Чернихівці

Че́рнихівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області (Україна). Лежить над річкою Гнізна Гнила.

село Чернихівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Збаразька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040150480097098
Основні дані
Засноване	1340
Населення	3 500(2013 рік)
Територія	4.985 км²
Густота населення	287.86 осіб/км²
Поштовий індекс	47370
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д.
Водойми	Гнізна Гнила
Відстань до районного центру	5 км
Найближча залізнична станція	Збараж
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Чернихівці
Чернихівці
Мапа
Чернихівці у Вікісховищі

До 2020 центр сільради. До Чернихівців приєднано хутір Федоровичівка (Колонія). Поблизу села розташований хутір Сабашівка.

Населення — 3500 осіб (2013).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки Висоцької культури.

Перша писемна згадка — 1340. Згадується 21 грудня 1439 року в протоколах галицького суду (Czirnykowcze)^[1].

9 липня 1463 року в Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.

Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці (згадується як Черниковце), Верняки, Залужжя, Тарасівка, Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.

Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

1529 — як містечко, що мало замок.

Унаслідок татарських нападів 1474, 1521, 1527, 1589 рр. містечко занепало.

XVI ст. — в Чернихівцях діяв Василіянський монастир із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.

У щоденнику Ульріха фон Вердума (1672) населений пункт згаданий як село зі замком.

1831 — пошесть холери (зберегіються пам'ятні хрести).

Наприкінці XIX ст. — один із центрів килимарства.

Діяли «Просвіта», «Союз Українок», інші товариства, кооператив.

6 липня 1941 — 7 березня 1944 — під німецькою окупацією.

1944 — у боях за Чернихівці загинув командир батальйону 1085-го СП, 322-ї СД, Герой Радянського Союзу капітан М.Курятников.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[3].м

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними ^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1394	97.14%
російська	39	2.72%
польська	1	0.07%
словацька	1	0.07%
Усього	1435	100%

Пам'ятки

Черниховецькі липи у травні

Є церква Пресвятої Трійці (1768, мурована).

Пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року (встановлено 1863, відновлено 1990).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991, реставровано 2006 за кошти І.Мазуренка та З.Чернецького), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування в селі І.Франка (1991; вважається, що найбільше часу на терені Тернопільської області він провів саме тут).

В межах кладовища та церкви пресвятої Трійці на кінці вул. Княжа розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Черниховецькі липи»^[5].

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ І–ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

• Мирослав Січинський (1887—1979) — український громадсько-політичний діяч, член УСДП Галичини, виконавець замаху на намісника Галичини графа Анджея Потоцького^[6].
• Гладкий Гриць (1893—1936) — громадський і політичний діяч, начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР^[7].
• Джус Володимир (1895—1964) — український промисловець у США, засновник і президент Українського Інституту Америки.
• Вітенько Ігор Володимирович (1938—1974) — науковець, кібернетик, логік.
• Ратушний Михайло Ярославович (нар. 1962) — український політик, народний депутат України (1994—2006), голова УВКР (з 2011).
• Грицуняк Антін Андрійович (1820—1900) — український народний розповідач, війт Чернихівців.
• К. Мазуренко.
• Мечник Петро (1885—1953) — громадсько-освітній діяч, професор і директор Львівської академічної гімназії, старшина УГА.
• А. і Є. Блажкевич — Праведники народів світу^[8].
• Володимир Бойко (1892-1989) — український педагог. Професор Української гімназії у Берхтесґадені.
• Струсь Андрій (2007-До сьогодення) - маловідомий український відеоблогер, творець розважального контенту на платформі ютуб. Більше відомий як N9on.

Перебували

• Іван Франко (1895, 1897)
• Андрей (Шептицький) (1906)

Пов'язані з Чернихівцями

• Наприкінці XIX ст. фільварок у селі належав родині майбутнього польського економіста-реформатора та державного діяча Евґеніуша Квятковського. Тут проминуло його дитинство.

Галерея

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  Церква Пресвятої Трійці
• 
  Будинок культури
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Річка Гнізна біля села