Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фінголімод (англ. Fingolimod, лат. Fingolimodum) — напівсинтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною будовою є похідним міріоцину та структурним аналогом сфінгозину.[1][2] Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності Saria sinclairii.[1] Фінголімод застосовується перорально.[3][4] Фінголімод уперше синтезований у 1992 році в лабораторії японської компанії «Yoshitomi Pharmaceuticals»[5], та уперше схвалений до клінічного використання в 2010 році.[6]
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Фінголімод | |
Систематизована назва за IUPAC | |
2-Amino-2-[2-(4-octylphenyl)ethyl]propane-1,3-diol | |
Класифікація | |
ATC-код | L04 |
PubChem | |
CAS | 162359-55-9 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C19H33NO2 |
Мол. маса | 307,471 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 93 % |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 6-9 діб |
Екскреція | Нирки |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГІЛЕНІЯ, «Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швейцарія UA/11704/01/01 15.09.2016—15/09/2021 |
Фінголімод — напівсинтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною будовою є похідним міріоцину та структурним аналогом сфінгозину. Механізм дії препарату полягає у модулюванні сфінгозин-1-фосфатних рецепторів, що передбачає зв'язування активного метаболіту фінголімоду — фінголімоду фосфату — з сфінгозин-1-фосфатними рецепторами І типу, які розміщені на поверхні лімфоцитів. Унаслідок цього фінголімод легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та зв'язується із S1P-1-рецепторами у ЦНС. У подальшому фінголімод блокує вихід лімфоцитів із лімфатичних вузлів, причому проходить лише перерозподіл лімфоцитів за місцем їх знаходження, а не втрата їх функціональних властивостей. Унаслідок зниження кількості лімфоцитів у кровотоку знижується кількість лімфоцитів, які можуть перетворитися у прозапальні клітини типу Th17, які проникають у нервову систему, та пошкоджують нервову тканину та нервові волокна. Наслідком цього є зниження лімфоцитарної інфільтрації нервової тканини, зниження вираженості запалення та пошкодження нервової тканини.[1][3][4] Фінголімод застосовується для лікування ремітуючого розсіяного склерозу[7][8], і при його застосуванні спостерігається зниження активності захворювання, значне зменшення кількості нових вогнищ запалення, значне зниження прогресування непрацездатності та ризику стійкого прогресування інвалідизації.[1][7] Проте при застосуванні фінголімоду зростає частота побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, у тому числі небезпечних аритмій та брадикардії, у зв'язку із чим його застосування заборонено особам із серцево-судинними захворюваннями та захворюванням судин головного мозку.[2][8] При застосуванні фінголімоду також зростає ризик вірусних інфекцій, онкологічних захворювань, гастроентериту, лімфопенії та лейкопенії.[2][8]
Фінголімод добре, але повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить у середньому 93 %. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 12—16 годин після прийому препарату. Фінголімод добре розподіляється у тканинах організму, швидко захоплюється еритроцитами. Препарат швидко метаболізується до свого активного метаболіту фінголімоду фосфату. Фінголімод майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Фінголімод добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, спочатку до активного метаболіта, пізніше до неактивних метаболітів. Фінголімод виводиться з організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, незначна частина виводиться з калом. Період напіввиведення фінголімоду становить 6—9 діб, не доведено зміну цього часу при порушеннях функції печінки та нирок.[3][4][6]
Фінголімод застосовується при ремітуючому розсіяному склерозі як із високою активністю, так і при швидко прогресуючому важкому ремітуючому перебігу захворювання.[3][4]
При застосуванні фінголімоду побічні ефекти спостерігаються досить часто, найбільш характерними є побічні явища з боку серцево-судинної системи, у тому числі небезпечних аритмій, брадикардії та атріовентрикулярної блокади, у зв'язку із чим його застосування заборонено особам із серцево-судинними захворюваннями та захворюванням судин головного мозку.[2][8] Характерними при застосуванні фінголімоду є інфікування вірусними захворюваннями унаслідок зниження імунітету, зокрема вірусом грипу та іншими гострими респіраторними інфекціями, вірусом простого герпесу, грибковими інфекціями.[2][8] При застосуванні фінголімоду також зареєстровано кілька випадків прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії внаслідок реактивації на фоні застосування препарату JC-вірусу.[9] На фоні застосування фінголімоду описана поява у кількох випадках раку шкіри.[10] Іншими побічними ефектами препарату є[3][4]:
Фінголімод протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, імунодефіцитних станах, важких активних інфекціях (туберкульоз, гепатити), злоякісних пухлинах, важких серцево-судинних та цереброваскулярних захворюваннях, важких порушеннях функції печінки, при вагітності та годуванні грудьми.[3][4]
Фінголімод випускається у вигляді желатинових капсул по 0,0005 г.[6][11]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.