Перевозець

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Перевозецьmap

Перево́зець село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

Коротка інформація село Перевозець, Основні дані ...
село Перевозець
Thumb
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Войнилівська громада
Код КАТОТТГ UA26060110100061296
Основні дані
Перша згадка 1469
Населення 1041
Площа 8,76 км²
Густота населення 118,84 осіб/км²
Поштовий індекс 77332
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°4′45″ пн. ш. 24°32′28″ сх. д.
Водойми Лімниця
Місцева влада
Адреса ради 77332, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Перевозець, вул. Незалежності, 9
Карта
Thumb
Перевозець
Перевозець
Thumb
Перевозець
Перевозець
Мапа
Thumb

CMNS: Перевозець у Вікісховищі

Закрити

Історія

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Перевозець належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославовича включена до складу Русі. Наявні ж документи з XV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування.

Згадується 15 травня 1469 року в книгах галицького суду[1]. У люстрації 1469 року задокументоване зобов'язання сплати Годовським 50 марок за село Перевозець[2].

У 1880 році було 107 будинків і 601 мешканець у селі та 5 будинків і 29 мешканців у панському дворі (598 греко-католиків, 13 римо-католиків, 19 юдеїв; 602 українці, 28 поляків), місцева греко-католицька парафія, церква, філія школи[3].

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у перевозецькій церкві 5 дзвонів діаметром 150, 40, 45, 36, 35 см, виготовлених у 1865 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]

У 1939 році в селі проживало 980 мешканців (950 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)[5].

Після приєднання Західної України до СРСР село включене 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку сільраду з приєднанням до Слобідської сільради.

У 1967 році в селі відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.

11 жовтня 2015 року освячена новозбудована церква парафії Апостола і Євангелиста Іоана Богослова УПЦ КП[6].

Соціальна сфера

  • Церква св. Іоана Богослова (храмове свято) збудована 1829 року, перебудована 1904 року, бо згоріла; але простояла тільки 103 роки і згоріла в 2007 р.[7]
  • Народний дім.
  • Школа І-ІІ ст[8] на 180 учнівських місць.[9][10][11]
  • 301 двір, 1065 мешканців.

Село газифіковане[12].

Вулиці

У селі є вулиці[13]:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стуса
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Лесі Українки
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Набережна
  • Незалежності
  • Тараса Шевченка
  • Тиха
  • Церковна
  • Окружна

Відомі люди

Народилися

  • Паліїв Дмитро (18961944) політичний і військовий діяч, один з організаторів повстання у Львові 1 листопада 1918 р. У 1920 р.- один із засновників УВО. Співзасновник Української Партії Національної Роботи. Член ЦК УНДО, посол до польського сейму, в'язень польських таборів.[14]
  • Андрухів Ігор Олексійович (4.01.1957 — 11.12. 2011) — народився у сім'ї Олекси та Ганни Андрухів. Доктор історичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, за фахом історик, полковник міліції. Закінчив Історичний факультет Педагогічного існтитуту ім. В. Стефаника в 1984 р. У 1984—1991 роках працював у Тисменецькій СШ та першим секретарем Тисменецького РК КПУ. Автор багатьох праць з проблем історії Галичини, освіти, виховання, християнської етики. Лауреат премій ім. М.Островського, М.Стельмаховича, Р.Федоріва, нагороджений відзнаками МВС I—II ступенів «За розвиток науки, техніки та освіти».

Померли

Фото

Примітки

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.