Loading AI tools
радянський фізик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ісаак Маркович Халатников (* 17 жовтня 1919, Катеринослав — 9 січня 2021, Чорноголовка) — радянський і російський фізик-теоретик, дійсний член РАН (1984). Перший директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, один з творців радянської атомної бомби.
Халатников Ісаак Маркович | |
---|---|
рос. Исаак Маркович Халатников | |
Народився | 17 жовтня 1919 Катеринослав, Українська СРР[1] |
Помер | 9 січня 2021 (101 рік) Чорноголовка, Московська область, Росія |
Країна | СРСР→ Росія |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара МДУ[2] |
Галузь | акторське мистецтво, фізика[3] і теоретична фізика[3] |
Заклад | Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН Інститут теоретичної фізики імені Л. Д. Ландау РАНd МФТІ Лейденський університет[4] |
Посада | директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау |
Вчене звання | професор[d], академік Російської академії наук і академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | Доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Ландау Лев Давидович |
Вчителі | Ландау Лев Давидович |
Аспіранти, докторанти | Бєлінський Володимир Олексійовичd |
Членство | Лондонське королівське товариство Російська академія наук Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Війна | німецько-радянська війна |
Відомий завдяки: | теорії надплинності Ландау-Халатникова |
Нагороди |
Народився в єврейській родині, у Катеринославі. Був працьовитим школярем, перемагав на різних математичних олімпіадах. Закінчив Дніпропетровський державний університет (1941). Студентом університету склав іспити з теоретичного мінімуму Леву Ландау, який запросив його стати своїм аспірантом.
У 1945-65 працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР.
C 1965 по 1992 рік директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау.
Доктор фізико-математичних наук (1952), академік АН СРСР (1984, член-кореспондент з 1972).
Професор МФТІ, був членом редколегії журналу «Фізика низьких температур».
Обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства (1994).
Праці з теорії квантових рідин, надпровідності, квантової електродинаміки, квантової теорії поля, релятивістської гідродинаміки, квантової механіки, загальної теорії відносності, релятивістської астрофізики та космології.
Великий вплив справила на І. М. Халатникова спільна робота з Л. Д. Ландау (найбільш відома теорія Надплинності Ландау — Халатникова). Автор досліджень з основ квантової електродинаміки (спільно з А. А. Абрикосовим і Ландау). Після смерті Ландау, незважаючи на завантаженість адміністративними справами директора інституту, працював в області загальної теорії відносності і космології, де здобула популярність т. Н. сингулярність Бєлінського; — Халатникова; — Ліфшиця.
Сталінська премія СРСР (1953).
Премія імені Л. Д. Ландау АН СРСР (1974), премія Марселя Гроссманна (2012).[5]
Дружина — Валентина Миколаївна Щорс (дочка Миколи Олександровича Щорса і Фруми Ростової-Щорс).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.