Лімниця

Лі́мниця (Ломниця) — річка в Україні, в межах Калуського і Івано-Франківського районів Івано-Франківської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).

Лімниця
Лімниця в місці впадіння у Дністер
48°27′41″ пн. ш. 23°58′02″ сх. д.
Витік	г. Буштул
• координати	48°27′46″ пн. ш. 23°58′00″ сх. д.H G O
Гирло	Дністер (біля Галича)
• координати	49°08′20″ пн. ш. 24°42′12″ сх. д.H G O
Похил, м/км	9,5
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна Івано-Франківська область
Регіон	Україна[1]
Довжина	122 км
Площа басейну:	1 580 км²
Притоки:	Дарів, Петрос, Молода, Каменець, Тодор, Чута, Чечва (ліві); Бистрик, Кузьминець, Ялк, Бабський, Турава, Дуба, Бережниця (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

Назва

Нинішня назва сформувалася в останні 200 років замість попередньої «Ловниця», вживаної ще в Йосифинській метриці. Краєзнавець Лаба В. П. вважає її позначенням місця для ловлі (риби) та відмежовується від спокусливого латинського «лімец» (межа, кордон) через відсутність тут кордону Римської імперії^[2].

Назва річки, малоймовірно, походить від рум. слова lemn, що означає дерево. «Нова карта королівства Галичини і Володимирії з дистриктом Буковина» (Carte Nouvelle des Royaumes de Galizie et Lodomerie, avec le District de Bukowine^[3]) подає назву річки як «Limnica».

Опис

Лімниця біля села Сокіл (Галицький район)

Довжина 122 км, площа басейну 1580 км². У верхів'ї річкова долина вузька, береги урвисті; у районі села Ясень — асиметрична, з низьким правим і підвищеним лівим берегами. Нижче долина Лімниці трапецієподібна, завширшки 4–7 км; у нижній течії ширина зменшується до 2 км.

Заплава майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, у середній течії розгалужується на рукави. Ширина його в Передкарпатті досягає 20–60 м, глибина русла — 2 м. Похил річки — 9,4 м/км. Живлення снігове і дощове. Максимум стоку припадає на весняно-літній період. Льодові утворення з'являються на початку грудня. Льодостав починається у другій половини грудня і триває до березня.

Гідрологічні пости діяли біля сіл Осмолода (з 1950 р.) і Перевозець (1904–1925; відновлений 1940 року). Воду використовують для водопостачання, ставки — для риборозведення. Споруджено водозабори та протиповеневі гідротехнічні споруди.

Розташування

Лімниця неподалік від свого гирла

Лімниця бере початок із джерел на північних схилах гори Буштул у Ґорґанах, на висоті близько 1150 м. Тече переважно на північний схід. Впадає у Дністер біля села Шевченкове. У нижній течії тече територією Галицького національного природного парку.

Основні притоки: Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві).

На річці: смт Перегінське та місто Калуш.

Цікаві факти

Річка служила для лісосплаву до кінця 1950-х років.

В межах річки та захисної смуги вздовж берегів завширшки 100 м створено ландшафтний заказник місцевого значення.^[4]

Річка постійно утримує першу позицію в рейтингу найчистіших річок України^[5].

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.

   d:Track:Q1194038
2. В. Лаба. Історія села Підмихайля від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2010 — с. 16.
3. Бібліотека Нью-Йорка виклала унікальну карту Галичини й Буковини 18 століття (ФОТО) | «Репортер». «Репортер» (uk-UK) . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 січня 2016.
4. Лімницю «окупували» лебеді. ФОТО
5. Лімниця очолила рейтинг найчистіших річок України

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Руслові процеси річки Лімниця / О.Г. Ободовський [та ін.] ; за ред. Ободовського О.Г. – Київ : Ніка-Центр, 2010. – 256 с. – ISBN 978-966-521-553-0
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 319 (Лімниця № 2)

Посилання

• Портал «Географія»

• «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 77. — (№ 482).
• Лімниця (фото і відгуки) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]