемерово, 2003. С. 188—197.
Священная История на шорском наречии для инородцев восточной половины Кузнецкого округа. Казань: Изд. Православного Миссионерского Общества, 1883. 207 с.
Словарь алтайского и аладагского наречий тюркского языка. Составитель протоиерей В. Вербицкий. Казань, 1884. 498 с.
Смердов А. Н. В стране Темира. Иркутск, 1947. 82 с.
Соколова З.П.Шорцы // Вопросы истории. 1974. №12. С. 207—212.
Сувейдис П.Г.Сельское хозяйство в Кузнецком округе // Сельское хозяйство и лесоводство. 1900. №4. С. 187—292.
Судачаков М. Л., Чульжанов Г. Д., Косточаков Г.В.Шорско-русский словарь. Новокузнецк, 1992. 33 с.
Сухотин А. М. К проблеме национально-лингвистического районирования в Южной Сибири // Культура и письменность Востока. Кн. 7-8. М., 1931. С. 93-108.
Тенешев Э. Р., Шенцова И.В.Шорский язык в свете урало-алтаистики // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк. 1998. С. 114—118.
Торбоков С. Шор-кижи // Огни Кузбасса, 1970. №2. С. 63-65.
Тотыш С. Сказки Шапкая. Кемерово, 1985. 77 с.
Травина И.К.Шорские народные сказания, песни и наигрыши. М.: «Композитор», 1995. 136 с.
Троицкая О. Вверх по Томи и Мрассу // Просвещение в Сибири, 1927. №2. С. 89-97.
Труды А.И.Чудоякова // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк, 1998. С.146.
Тучков А.Г.Томские этнографические экспедиции в Горную Шорию // Труды Томского государственного объединенного историко-архитектурного музея. Томск: Изд-во ТГУ, 1996. С. 165—191.
Уманский А. П. К вопросу о влиянии культуры кузнецких телеутов на культуру мелких тюркоязычных групп междуречья Томи и Оби // Этнография Алтая. Барнаул, 1996. С. 56-57.
Функ Д. А. [пер. с шорск. и коммент.] Отрывок из шорского эпического сказания «Алтын Огус» // Итоги полевых исследований. М., 2000. С.222-238.
Функ Д. А. [подгот. к публ.] Турушпанов Д. К. «Мерет-оолак». Текст шорского эпического сказания на языке оригинала // Информационный бюллетень координационного Центра комплексных исследований эпической традиции, 2003, №3, С.6-19 (https://web.archive.org/web/20140211150507/http://www.iea.ras.ru/).
Функ Д. А. From the History of the Text of Shorian Epos Meret-Oolak // Информационный бюллетень координационного Центра комплексных исследований эпической традиции, 2003, №3, p.4-5.
Функ Д.А.Антропонимические модели в бытовой культуре и в эпических текстах (материалы по тюркским народам юга Западной Сибири) // Этнографическое обозрение Online. Май 2005 (http://journal.iea.ras.ru/online).
Функ Д. А. В поисках «Аланского цикла» в шорском эпосе // Этносы Сибири. Прошлое. Настоящее. Будущее: Мат-лы межд. научно-практич. конф. Ч.2. Красноярск, 2004. С.70-76.
Функ Д.А.Генонимы «Тогус Тас» и «Шынгай» у нижнемрасских шорцев // «Современные проблемы исторического краеведения» (К 375-летию основания Кузнецка и 50-летию образования Кемеровской области): тезисы докладов региональной научно-практической конференции. Кемерово, 1993. С.48-50.
Функ Д.А.Дороги сакрального мира в представлениях и текстах шорских сказителей // Материалы международного интердисциплинарного научно-практического конгресса «Сакральное глазами „профанов“ и „посвященных“». Москва, 21-30 июня 2004 г. М., 2004. С.150-160 (Этнологические исследования по шаманству и иным традиционным верованиям и практикам, Том 10, часть 1).
Функ Д.А.Заметки на полях шорско-русского словаря // Народы Российского Севера и Сибири. Сибирский этнографический сборник, 9. М., 1999. С.141-167.
Функ Д.А.Из истории изучения шорского эпоса (1861—1915 гг.) // Социально-экономическое и культурное развитие народов Севера и Сибири: традиции и современность. М., 1995. С.137-146.
Функ Д.А.Из истории изучения шорского эпоса (записи и публикации Н.П.Дыренковой 1925—1940 гг.) // Народы Российского Севера и Сибири. Сибирский этнографический сборник, 9. М., 1999. С.120-128.
Функ Д.А.Из какого ты рода? [фамильно-родовой состав шорцев] // «Вариант» (г. Мыски), 1992, 7 мая; то же // «Знамя шахтера» (г. Междуреченск), 1992, 17 сентября.
Функ Д. А. К вопросу о так называемом «шорском героическом эпосе» // К предстоящей научно-практической конференции «Молодые ученые Кузбасса в 10-й пятилетке», посвященной 26 съезду КПСС: Тез. докл., Ч.2. Кемерово, 1981. С.248-249.
Функ Д.А.Материалы по шорскому шаманству в архиве А.В.Анохина // Шаманизм и ранние религиозные представления: К 90-летию доктора исторических наук, профессора Л.П.Потапова. М., 1995. С.180-206.
Функ Д.А.Методические аспекты характеристики современного состояния эпической традиции // Полевые исследования ГМЭ народов СССР 1985—1987 г.: Тезисы докладов научной сессии. Л., 1989. С.78-79.
Функ Д.А.Миры шаманов и сказителей (комплексное исследование телеутских и шорских материалов). М.: Наука, 2005. 398 с.
Функ Д.А.Молочно-белые кони в сказаниях таёжных охотников, рыболовов и собирателей // ЭО. 2003. №3. С.53-60.
Функ Д.А.Об интерпретации позднейших пластов героического эпоса абинцев // Тезисы докладов региональной археологической конференции студентов Сибири и Дальнего Востока. Кемерово, 1983. С.87-89.
Функ Д.А.Отношение «шаман-сказитель» по материалам шорской этнографии // Конференция «Религиозные представления в первобытном обществе»: Тезисы докладов. М., 1987. С.106-109.
Функ Д.А.Современное состояние эпической традиции в Горной Шории // Социально-культурные процессы в Советской Сибири: Тезисы докладов областной научной конференции по проблемам современного искусства и народного творчества. Омск, 1985. С.55-57.
Функ Д.А.Шорский героический эпос // Этническая история тюркоязычных народов Сибири и сопредельных территорий: Тезисы докладов областной научной конференции по лингвистике. Омск, 1984. С.96-99.
Функ Д.А.Эпические сказания шорцев в архиве Н.П.Дыренковой (Архив ЛЧ ИЭ АН СССР, ф.3, оп.1) // Фольклорное наследие Горного Алтая. Горно-Алтайск, 1989. С.15-19.
Функ Д. А., Кимеев В. М. «Абинцы» в русских исторических документах // Молодые ученые Кузбасса 60-летию образования СССР: Материалы к научн. конф. Кемерово, 1982. С. 90-92.
Функ Д. А., Кимеев В. М. Фамильный состав сеока Чедыбер у телеутов, кумандинцев и шорцев // Полевые исследования ГМЭ народов СССР 1985—1987 г.: Тезисы докладов научной сессии. Л., 1989. С.44-45.
Функ Д. А., Невская И.А.Вариант редакции и перевода начальных тирад текста ["Мерет-оолак"] на русский язык // Информационный бюллетень координационного Центра комплексных исследований эпической традиции, 2003, №3, С. 20-22 (https://web.archive.org/web/20140211150507/http://www.iea.ras.ru/).
Функ Д. А., Тугужекова В.Н.Неопубликованные записи шорских эпических сказаний в хакасском архиве С.С.Торбокова // В поисках себя: Народы Севера и Сибири в постсоветских трансформациях. М.: Наука, 2005. С.197-212.
Хлопина И.Д.Горная Шория и шорцы // Этнографическое обозрение, 1992. №2. С. 134—147.
Хлопина И.Д.Из мифологии и традиционных верований шорцев (по полевым материалам 1927 г.) // Этнография народов Алтая и Западной Сибири. Новосибирск, 1978. С.70-89.
Хомич Л.В.Колыбель у народов Сибири // Материальная и духовная культура народов Сибири. (Сб. МАЭ. Т. XLII). Л.: Наука, 1988. С. 24-50.
Чиспияков Ф. В. В долинах Мрассу. Кемерово, 1957.
Чиспияков Э.Ф.Графика и орфография шорского языка. Учебное пособие для студентов и преподавателей. Кемеровское кн. изд-во, 1992. 61 с.
Чиспияков Э.Ф.Енисейские и самодийские гидронимы на территории Горной Шории (в помощь учителю) // Природа и экономика Кузбасса. Новокузнецк, 1987. С. 122—124.
Чиспияков Э.Ф.История формирования этнической культуры шорцев // Кузнецкая Старина. Новокузнецк, 1993. Вып. 1. С. 88-101.
Чиспияков Э. Ф. К вопросу о формировании диалектной системы шорского языка // Проблемы этногенеза и этнической истории аборигенов Сибири. Кемерово. 1986. С. 55-62.
Чиспияков Э. Ф. К вопросу об этнониме Шор // Этнические и историко-культурные связи тюркских народов СССР. Всесоюзная тюркологическая конференция 27-29 сент. 1976 г. Алма-Ата, 1976. №3. С.111.
Чиспияков Э. Ф. К истории шорских телей // Ономастика, типология. Стратиграфия. М., 1988. С. 245—247.
Чиспияков Э. Ф. К этимологии названий некоторых шорских родов // Чтения Памяти Э.Ф.Чиспиякова (к 70-летию со дня рождения). Новокузнецк, 2000. Ч. 1. С. 75-97.
Чиспияков Э. Ф. О диалектном членении шорского языка // Известия и диолектология языков Сибири. Новосибирск, 1979. С. 85-91.
Чиспияков Э. Ф. О происхождении шорцев // Огни Кузбасса. Кемерово, 1988. С. 3-6.
Чиспияков Э. Ф. О структуре шорских фамилий // Языки и топонимия. Томск, 1978. С. 157—165.
Чиспияков Э. Ф. О телеутско-шорских языковых контактах // Этническая история тюркоязычных народов Сибири и сопредельных территорий: Тезисы докладов областной научной конференции по лингвистике. Омск, 1984. С. 23-27.
Чиспияков Э.Ф.Отражение хозяйственного уклада шорцев в языке // Некоторые вопросы географии, экономики и культуры Кузбасса. Новокузнецк, 1966. С. 123—125.
Чиспияков Э.Ф.Пути развития диалектов шорского языка // Социально-культурные процессы в Советской Сибири Омск, 1985. С. 26-30.
Чиспияков Э.Ф.Топонимы индоевропейского и тюркского происхождения в Горной Шории (в помощь учителю) // Природа и экономика Кузбасса. Новокузнецк, 1987. С. 125—127.
Чиспияков Э.Ф.Учебник шорского языка. Кемерово, 1992. 319 с.
Чиспияков Э.Ф.Фольклорные, художественные и бытовые шорские тексты // Шорская филология и сранительно-сопостовительные исследования. Вып. I. Новосибирск, 1998. С. 173—196.
Чиспияков Э.Ф.Шорско-кетские параллели в лексике // Языки и топонимия. Вып. I. Томск, 1976. С. 73-76.
Чиспияков Э. Ф., Абдрахманов М.А.Территориальные различия в фонетике и лексике шорского языка // Материалы к предстоящей VIII научной конференции Новокузнецкого пединститута. Новокузнецк, 1967. С. 28-30.
Чиспиякова Ф.Г.Лексические особенности кондомского диалекта шорского языка // Языки народов Сибири. Вып. 3. Кемерово, 1980. С. 58-62.
Чиспиякова Ф.Г.Некоторые сведения из истории народного образования в Горной Шории // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк. 1998. С. 137—142.
Чудояков А.И.История изучения жанра «кай» // Советская тюркология. 1986. №1. С.67-74.
Чудояков А. И. К изучению быта в шорском эпосе // Ученые записки Кемеровского государственного педагогического института, вып.24. Кемерово, 1970. С.76-82.
Чудояков А. И. К изучению ранних форм героического эпоса южносибирских тюрков // Чудояков А.И.Этюды шорского эпоса. Кемерово, 1995. С.55-64.
Чудояков А.И.Кай и «Кай-ээзи» в представлениях тюрков Саяно-Алтая // Генезис и эволюция этнических культур Сибири. Сб. научн. трудов. Новосибирск, 1986. С.45-53.
Чудояков А.И.Кай и «кай-ээзи» в представлениях тюрков Саяно-Алтая // Чудояков А.И.Этюды шорского эпоса. Кемерово, 1995. С.22-29.
Чудояков А.И.Образные представления шорских кузнецов в произведениях шорского эпоса // Социально-культурные процессы в Советской Сибири. Тезисы докл. обл. научн. конф. по проблемам современного искусства и народного творчества. Омск, 1989. С.50-52.
Чудояков А.И.Развитие шорского эпоса в рамках эпического повествования // Материалы к предстоящей VIII научной конференции Новокузнецкого педагогического института. Сер. филологическая. Новокузнецк, 1967. С.10-12.
Чудояков А.И.Рождение одного сюжета в шорском эпосе // Некоторые вопросы языка и литературы. Тез. докл. XII научн. конф. Новокузнецк, 1974. С.59-62.
Чудояков А.И.Роль бытовых картин и предметов в системе эпического повествования шорского народа // Ученые записки Кемеровского государственного педагогического института, вып.24. Кемерово, 1970. С.68-75.
Чудояков А.И.Собирание и изучение шорского эпоса // Чудояков А.И.Этюды шорского эпоса. Кемерово, 1995. С.7-12.
Чудояков А.И.Стили шорского края // I международная конференция «Традиционные культуры и среда обитания»: тезисы. М., 1993. С.39-43.
Чудояков А.И.Судьба поэта (75 лет С.С.Торбокову) // Кузнецкий рабочий (г. Новокузнецк), 26 дек. 1975 г.
Чудояков А.И.Традиции шорского эпоса и сказания Павла Кыдыякова // Шорские героические сказания. М.; Новосибирск, 1998. С.11-32.
Чудояков А.И.Шаман и сказитель (камма и кайчи) // Шаманизм как религия: генезис, реконструкция, традиции: Тез. докл. международной научной конф. Якутск, 1992. С.89-90.
Чудояков А.И.Шорские героические поэмы. Автореф. дисс. … канд. филол. наук. М., 1971. 14 с.
Чудояков А.И.Этюды шорского эпоса. Кемерово, 1995. 223 с.
Шенцова И.В.Выражение видовых значений глагола в шорском языке. Автореф. дисс. канд. филол. наук. Алма-Ата, 1988. 25 с.
Шенцова И.В.Задачи лингвистов в области шорского языкознания // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк, 1998. С.118-121.
Ширин Ю.В.Горная Шория и ареалы археологических культур эпохи железа // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк. 1998. С. 50-53.
Ширин Ю.В.Керамика кузнецких татар на русских поселениях XVIIв. // Этнические и этнокультурные процессы у народов Сибири: история и современность. Кемерово, 1992. С. 107—108.
Ширин Ю.В.Орнаментация средневековой керамики Южного Кузбасса // Орнамент народов Западной Сибири. Томск: Изд-во ТГУ, 1992. С. 36-50.
Ширин Ю.В.Постижение металла // Кузнецкий металлургический комбинат. Очерки по истории. Новокузнецк, 1997. С. 7-32.
Шихалева Н.А.Роль таштагольского музея в деле сохранения традиционной культуры шорцев // Деятельность Андрея Ильича Чудоякова и духовное возрождение шорского народа. Новокузнецк. 1998. С. 58-61.
Шорские героические сказания / Вступительная статья, подготовка поэтического текста, перевод, комментарии А.И.Чудоякова; музыковедческая статья и подготовка нотного текста Р.Б.Назаренко. М.; Новосибирск: Наука, 1998. 463 с. (Памятники фольклора народов Сибири и Дальнего Востока; Т.17).
Шорский букварь. Для инородцев восточной половины Кузнецкого округа. Казань: Изд. Православного Миссионерского Общества, 1885. 81 с.
Шорцы. Каталог этнографических коллекций музеев России. Духовная культура / Составитель Кимеева Т.И.Кемерово: Кузбассвузиздат, 1999. Ч. 5. 135 с.
Шорцы. Каталог этнографических коллекций музеев России. Одежда и украшения / Составитель Кимеева Т.И.Кемерово: Кузбассвузиздат, 1999. Ч. 4. 168 с.
Шорцы. Каталог этнографических коллекций музеев России. Предметы быта / Составитель Кимеева Т.И.Кемерово: Кузбассвузиздат, 1999. Ч. 3. 232 с.
Шорцы. Каталог этнографических коллекций музеев России. Производящее хозяйство / Составитель Кимеева Т.И.Кемерово: Кузбассвузиздат, 1999. Ч. 2. 216 с.
Шорцы. Каталог этнографических коллекций музеев России. Таежные промыслы и средства передвижения / Составитель Кимеева Т.И.Кемерово, 1999. Ч. 1. 190 с.
Штыгашев И.М.Поступление в училище и продолжение учения шорца (алтайца). Казань: Изд. Иеромонаха Иоля, 1885. 116 с.
Эрдниев У.Э.Городище «Маяк». Кемерово, 1960. 67 с.
Яворский В.И.Земля Кузнецкая от древних эпох до наших дней. М., 1973. 77 с.
Янушевич А. Обследование охотничьего промысла Горной Шории // Шорский сборник. Ÿлгер: Книга для чтения на шорском языке. Сост. Г.В.Косточаков. Кемерово: АО Кемеровское кн. изд-во, 1995. 174 с.
Ярославцев Д. По горной Шории // Сибирские огни. Новосибирск, 1926. С.165-181.
Gmelin I.G. Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743. Erster theil. Göttingen, 1751. 495 S.
Dyrenkova N.P. Kinderschutz bei den Schoren // Glaubenswelt und Folklore der sibischen Völkern.— Budapest, 1963.— S. 257—259
Potapov L.P., Menges, Die Herstellung der Samanentrommel bei den sor // Materialen des Seminars fur Orientalische Sprachen zu Berlin. Ostasiatische Studien. Berlin, 1934. Bd. I, S. 53-104.
Radloff W. Aus Sibirien. Lose Blätter aus dem Tagebuche reisenden Linguisten. Bd.1-2. Leipzig, 1884.
Radloff W. Die Sprachen der turkischen Stämme … Theil 1: Die Dialekte des eigentlichen Altaj: der Altajer u. Teleuten, Lebed-Tataren, Schoren und Sojonen. St.-Pbg., 1866. S.334-423.
Radloff W. Reise durch den Altaj nach dem Telezker See und dem Abakan // Archiv für wissenschaftliche Kunde von Russland. Hrsg. von A.Erman. Berlin, 1865. Bd.23. Heft 1. S.1-55; Heft 2. S.218-316.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Росія: 13 975 осіб (2002)
Україна: 33 особи (2001)
