Loading AI tools
район Криму З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Білогі́рський райо́н (до грудня 1944 року — Карасубазарський район, крим. Qarasuvbazar rayonı, рос. Белогорский район) — колишній район у складі Автономної Республіки Крим, зараз входить до складу нового Білогірського району.
Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Білогірський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року. |
Білогірський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Автономна Республіка Крим | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
Код КАТОТТГ: | UA01040000000069938 | ||||
Утворений: | 1917 | ||||
Населення: | ▲ 64359 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1894 км² | ||||
Густота: | 33.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6559 | ||||
Поштові індекси: | 97600—97661 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Білогірськ | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 17 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Села: | 76 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Худоба Степан Сергійович | ||||
Голова РДА: | Русецький Олег Леонідович[1] | ||||
Вебсторінка: | Білогірська РДА | ||||
Адреса: | 97600, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Миру, 1 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Білогірський район у Вікісховищі |
Розташовувався у її центральній частині в межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області й Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір. Районний центр — місто Білогірськ.
На півночі район межує із Красногвардійським та Нижньогірським, на північному сході із Совєтським, на сході з Кіровським районами, на півдні із Судацькою та Алуштинською міськими радами та із Сімферопольським районом на заході.
Красногвардійський район | Нижньогірський район | Совєтський район |
Сімферопольський район | Кіровський район | |
Сімферопольський район | Алуштинська міська рада | Судацька міська рада |
Територія району охоплює частину Головного пасма Кримських гір, передгір'я і передгірні рівнини. Перевищення відносних висот у межах району близько 1000 м. Належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.
До складу району входить місто Білогірськ, селище міського типу Зуя, 76 сіл та 2 селища, які підпорядковані відповідно одній міській:
одній селищній:
та 17 сільським радам:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 31 190 | 6026 | 4887 | 9415 | 7635 | 3140 | 87 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 34 711 | 5822 | 4960 | 9583 | 8433 | 5554 | 359 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 та 2014 років[3]
2001 | 2014 | |||
---|---|---|---|---|
чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
росіяни | 32 706 | 49,2 | 31 284 | 51,8 |
кримські татари | 19 425 | 29,2 | 18 623 | 30,8 |
українці | 10 749 | 16,2 | 6 009 | 9,9 |
білоруси | 622 | 0,9 | 322 | 0,5 |
татари | 454 | 0,7 | 1 809 | 3,0 |
греки | 263 | 0,4 | 210 | 0,4 |
поляки | 193 | 0,3 | 133 | 0,2 |
вірмени | 190 | 0,3 | 202 | 0,3 |
узбеки | 130 | 0,2 | 149 | 0,3 |
німці | 102 | 0,2 | 55 | 0,1 |
молдовани | 87 | 0,1 | 57 | 0,1 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом (2001)[4]
російська | кримськотатарська | українська | |
---|---|---|---|
Білогірський район | 60,4 | 28,9 | 7,9 |
м. Білогірськ | 62,8 | 27,6 | 7,5 |
смт Зуя | 66,9 | 20,6 | 4,8 |
Ароматнівська сільрада | 69,1 | 19,4 | 10,7 |
Багатівська сільрада | 51,3 | 40,2 | 7,5 |
Василівська сільрада | 65,6 | 23,1 | 6,6 |
Вишеннська сільрада | 58,2 | 34,5 | 6,5 |
Зеленогірська сільрада | 56,7 | 30,6 | 11,5 |
Земляничненська сільрада | 45,1 | 48,0 | 5,4 |
Зибинська сільрада | 78,8 | 6,7 | 11,4 |
Криничненська сільрада | 74,2 | 14,8 | 9,8 |
Кримрозівська сільрада | 79,5 | 13,1 | 5,9 |
Курська сільрада | 69,2 | 27,2 | 3,1 |
Мельнична сільрада | 50,0 | 35,7 | 12,4 |
Мічурінська сільрада | 45,0 | 48,9 | 5,1 |
Муромська сільрада | 51,2 | 30,8 | 13,4 |
Новожилівська сільрада | 39,3 | 46,9 | 10,1 |
Русаківська сільрада | 65,8 | 18,8 | 13,4 |
Цвіточненська сільрада | 45,4 | 44,3 | 8,9 |
Чорнопільська сільрада | 50,9 | 37,5 | 8,0 |
Територія району була заселена з давніх часів. В урочищі Біла Скеля досліджені стоянки епохи раннього палеоліту; виявлено декілька неолітичних поселень (4 тис. до н. е.), два поселення бронзової доби (3 тис. до н. е.), понад 20 курганів тощо.
Переважають чорноземи карбонатні та південні (48% площі району), гірсько-лісові (бурі) і гірсько-лучні чорноземновидні ґрунти (на яйлі).
Площа лісів — 49,8 тис. га. Поширені хвойні (кримська сосна; 12%) і широколистяні (дуб, бук, граб) породи.
У районі наявні заповідники: Карабі-яйла і Кубалач; пам'ятки природи державного значення: Ак-Кая, Карабі-Яйлінська улоговина, Карасубаші; заповідне урочище і 2 пам'ятки природи місцевого значення.
З корисних копалин поширені такі матеріали: цегляно-черепичні глини, вапняки, мергель, галечник, гравій.
До найбільших річок належать: Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають.
Водосховища: Білогірське водосховище, Тайганське водосховище.
Трудові ресурси району становлять 35,1 тис. осіб. У народному господарстві працюють 19,5 тис. осіб.
Провідним у районі є сільське господарство. Район спеціалізується на виробництві фруктів, винограду, овочів, тютюну, ефіроолійних культур, зерна (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза), а також — молока, м'яса, шерсті.
Під сільськогосподарські угіддя — 115,2 тис. га, в тому числі орних земель — 62,8 тис. га, під садами та виноградниками — 8,5 тис. га, під пасовищами — 43,6 тис. га. Працює 13 колективних господарств, 2 державних сільськогосподарських підприємства і 2 допоміжних сільськогосподарських виробництва.
На території району розміщено 10 промислових підприємств, які виробляють будівельні матеріали, харчові продукти та винно-горілчані вироби, 2 підприємства лісового господарства, 2 автотранспортних підприємства і 9 будівельних організацій. Найбільші з них: Білогірський виноробний завод, філіал ВАТ «Харчпром Білогірський завод продтоварів», КП «Монтажно-заготовчий завод», ОАТП «Білогірський ЗБМ», КП «Білогірське кар'єроуправління», завод із перероблення ефіроолійних культур (с. Кримська Роза).
На території району розміщено «Парк левів "Тайган"».
Автомобільних доріг — 314,9 км. Територією району проходить автотраса республіканського значення Р23: Сімферополь — Феодосія — Керч.
На території району: професійно-технічне училище, філіал навчально-курсового комбінату з підготовки фахівців сільського господарства; 30 загальноосвітніх шкіл, у тому числі 2 із кримськотатарською мовою навчання та одна вечірня, краєзнавчий музей (Білогірськ); 4 лікарні, 8 амбулаторій, 2 поліклініки та 31 фельдшерсько-акушерський пункт.
Серед архітектурних пам'ятників — залишки караван-сараю (м. Білогірськ) і Топловський Троїце-Парасківський жіночий монастир (1864, с. Учебне).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.