Loading AI tools
французький фільм, 2015 З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Три спогади моєї юності» (фр. Trois souvenirs de ma jeunesse) — французький драматичний фільм 2015 року, поставлений режисером Арно Деплешеном. Стрічка є приквелом фільму «Як я обговорював... (моє сексуальне життя)», що вийшов на екрани у 1996 році[4].
Три спогади моєї юності | |
---|---|
фр. Trois souvenirs de ma jeunesse | |
Жанр | драма |
Режисер | Арно Деплешен |
Продюсери | Паскаль Кочето Урі Мільштейн |
Сценаристи | Арно Деплешен Жулі Пейр |
У головних ролях | Кантен Дольмер Лу Руа-Леколліне Матьє Амальрік |
Оператор | Ірина Любчанськи |
Композитор | Грегуар Етзель |
Художник | Тома Бакуні |
Кінокомпанія | Why Not Productionsd |
Тривалість | 120 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 2015 |
Дата виходу | 15 травня 2015 (Канни) 20 травня 2015 (Франція) DVD-реліз: 13 жовтня 2015[1] |
Кошторис | €3 936 497[2] |
Касові збори | $1,6 млн (США)[3] |
IMDb | ID 4048050 |
Рейтинг | IMDb: |
whynotproductions.fr/film3.php?id=136 |
Фільм показали в рамках Двотижневика режисерів на 68-му Каннському кінофестивалі у 2015 році[5], де він здобув Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD)[6]. Стрічку було номіновано в 11 категоріях на здобуття кінопремії «Сезар» 2016 року, зокрема як найкращий фільм та за найкращу режисерську роботу (отримав нагороду)[7][8] .
Закінчивши свої антропологічні дослідження, повний упевненості, Поль Дедалю повертається з Туркменістану до рідної Франції, де в аеропорту його зустрічає спецназ і агент служби національної безпеки, який пред'являє паспорт його двійника, що помер два роки тому в Австралії, вимагаючи пояснень. Це спонукає Поля звернутися до минулого. Він згадує своє дитинство в Рубе, напади божевілля матері, той зв'язок, який об'єднував його з братом Іваном. Згадує, як йому виповнилося шістнадцять, а батько став невтішним вдівцем. Згадує студентські роки в Парижі і знайомство з доктором Беганзіном, свій зростаючий інтерес до антропології. Серез спогадів і конспіративна поїздка до радянського Мінська, де він разом з підробним паспортом з ізраїльською візою віддав своє ім'я єврейському хлопцю — відмовникові. І, звичайно ж, Поль згадує Естер — кохання усього свого життя….
Кантен Дольмер | ···· | Поль Дедалю |
Лу Руа-Леколліне | ···· | Естер |
Матьє Амальрік | ···· | дорослий Поль |
Дінара Друкарова | ···· | Ірина |
Сесіль Гарсія-Фогель | ···· | Жанна Дедалю |
Франсуаза Лебрюн | ···· | Роз |
Ірина Вавілова | ···· | мадам Сидорова |
Олів'є Рабурден | ···· | Абель Дедалю |
Еліот Мільштейн | ···· | Марк Сільберберг |
П'єр Андро | ···· | Ковалькі |
Лілі Тайєб | ···· | Дельфін Дедалю |
Рафаель Коен | ···· | Іван Дедалю |
Грегорі Гейфец | ···· | Натан |
Клеманс ле Галль | ···· | Пенелопа |
Тео Фернандес | ···· | Боб |
Нагороди та номінації фільму «Три спогади моєї юності»[9] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
2015 | Каннський міжнародний кінофестиваль | Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) (Двотижневик режисерів) |
Три спогади моєї юності | Перемога | |
2015 | Міжнародний кінофестиваль у Чикаго[10] | Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий фільм | Три спогади моєї юності | Номінація | |
2015 | Срібна Меморіальна дошка найкращому художнику-постановнику | Тома Бакуні | Перемога | ||
2015 | Кінофестиваль у Кабурі[11] | Найкращий режисер | Арно Деплешен | Перемога | |
2015 | Приз Луї Деллюка[12] | Найкращий фільм | Три спогади моєї юності | Номінація | |
2016 | Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Три спогади моєї юності | Номінація | |
Найкращий режисер | Арно Деплешен | Перемога | |||
Найкращий молодий актор | Кантен Дольмер | Номінація | |||
Найкраща молода акторка | Лу Руа-Леколліне | Номінація | |||
Найкращий сценарій | Арно Деплешен, Жулі Пейр | Номінація | |||
Найкращий кінооператор | Ірина Любчанськи | Номінація | |||
Найкраща музика до фільму | Грегуар Етзель | Перемога | |||
Премія «Сезар»[7][8] | Найкращий фільм | Три спогади моєї юності | Номінація | ||
Найкраща режисерська робота | Арно Деплешен | Перемога | |||
Найперспективніший актор | Кантен Дольмер | Номінація | |||
Найперспективніша акторка | Лу Руа-Леколліне | Номінація | |||
Найкращий сценарій | Арно Деплешен, Жулі Пейр | Номінація | |||
Найкраща операторська робота | Ірина Любчанськи | Номінація | |||
Найкращі декорації | Тома Бакуні | Номінація | |||
Найкращий дизайн костюмів | Наталі Рауль | Номінація | |||
Найкращий монтаж | Лоранс Бріо | Номінація | |||
Найкращий звук | Ніколя Конта, Сільвен Мельбран, Стефан Тібо |
Номінація | |||
Найкраща музика до фільму | Грегуар Етзель | Номінація | |||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.