Українка (Білогірський район)

Украї́нка (до 1948 року — Тубенкой^[1]; Тобенкой; крим. Töbenkӧy; у 1948—2012 — Українське^[2]) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Зуйській селищній раді. Населення за переписом 2001 року становить 96 осіб.

село Українка
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Білогірський район
Рада	Зуйська селищна рада
Код КАТОТТГ	UA01040250090083925
Облікова картка	Українське
Основні дані
Населення	93
Поштовий індекс	97632
Телефонний код	+380 6559
Географічні дані
Географічні координати	45°07′49″ пн. ш. 34°16′46″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	97630, АРК, Білогірський район, смт Зуя, вул. Шосейна, 64
Карта
Українка
Українка
Мапа
Українка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Українка.

Географія

Невелике село Українка знаходиться на північному заході району. Розташоване в степовій зоні Криму, в долині Зуї, на обох берегах річки. Висота над рівнем моря — 171 м. Сусідні села: Володимирівка — приблизно за 1,2 км вище по долині і Новожилівка — за 3,5 км на північний захід. Відстань до райцентру — близько 32 кілометрів, відстань до залізничної станції Прольотна — близько 18 км.

Історія

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства «Казі Аскер Кесек» входив в Зуйський кадилик Акмечетського каймакамства^[3].

Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області.

За переписом 1805 року в селі Казіаскер налічувалося 20 дворів і 106 жителів, виключно кримських татар. В 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Зуйської волості.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року була скасована волосна система і село включили до складу новоствореного Сарабузського району Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких був ліквідований Сарабузський район, утворений Сімферопольський і село включили до його складу.

Незабаром після звільнення Криму, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, всі кримські татари були депортовані в Центральну Азію. А вже 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму», за яким в Карасубазарський район з Тамбовської області переселялося 6000 осіб.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР, від 18 травня 1948 року, Тубенкой було перейменовано в Українське^[4].

Після ліквідації в 1959 році Зуйського району, село включили до складу Білогірського району.

Примітки

1. Указ Президії ВР РРФСР «Про перейменування населених пунктів Кримської області» [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
2. Постанова Верховної Ради України від 15.03.2012 року № 4534-VI «Про перейменування села Українське Білогірського району Автономної Республіки Крим»
3. Камеральное Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 30 вересня 2014.
4. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области