Remove ads
місто у штаті Техас, США З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Х'ю́стон[15][16], Г'ю́стон (англ. Houston, i[ˈhjuːstən]) — четверте за кількістю жителів місто в Сполучених Штатах Америки та найбільше місто в штаті Техас із населенням 2 319 603 людини на 2017 рік.[17] Місто є адміністративним центром округу Гарріс і також належить до території округів Форт-Бенд і Монтгомері. Воно є головним економічним центром агломерації Великого Х'юстона[en] із сумарною кількістю населення 6 772 470 людей на 2016 рік.[18] Місто лежить за 50 кілометрів від Мексиканської затоки на прибережній рівнині.
Координати 29°45′46″ пн. ш. 95°22′59″ зх. д.
Х'юстон у Вікісховищі
Portal:Houstond |
Х'юстон був заснований 30 серпня 1836 року та ввійшов до складу Республіки Техас 5 червня 1837 року, названий на честь Семюела Х'юстона — головнокомандувача армії Техасу під час Техаської революції та президента Республіки Техас. Швидкий розвиток порту та залізниці в XIX столітті, а також початок видобування нафти та прийдешній розвиток нафтової промисловости у XX столітті спричинилися до швидкого зростання кількости населення. В 1960-х роках кількість жителів перейшла за один мільйон людей, а в 2000-х — два мільйони.
Місто є провідним світовим центром енергетичної промисловости, а економіка міста також представлена підприємствами в галузі аеронавтики, транспорту та охорони здоров'я. Найважливішими об'єктами для економіки й інфраструктури міста є космічний центр імені Ліндона Джонсона, найбільший американський міжнародний торговий порт[en], Х'юстонський судноплавний канал[en], найбільший у світі Техаський медичний центр[en].
Місто назване на честь Семюела Г'юстона — головнокомандувача армії Техасу під час Техаської революції (1835—1836) та президента Республіки Техас (1836—1838, 1841—1844).
Крім офіційної місто має ще 12 назв. Найпоширеніша назва Х'юстона — «Космічне місто» (англ. Space City). Назва дана через те, що тут розміщений космічний центр імені Ліндона Джонсона.
В американському розмовному мовленні популярною є фраза: «Х'юстоне, у нас проблема» (англ. Houston, we’ve had a problem), що з'явилося після невдалої місії Аполлон-13. У Х'юстоні відбувалися зйомки фільму «Аполлон-13», в основу сюжету якого покладені справжні події місії.
Х'юстон має такі координати 29°46′50″ пн. ш. 95°23′11″ зх. д. (29.780472, -95.386342)[19]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 1625,21 км², з яких 1552,93 км² — суходіл та 72,28 км² — водойми. В 2017 році площа становила[20] 1724,87 км², з яких 1648,56 км² — суходіл та 76,31 км² — водойми.
Клімат : Х'юстон | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C |
29,4 | 30,6 | 35,6 | 34,4 | 37,8 | 40,0 | 40,0 | 42,8 | 38,9 | 35,6 | 32,2 | 28,9 | 42,8 |
Середній максимум, °C | 17,2 | 19,1 | 22,8 | 26,4 | 30,2 | 33,0 | 34,3 | 34,7 | 32,1 | 27,8 | 22,5 | 17,9 | 26,5 |
Середня температура, °C | 11,0 | 13,0 | 16,8 | 20,3 | 24,3 | 27,4 | 28,7 | 28,5 | 26,1 | 21,3 | 16,1 | 12,1 | 20,5 |
Середній мінімум, °C | 6,2 | 8,1 | 11,4 | 15,2 | 19,8 | 22,9 | 23,9 | 23,8 | 21,0 | 16,1 | 11,2 | 7,0 | 15,6 |
Абсолютний мінімум, °C |
−12,2 | −10 | −5,6 | −5,6 | 6,7 | 13,3 | 7,2 | 17,8 | 10,0 | −0,6 | −3,9 | −12,8 | −12,8 |
Норма опадів, мм | 86 | 81 | 87 | 84 | 129 | 151 | 96 | 96 | 104 | 145 | 110 | 95 | 1265 |
Днів з опадами | 8,7 | 8,0 | 6,5 | 8,6 | 7,2 | 7,6 | 9,1 | 8,9 | 7,4 | 8,1 | 8,8 | 7,4 | 96,2 |
Джерело: NOAA (sun 1961–1990) |
Історія переписів | |||
---|---|---|---|
Перепис | Населення | Зміна в % | |
1850 | 2396 | — | |
1860 | 4845 | 102.2% | |
1870 | 9382 | 93.6% | |
1880 | 16 513 | 76.0% | |
1890 | 27 557 | 66.9% | |
1900 | 44 633 | 62.0% | |
1910 | 78 800 | 76.6% | |
1920 | 138 276 | 75.5% | |
1930 | 292 352 | 111.4% | |
1940 | 384 514 | 31.5% | |
1950 | 596 163 | 55.0% | |
1960 | 938 219 | 57.4% | |
1970 | 1 232 802 | 31.4% | |
1980 | 1 595 138 | 29.4% | |
1990 | 1 630 553 | 2.2% | |
2000 | 1 953 631 | 19.8% | |
2010 | 2 100 263 | 7.5% | |
2020 | 2 304 580 | 9.7% | |
U.S. Decennial Census 2011 estimate |
Згідно з переписом 2010 року[21], у місті мешкала 2 099 451 особа в 782 643 домогосподарствах у складі 481 570 родин. Густота населення становила 1292 особи/км². Було 892646 помешкань (549/км²).
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 3,3 %. Частка іспаномовних становила 43,8 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 25,9 % — особи молодші 18 років, 65,1 % — особи у віці 18—64 років, 9,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 32,1 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 100,7 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 99,6 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 74 322 долари США (медіана — 46 187), а середній дохід на одну сім'ю — 84 040 доларів (медіана — 51 046). Медіана доходів становила 40 752 долари для чоловіків та 35 841 долар для жінок.[Прим. 1] За межею бідности перебувало 22,5 % осіб, у тому числі 35,1 % дітей у віці до 18 років та 14,1 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 1 074 332 особи. Основні галузі зайнятости: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 18,9 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 14,3 %, роздрібна торгівля — 10,7 %, будівництво — 10,0 %.
Головою Х'юстона є мер.[22] Він є головною посадовою особою, відповідає за загальне керівництво містом, підписує всі постанови і закони, прийняті муніципальною Радою і стежить за тим, щоб вони виконувалися. Крім цього, мер представляє раді річний бюджет міста для схвалення, а потім надає раді інформацію про його виконання. Голова міста обирається громадянами шляхом голосування максимум на два терміни по 4 роки кожен. З 2 січня 2016 року пост мера займає Сильвестр Тернер — член Демократичної партії.[23] Міська (Муніципальна) рада Х'юстона складається з одинадцяти осіб, обраних від одинадцяти виборчих округів, і п'яти осіб, обраних від усього міста в цілому. Члени Ради обираються на такий самий термін, як і мер.[24] До повноважень Ради входять призначення обраного мера, зміна і підтвердження бюджету міста, управління міською нерухомістю, асигнування і випуск облігацій, укладення контрактів і схвалення міських витрат на суму понад $50 тисяч. Міський контролер, в обов'язки якого входить розподіляти кошти і фінансувати міський бюджет, обирається незалежно від мера і ради. З 2 січня 2016 року цю посаду обіймає Кріс Бравн.[25]
Х'юстон — найбільше місто США без адміністративного поділу.[26] Місто є адміністративним центром округу Гарріс, а також головним економічним центром Великого Х'юстона.
У мерії Х'юстона є відділ із міжнародної торгівлі та розвитку, що займається взаємодією адміністрації міста з Міжнародним бізнес-спільнотою. У 2016 році Х'юстон відвідало 125 іноземних делегацій із 46 країн. У Х'юстоні розташовані консульства 82 країн. За кількістю консульств місто займає в США третє місце після Нью-Йорка та Лос-Анджелеса.[18] На цей час у міста є 18 міст-побратимів.[27]
З 9 по 11 липня 1990 року в місті відбувся 16-й саміт G7. Щорічно у Х'юстоні проводяться міжнародні конференції, такі як Offshore Technology Conference і CERAWeek, де обговорюються питання енергетики.[28]
Понад 430 Х'юстонських компаній мають офіси за кордоном, а також в місті розташовані офіси 800 зарубіжних компаній.[18]
Прапор міста був прийнятий у 1915 році.[29] На ньому зображена п'ятипроменева зірка на синьому тлі. Всередині зірки — паровоз типу 2-2-0 (за американською класифікацією) — 4-4-0 «American». Це пов'язано з тим, що в кінці XIX — початку XX ст. паровози даного типу були широко поширені на американському континенті, зокрема саме вони водили поїзди в місто. Новий прапор являв собою трохи змінений попередній варіант прапора міста, прийнятий ще в 1840 році.[30] Причиною була зміна локомотивів: паровоз типу 2-1-0, поширений у 1830—1850 рр., був замінений на паровоз типу 2-2-0, зображений на прапорі по даний час.
Печатка Х'юстона була затверджена міською радою міста 24 лютого 1840 року.[31] Печатка була розроблена колишнім мером Х'юстона Френсісом Муром-молодшим. Самотня зірка — один із символів Техасу і її присутність на печатці позначає приналежність міста до Республіки Техас. Локомотив ототожнює прогрес, уособленням якого залізничний рух і був під час прийняття печатки. Місто слугувало залізничним центром протягом багатьох років.[32] Плуг символізує сільське господарство Техасу.[31]
Переважним видом транспорту є автомобіль, оскільки на ньому на роботу їздять приблизно 75 % жителів міста.[33] Загальна протяжність мережі автомобільних доріг — 6 768,9 км.[18] Через місто проходять дві важливі державні магістралі: Interstate 45 і Interstate 10, які зв'язують південь з північчю і захід зі сходом відповідно. У Х'юстоні є два великих транспортних кільця. Перше — Interstate 610, а друге — Sam Houston Tollway, будівництво якого завершилося у 2011 році.[34] Крім цього, ведеться будівництво третього транспортного кільця довжиною 286 км — Texas State Highway 99, яке завершиться у 2023 році й стане найбільшою кільцевою автодорогою в США.[35]
Основною проблемою транспорту Х'юстона є затори. Найбільш завантаженими трасами є Interstate 45 і 10, а також перше транспортне кільце. У 2014 році жителі Х'юстона витратили 61 годину на стояння в пробках, це восьме місце після Вашингтона, Лос-Анджелеса, Сан-Франциско, Нью-Йорка, Бостона, Сієтла і Чикаго.[36]
Основним оператором послуг громадського транспорту у Х'юстоні, представленого автобусами і швидкісним трамваєм, є компанія METRO. Щоденний пасажиропотік в громадському транспорті міста в другому кварталі 2016 року склав 219,3 тисячі осіб, з них 58 тисяч — на швидкісному трамваї.[37]
Автобусний рух відкрито в 1979 році.[38] В даний час діє 74 міських маршрутів і 12 приміських, а також швидкісний маршрут Quickline (№ 402). У місті діє сучасний трамвай, званий METRORail, запущений 1 січня 2004 року.[39] Трамвайна система складається з 3 ліній загальною протяжністю в 36,5 км і 37 станцій.
У 2012 році з'явилася система спільного використання велосипедів — Houston B-cycle, що налічує 31 станцію і 225 велосипедів, послугами якої з січня по серпень 2016 року скористалися понад 73 тис. жителів.[40]
У Х'юстоні знаходяться три аеропорти: Х'юстон Інтерконтинентал імені Джорджа Буша, Еллінґтон-Філд і летовище імені Вільяма П. Гоббі. Аеропорт Х'юстон Інтерконтинентал був відкритий 8 червня 1969 року для комерційних авіаперевезень, а пізніше почав обслуговувати частину пасажирських рейсів з аеропорту імені Вільяма П. Гоббі.[41] Пасажиропотік у 2016 році склав 41,6 млн осіб (43 місце серед аеропортів світу даному показнику і 14 місце — серед аеропортів США). В середньому аеропорт щодня відправляє і приймає понад 700 рейсів.[42] Аеропорт імені Вільяма Гоббі був побудований в 1927 році як приватний аеродром.[43] До кінця Другої світової війни аеропорт був реконструйований, а в 1950 році був прийнятий перший міжнародний рейс. У 1969 році всі рейси були перенесені в новий аеропорт Х'юстон Інтерконтинентал.[43] В даний час позиціонується як реґіональний центр корпоративної та особистої авіації, а також як запасний аеропорт для внутрішніх рейсів. За 2015 рік обслужив 11,84 млн пасажирів.[44] На території аеропорту знаходиться його власний музей. Аеропорт Еллінгтон був побудований в 1917 році. Під час Першої і Другої світових військовий аеропорт виконував функцію тренувальної бази,[45] а на даний момент, як і раніше використовується для військових цілей, а також для потреб авіації НАСА, приватної та цивільної авіації.
Через місто проходить залізнична пасажирська система Amtrak. Х'юстонська станція є частиною лінії Sunset Limited і у фінансовому 2016 році обслужила 19,8 тис. пасажирів.[46]
На 2012 рік в Х'юстоні налічувалося 902 153 будинків, з них 15 % побудовано після 1999 року.[47] 12,3 % з усіх будинків було виставлено на продаж, оренду, орендовано, або в них не було постійних мешканців з інших причин.[48] Також в місті спостерігається висока мобільність населення, оскільки у 51,8 % х'юстонців останній переїзд був у 2000—2014 роках.
За міський житловий фонд відповідає компанія «Х'юстонське управління житлового господарства» (Houston Housing Authority — ННА), керована місцевою владою.[49] Компанія з'явилася в 1938 році, а в 1970-х і 1980-х роках відбувалося розширення організації в міру зростання населення. У Х'юстоні реалізується два види житлових програм, орієнтованих на верстви населення з низьким достатком, на літніх людей та інвалідів: «засвідкова програма» і «державне житло». «Засвідкова програма» пропонує пільгову оплату оренди будинку, у цьому випадку сім'я платить оренду в розмірі 30-40 % від свого доходу.[50] Програма «державне житло» реалізовує в Х'юстоні 8-й пункт федерального закону про житло (1937 рік), що передбачає пільгове виділення будинків незахищеним верствам населення. Даною програмою скористалося понад 60 тисяч х'юстонців.[51]
За даними некомерційної організації з охорони земельних ресурсів «The Trust for Public Land» лісопаркова зона Х'юстона курується п'ятьма різними службами. Велика частина території зелених насаджень міста перебуває у сфері відповідальности х'юстонського департаменту парків і відпочинку. Залишилася Паркова площа, що знаходиться в межах міста, розподілена між іншими природоохоронними органами. Таким чином, на 2016 рік вся територія зелених угідь займала 13,8 % від загальної території займаної містом, а сам Х'юстон займав перше місце серед усіх міст-мільйонників США по території зелених угідь.[52] Всього в місті налічується 337 парків.[52]
Система водопостачання Х'юстона включає водопровідну мережу Х'юстона довжиною 11,3 тис. км, три водоочисні станції та 92 помпові станції. Щодня жителями міста витрачається трохи більше 1,5 млрд літрів води.[53] Водосховища Х'юстон, Конро, Лівінґстон — основні джерела питної води.[53] Середня глибина свердловин із яких подається вода — 228 метрів. У воді, яка тече з кранів жителів міста, містяться 46 шкідливих хімічних речовин. У порівнянні з 2004 роком, їхня кількість скоротилася, але, попри це, Х'юстон посідає 95 місце зі 100 найбільших міст США за якістю води. Водопостачанням міста займається компанія «Drinking Water Operations».[53] Міська каналізаційна система складається з мережі довжиною 11,2 тис. км і 124,5 тисячі люків.[54]
За енергопостачання Х'юстона відповідає компанія «CenterPoint Energy», послугами якої користуються близько 2,1 млн жителів міста та найближчих передмість.[55] Окрім «CenterPoint Energy», іншим оператором послуг енергопостачання є «Calpine». На території агломерації Великого Х'юстона діє вісім електростанцій цієї компанії. Одна з них («Channel Energy Center») розташована в самому Х'юстоні, на березі судноплавного каналу, максимальна потужність якої — 808 МВт (базова — 723 МВт).[56] Х'юстон має репутацію «зеленого міста», оскільки половина споживаної електроенергії містом проводиться за допомогою сонячних і вітряних установок. Всього містом витрачається 1,246 млн МВт на годину.[57]
Важливу роль в охороні здоров'я Х'юстона відіграє найбільший у світі медичний центр — Техаський медичний центр, заснований в 1945 році.[58] Медичний центр складається з 54 установ, що забезпечують жителів міста медичною допомогою.[18] Понад 8 млн осіб відвідує центр щорічно.[59] Інший великий медичний центр Х'юстона — Техаський медичний центр «Меморіал Германн», де в рік проводяться 6 тисяч операцій і обслуговуються 57,3 тисячі відвідувань.[60] Всього в місті 136 медичних установ і 21 057 ліжок. У сфері охорони здоров'я працюють 16,1 тисячі лікарів.[18] Найбільші медичні університети Х'юстона — Медичний науково-дослідний центр Техаського університету та Онкологічний центр ім. М. Д. Андерсона Техаського університету.
З усіх хвороб у місті найпоширенішими є респіраторні та онкологічні. Головні причини смерти жителів округу Гарріс — онкологічні захворювання (22,6 %), захворювання серця (22 %), нещасні випадки (5,7 %), інсульт (5,2 %). Округ Гарріс у 2016 році зайняв 56 місце серед 254 округів Техасу за рейтингом здоров'я. Очікувана тривалість життя в окрузі Гарріс у жінок — 80,7 років; у чоловіків — 76,1 років.[61]
Техаський медичний центр | Одна з лікарень центру «Меморіал Германн» | Онкологічний центр ім. М. Д. Андерсона |
У Х'юстоні налічується 18 шкільних округів. Х'юстонський незалежний шкільний округ (HISD) з 287 школами та 215 тис. учнями є найбільшим шкільним округом Техасу і 7-м в США.[62] Також є чартерні школи, які не входять в шкільні округи, їх відвідують від 12 до 13 тисяч дітей.[63] У місті — понад 300 приватних шкіл, Серед них є й релігійні. Наприклад, 59 шкіл є католицькими, вони знаходяться у віданні Архієпархії Галвестон-Х'юстона, кількість учнів у них становить близько 18 000 дітей.[64] У 2012 році в державних школах навчалося 90,6 % від усього числа учнів, у приватних — 9,4 %.[65]
Отримання освіти в місті надають 15 вищих навчальних закладів, а також понад 100 середньо-спеціальних закладів (коледжі, технічні та професійні училища), в яких сумарно навчаються 315 тис. студентів.[66] Чотири університети — Х'юстонський університет, Університет Х'юстон-Клір-Лейк, Університет Х'юстон-Давнтавн та Університет Х'юстон-Вікторія утворюють Х'юстонську університетську систему. Найбільший університет і центр Х'юстонської університетської системи — Х'юстонський університет, що налічував у 2016 році 43 774 студенти, має статус громадського.[67] Цей університет входить у число перших 300 університетів в академічному рейтингу університетів світу, а також в число 550 університетів у рейтингу світових університетів QS.[68] Функціонують і приватні університети, найбільший з яких — університет Райса, займає 72 місце в академічному рейтингу університетів світу і 106 місце в рейтингу світових університетів QS, а також Університет святого Томаса. Всі коледжі об'єднані в три системи: Х'юстонська громадська система коледжів, система коледжів «Самотня зірка» і система коледжів Сан-Хасінто.
У місті розвивається біотехнологія. Споруджуваний науково-дослідний парк університету Техасу, орієнтований на сферу розвитку і застосування біотехнологій, — спільний проєкт Техаського онкологічного центру М. Д. Андерсона і Медичного науково-дослідного центру Техаського університету.[69] Важливу роль у розвитку цієї галузі відіграють Техаський медичний центр і кілька біологічних університетів. Всього в діяльності біотехнології працюють понад 19 тисяч осіб.[70] Х'юстон відіграє важливу роль у світовій космонавтиці. У місті розташовується Космічний центр імені Ліндона Джонсона, що є науково-дослідним та проєктно-конструкторським підприємством. У Х'юстоні знаходиться офіс програми будівництва космічного корабля «Оріон» для НАСА.[71]
Х'юстон у 2016 році посів 13 місце серед міст США за рівнем світи.[72] Проте, за рівнем освічености населення місто має лише 99 місце.[72] В агломерації Великого Х'юстона станом на 2016 рік 31,5 % осіб мають вищу освіту (20,1 % — бакалаври, 11,4 % — магістри), в той час як 17,7 % не закінчили школу.[18]
Х'юстонський університет | Університет Райса | Університет Х'юстон-Клір-Лейк | Університет Х'юстон-Давнтавн |
Штат департаменту поліції Х'юстона на 2015 рік налічував 6 577 працівників (5 178 поліціянтів і 1 399 інших працівників).[73]
Рівень злочинности в Х'юстоні з 1960-х років неухильно підвищувався.[74] У 1970-і роки число особливо тяжких злочинів значно збільшилося на 85 % і лише за 1981 рік — на 17 %, що стало найвищим показником серед міст США. У 1970—1973 роках серійний убивця Дін Корлл зі своїми спільниками зґвалтували та вбили 28 юнаків, ці події відомі як «Х'юстонські масові вбивства» («Houston Mass Murders»).[75] Злочинність продовжувала зростати, досягнувши найбільшої кількости злочинів у 1988—1991 роках (понад 180 000 злочинів за кожен рік). Мер Боб Ланьє, що став на пост в 1992 році, збільшив фінансування поліції, в результаті чого злочинність знизилася на 31,4 % за час його правління (1992—1997 роки).[76] Злочинність продовжила знижуватися й надалі, у 2011 році було зафіксовано найменшу кількість вбивств з 1965 року. Згідно з даними сайту «NeighborhoodScout», у 2015 році х'юстонський район Саннісайд є другим у рейтингу злочинности по районах США.[77]
Через близьке розташування до Мексики та наявність у місті великих аеропортів і автомобільних трас Х'юстон став одним із головних центрів США з незаконного експорту наркотиків[78], а також із торгівлі людьми.[79] З грудня 2007 року по червень 2015 року у Х'юстоні було виявлено 717 випадків торгівлі людьми.[80]
У Х'юстоні є три професійні команди:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.