Перевозець
село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Перево́зець — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
село Перевозець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Тер. громада | Войнилівська громада |
Код КАТОТТГ | UA26060110100061296 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1469 |
Населення | 1041 |
Площа | 8,76 км² |
Густота населення | 118,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77332 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°4′45″ пн. ш. 24°32′28″ сх. д. |
Водойми | Лімниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77332, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Перевозець, вул. Незалежності, 9 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Перевозець належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославовича включена до складу Русі. Наявні ж документи з XV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування.
Згадується 15 травня 1469 року в книгах галицького суду[1]. У люстрації 1469 року задокументоване зобов'язання сплати Годовським 50 марок за село Перевозець[2].
У 1880 році було 107 будинків і 601 мешканець у селі та 5 будинків і 29 мешканців у панському дворі (598 греко-католиків, 13 римо-католиків, 19 юдеїв; 602 українці, 28 поляків), місцева греко-католицька парафія, церква, філія школи[3].
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у перевозецькій церкві 5 дзвонів діаметром 150, 40, 45, 36, 35 см, виготовлених у 1865 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]
У 1939 році в селі проживало 980 мешканців (950 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)[5].
Після приєднання Західної України до СРСР село включене 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку сільраду з приєднанням до Слобідської сільради.
У 1967 році в селі відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.
11 жовтня 2015 року освячена новозбудована церква парафії Апостола і Євангелиста Іоана Богослова УПЦ КП[6].
Соціальна сфера
- Церква св. Іоана Богослова (храмове свято) збудована 1829 року, перебудована 1904 року, бо згоріла; але простояла тільки 103 роки і згоріла в 2007 р.[7]
- Народний дім.
- Школа І-ІІ ст[8] на 180 учнівських місць.[9][10][11]
- 301 двір, 1065 мешканців.
Село газифіковане[12].
Вулиці
У селі є вулиці[13]:
- Богдана Хмельницького
- Василя Стуса
- Зелена
- Івана Франка
- Івасюка
- Лесі Українки
- Михайла Грушевського
- Молодіжна
- Набережна
- Незалежності
- Тараса Шевченка
- Тиха
- Церковна
- Окружна
Відомі люди
Народилися
- Паліїв Дмитро (1896–1944) — політичний і військовий діяч, один з організаторів повстання у Львові 1 листопада 1918 р. У 1920 р.- один із засновників УВО. Співзасновник Української Партії Національної Роботи. Член ЦК УНДО, посол до польського сейму, в'язень польських таборів.[14]
- Андрухів Ігор Олексійович (4.01.1957 — 11.12. 2011) — народився у сім'ї Олекси та Ганни Андрухів. Доктор історичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, за фахом історик, полковник міліції. Закінчив Історичний факультет Педагогічного існтитуту ім. В. Стефаника в 1984 р. У 1984—1991 роках працював у Тисменецькій СШ та першим секретарем Тисменецького РК КПУ. Автор багатьох праць з проблем історії Галичини, освіти, виховання, християнської етики. Лауреат премій ім. М.Островського, М.Стельмаховича, Р.Федоріва, нагороджений відзнаками МВС I—II ступенів «За розвиток науки, техніки та освіти».
Померли
- Навроцька Ісидора — українська письменниця.
Фото
- Греко-католицька церква
- Православна церква
- Церквище
- Народний дім
- Школа
- Сільрада
- Могила борцям за волю України
- Пам'ятник радянським солдатам
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.