Трамвай «Бажання» (п'єса)

«Трамвай „Бажання“» (англ. A Streetcar Named Desire) — одна з найвідоміших п'єс Теннессі Вільямса, закінчена автором 1947 року. За цю п'єсу Вільямса нагородили Пулітцерівською премією (1948), а 1952-го року він номінувався на премію «Оскар» як найкращий сценарист за її адаптацію для кіноекрану.

Трамвай «Бажання»
англ. A Streetcar Named Desire
Жанр	театр
Форма	п'єса
Автор	Теннессі Вільямс
Мова	американська англійська
Опубліковано	1947
Країна	США
Нагороди	Пулітцерівська премія за драмуd (1948)
Цей твір у Вікісховищі

Історія створення

33-річний Вільямс почав роботу над п'єсою взимку 1944—1945 років у Чикаго. Згодом драматург вирушив до Нового Орлеану (саме у цьому місті відбувається дія п'єси), де продовжував писати. Влітку 1946 року він читає перший варіант п'єси своїм друзям — Марго Джонс^[en] (помічниці режисера при постановці п'єси «Скляний звіринець») та її приятельці. П'єса носила назву «Покерна ніч».

Влітку 1947 року Вільямс вчергове змінює місто проживання — цього разу на Нью-Йорку, де знайомиться із режисером Еліа Казаном та разом із ним починає кастинг акторів для постановки п'єси.

Прем'єра «A Streetcar Named Desire» відбулась у театрі «Етель Баррімор» у Нью-Йорку 3 грудня 1947 року. Роль Стенлі Ковальськи зіграв 23-річний Марлон Брандо, Бланш — 38-річна Джессіка Тенді.

Назва п'єси

П'єса «A Streetcar Named Desire» широко відома та витримавша безліч постановок у світі, театральних та кіновтілень, за відсутності помітної літературної та сценічної історії в Україні, в обігу має кальку з російського перекладу її назви, що спричиняє серйозні неузгодження зі змістом п'єси.

Російською п'єса була перекладена як «Трамвай „Желание“» у 1985 році радянським американистом Владичем Нєдєліним (1924 — 1986). Український текст п'єси з'явився лише у 2011 році. Його автор — виходець із Західної України, який більшу частину життя прожив у діаспорі, поет-модерніст, прозаїк, перекладач та літературний критик, старійшина Нью-Йоркської письменницької групи Богдана Бойчука (1927 — 2017). Його версія перекладу — "Трамвай «Жадання»^[1].

В оригіналі — A Streetcar Named Desire, фраза з трьох слів, чітко ритмізований поетичний рядок — тристопний ямб. Слово named означає «на ім'я», «під іменем» і на відміну від called — «який називається» — застосовується радше до людей. Desire — не просто бажання, а бажання палке, тобто — жадання, пристрасть, жага, навіть хтивість. Ці ключові значення втрачаються, нівелюються у калькуванні російського «Трамвай Желание» — «Трамвай „Бажання“». Якщо російською мовою «желание» може включати сексуальний, еротичний компонент, то українською, за наявності точніших, як семантично, так і стилістично маркованих відповідників, застосування слова «бажання» викривляє задум автора і ніяк не реалізується в самому тексті, на змістовному рівні.

На думку Тетяни Некряч, перекладачки, кандидатки філологічних наук, доцента Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, назвою, яка б українською передавала всі смислові, контекстуальні, підтекстові та структурно-ритмічні риси оригінальної англійської назви, може бути «Трамвай під назвою „Жадання“», «Трамвай на імення „Жага“», або «Трамвай під іменем „Жадання“»^[2][3].

Персонажі

• Бланш Дюбуа
• Стелла — її сестра
• Стенлі Ковальскі — чоловік Стелли
• Харольд «Мітч» Мітчелл
• Юніс Хаббел
• Стів Хаббел
• Пабло Гонсалес
• Негритянка
• Лікар
• Наглядачка
• Юнак — агент по листуванню
• Мексиканка
• Рознощик
• Перехожий
• Матрос

Видання та переклади

• 1947 — «A Streetcar Named Desire» by Tennessee Williams, Signet — оригінальне видання
• 1985 — «Трамвай „Желание“» — російський переклад Владича Неделіна^[4]
• 2011 — «Трамвай „Жадання“» — український переклад Богдана Бойчука^[5]
• 2020 — «Трамвай на імення Жага» — український переклад Тетяни Некряч — створено на замовлення Національного драматичного театру ім. І. Франка для постановки вистави режисером Іваном Уривським^[6]

Театральні постановки

Сцена з вистави «A Streetcar Named Desire» (1947): Джессіка Тенді, Кім Гантер та Марлон Брандо

Перші постановки п'єси в України приходяться на середину 90-х років — вистава Алли Бабенко у Чернівцях)^[7].

• 1947, 3 грудня — «A Streetcar Named Desire»; реж. ??? (театр «Етель Баррімор», м. Нью-Йорк) — Марлон Брандо (Стенлі Ковальськи), Джессіка Тенді (Бланш)
• 1994, 24 листопада — «Трамвай „Жадання“»; реж. Алла Бабенко (Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)^[7]
• 2013, 21 липня — «Трамвай „Жадання“»; реж. Сергій Архипчук (Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв, м. Ужгород) — Михайло Фіщенко, Тарас Гамага, Катерина Якубик-Гамага, Оксана Карпович, Кароліна Білак, Олександр Мавріц, Юрій Шкляр, Василина Грицак, Вікторія Варга, Степан Барабаш, Дмитро Сньозик, Юрій Мочарко, Олена Сайдулаєва — український переклад Богдана Бойчука^[8][9]
• 2020, 3 листопада — «Трамвай „Бажання“»; реж. Іван Уривський (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (камерна сцена), м. Київ) — Дмитро Рибалевський та Михайло Кукуюк (Стенлі Ковальськи), Тетяна Міхіна та Тетяна Шляхова (Бланш), Світлана Косолапова та Віра Зінєвіч (Стелла), Олександр Печериця та Дмитро Чернов (Мітч)^[10][11][12]

Екранізації

• Трамвай «Бажання», 1951, режисер Еліа Казан. 4 премії «Оскар» з 12 номінацій.
  • Вів'єн Лі — Бланш Дюбуа
  • Марлон Брандо — Стенлі Ковальськи
  • Кім Хантер — Стелла Ковальськи
  • Карл Молден — Харольд «Мітч» Мітчелл
• Трамвай «Бажання», 1984 — телефільм, режисер Джон Ерман.
  • Енн-Маргрет — Бланш Дюбуа
  • Тріт Вільямс — Стенлі Ковальськи
  • Беверлі Д'Анджело — Стелла Ковальськи
  • Ренді Квейд — Харольд «Мітч» Мітчелл
• Трамвай «Бажання», 1995 — телефільм, режисер Ґленн Джордан.
  • Джессіка Ленґ — Бланш Дюбуа
  • Алек Болдвін — Стенлі Ковальські
  • Дайан Лейн — Стелла Ковальськи
  • Джон Гудмен — Харольд «Мітч» Мітчелл

Примітки

1. О. В. Матвиенко Ухабистый маршрут «Трамвая „Желание“»: наблюдение над украинским переводом пьесы Т. Уильямса
2. «Радіотеатр» Післямова (розмова з професоркою Київського лінгвістичного університету, перекладачкою Тетяною Некряч про особливості перекладу п'єс для театру)
3. Тетяна Некряч: Муки і радощі театрального перекладу (ua) . «inший Kyiv». 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
4. О'Нил Юджин, Уильямс Теннесси. Пьесы (Составитель Г.Злобин). — Москва : «Радуга», 1985. — 800 с.
5. Вільямс Т. "Трамвай «Жадання» / З англ. пер. Б. Бойчук // ж-л «Всесвіт». — 2012. — No9-10. — С. 119—175.
6. Олег ВЕРГЕЛІС (28 серпня 2020). Іван Уривський вирушає з Одеси до Америки (ua) . «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2020-8-29.
7. Олег ВЕРГЕЛІС (13 травня 2022). «Трамвай» вперше зупинився на Буковині (пост про український шлях геніальної американської п'єси) (укр.). «BUK NEWS». Процитовано 2022-5-17.
8. Ужгородцам показали «Трамвай „Желание“»
9. Василь КОБАЛЬ (9 липня 2013). «Трамвай «Жадання» стартує в Ужгороді (укр.). «Новини Закарпаття». Процитовано 2020-6-23.
10. Олег ВЕРГЕЛІС (28 серпня 2020). Іван Уривський вирушає з Одеси до Америки (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2020-8-29.
11. Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (3 листопада 2020). Трейлер покарання. Іван Уривський поставив на камерній сцені Національного театру ім. І. Франка виставу «Трамвай «Бажання» (укр.). «День». Процитовано 2020-11-4.
12. Юлія ГОЛОДНІКОВА (8 грудня 2020). Куди прямують пасажири «Трамваю „Бажання“». Рецензія на нову виставу театру імені Франка (укр.). «UA: Культура». Процитовано 2020-12-8.

Посилання

• Трамвай «Желание» в бібліотеці Максима Мошкова
• Трамвай «Желание». Брифли.
• Наталья Костылева. Трамвай «Желание» Теннеси Уильямса. ХайВей.