Шевченко (Покровська міська громада)

Шевче́нко (до 1921 — Лиса Гора, у 1921-1964 — Селище № 19-20) — селище Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. Засноване 1912 року. Населення станом на 2017 рік становило 1707 мешканців^[2].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шевченко (значення).

селище Шевченко
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Тер. громада	Покровська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14160210030061715
Основні дані
Засновано	1912
Статус	із 2024 року
Площа	2.98 км²
Населення	▼ 1 654 (01.01.2022)[1]
Густота	572.8 осіб/км²;
Поштовий індекс	85316—85318
Телефонний код	+380 6239
Географічні координати	48°13′12″ пн. ш. 37°08′43″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря	167 м
Водойма	балка Водяний Яр
Відстань
Найближча залізнична станція:	Чунишине
До станції:	3 км
До райцентру:
- автошляхами:	9,5 км
До обл. центру:
- автошляхами:	63,6 км
Селищна влада
Адреса	85316, Донецька обл., Покровська міськрада, смт Шевченко, вул. Клари Цеткін, 1
Голова селищної ради	Меркулова Надія Дмитрівна
Вебсторінка	Сторінка на сайті Покровської міськради
Карта
Шевченко (Покровська міська громада)
Шевченко (Покровська міська громада)
Шевченко (Покровська міська громада) у Вікісховищі

Географія

Селище міського типу Шевченко розташоване за 9 км на південь від міста Покровськ (автошлях Т 0515) і за 64 км на північний захід від міста Донецьк. Протяжність селища зі сходу на захід — 2,5 км, з півночі на південь — 1,5 км, загальна площа — 311,2 га. Відстань до Покровської міської ради — 12 км.

Територія селища розташована на родовищах кам'яного вугілля. Рельєф у північній частині спокійний. Південна частина знижується в напрямку до водоймища (річка Солоний, права притока Солоної), на якому розташована зона відпочинку.

Історія

Засноване селище Шевченко 1911 року^[3].

До 1918 року населення селища становило 400 чоловік, в 1959 році — 5500 чоловік, з 1970 року спостерігається зменшення населення. Станом на 01.01. 2011 року населення селища становить 1742 особи, більшість — пенсіонери.

Шевченківська селищна рада утворена в 1943 році. На території ради відсутні промислові, комунальні підприємства і підприємства сільськогосподарського виробництва. День селища приурочено до Дня шахтаря.

Населення

Чисельність

Зміна чисельності міста

1959[4]	1970[4]	1979[4]	1989[4]	2001[4]
▲ 5 441	▼ 4 853	▼ 3 737	▼ 3 053	▼ 2 101
2003[4]	2004[4]	2005[4]	2006[4]	2007[4]
▼ 2 064	▼ 2 023	▼ 1 984	▼ 1 936	▼ 1 901
2008[4]	2009[4]	2010[4]	2011[5]	2012[6]
▼ 1 853	▼ 1 792	▲ 1 798	▼ 1 784	▲ 1 793
2013[7]	2014[8]	2015[9]	2016[10]	2017[11]
▼ 1 786	▼ 1 774	▼ 1 755	▼ 1 734	▼ 1 707
2018[12]	2019[13]	2020[14]	2021[15]	2022[16]
▼ 1 698	▼ 1 674	▲ 1 677	▲ 1 682	▼ 1 654

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[17]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	1255	59.71%
українська	844	40.14%
білоруська	1	0.05%
румунська	1	0.05%
болгарська	1	0.05%
Усього	2102	100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 2102 особи, із них 40,15 % зазначили рідною мову українську, 59,71 % — російську, 0,05 % — білоруську, румунську та болгарську мови^[18].

Промисловість

• Преображенський рудник
• Шахта імені Т. Г. Шевченка

Інфраструктура

На території селищної ради діють один промисловий і шість продовольчих магазинів, а також розташовані:

• Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка, що перебуває на балансі ПАТ "ШУ «Покровське»;
• Дошкільний загальноосвітній заклад «Голубок», що перебуває на балансі ПАТ "ШУ «Покровське», який відвідують 55 дітей;
• ЗОШ I—III ст. № 33 відділу освіти Покровської міської ради, де навчаються 147 учнів;
• Амбулаторія селища міського типу імені Т. Г. Шевченка;
• Бригада швидкої медичної допомоги;
• Філія ощадного банку № 2863/04;
• Відділення зв'язку № 20 структурного підрозділу Покровського відділення поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Пам'ятки

• «Шевченківський степ» - заказник місцевого значення, створений для збереження та відновлення ландшафтних комплексів на схилі правого берега струмка Солоний, який впадає по правому березі в річку Солону.

Світлини

Братська могила радянських воїнів і партизанів

Братська могила радянських воїнів і партизанів

Братська могила радянських воїнів і партизанів

Братська могила радянських воїнів і партизанів

Примітки

1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
3. Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка.
4. Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
5. Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
6. Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
7. Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
8. Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
9. Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
10. Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
11. Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
12. Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
13. Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
14. Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
15. Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
16. Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
17. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
18. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2015.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.