Loading AI tools
село в Івано-Франківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Топі́льське — село в Рожнятівській селищній громаді,Калуського району, Івано-Франківської області.
село Топільське | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Громада | Рожнятівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA26060230100043195 |
Основні дані | |
Засноване | 1394 |
Населення | 527 |
Площа | 1,55 км² |
Густота населення | 340 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77634 |
Телефонний код | +380 03474 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′33″ пн. ш. 24°14′05″ сх. д. |
Водойми | Лімниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт.Рожнятів , Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77600 |
Карта | |
Мапа | |
Топільське — дуже гарне і мальовниче село. Якщо вийти на Тополецьку гору, то можна побачити гарні краєвиди села, це одне із сіл, у якому збереглися нормальні дороги.
Знаходиться за 6 км від районного центру і належить до Рожнятівської селищної ради.
Назва села походить від слова «тополя» (дерево) або від слова «топитися» (при переправі в повноводній річці Лімниця).
Перша письмова згадка про село припадає на 1394 рік.[джерело?]
У давнину в селі був монастир. В XV столітті належав він Івану Довгому-Можновичу Сваричевському, що одержав дві грамоти в 1418 році.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[1].
У Жидачеві 27 грудня 1518 року Федір Ольгердович посвідчує, що Топільське і Чорний ліс на Лімниці належать до Сваричева.
У 1648 році повсталі селяни спалили поміщицький двір у Топільську, взяли штурмом замок у Перегінську[2].
У 1854 році Топільське належить до Калуського повіту Стрийського округу, Самбірського окружного суду.
У 1866 році в селі була тимчасова школа.
У 1880 році село належало до Калуського повіту, в селі були філіяльна церква[3] парафії у Лдзянах, 81 будинок і 388 мешканців (353 греко-католики, 12 римо-католиків, 23 юдеї; всі — українці)[4].
У «Шематизмі» за 1908 рік читаємо: «Дочірня церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Богородиці (1861 p.). У селі також є 5 капличок. Число душ — 566. Пошта в Петранці».
У 1910 році в селі була однокласна школа.
У 1921 році проживало 502 особи; в 1935 році — 537 українців, 13 поляків, 6 євреїв. Божу службу в церкві правив парох зі Лдзяного.
У 1939 році в селі проживало 590 осіб (555 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 євреїв)[5].
Жителі села разом іншими українцями виборювали волю і клали життя та здоров'я за десятиліття повстанських боїв і підпільної боротьби.[6]
Загинули:
Народилися:
Зараз у селі проживає 512 осіб і нараховується 147 господарств. Працює школа І ступеня (директор школи — Кривошапка Леся Михалівна), ФАП (завідувач — Стефанів Люба Дмитрівна), є клуб, також у селі є музей у Ганчука Дмитра.
Церква греко-католицька Непорочного Зачаття, дерев'яна. Службу править отець Андрій Яремчук.
В селі працює приватне підприємство «Кузня» і три торговельні заклади.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.