Маце́й, або Матві́й Стрийко́вський (пол. Maciej Stryjkowski; 20/21 березня 1547 — 21 жовтня між 1586 р. та 1593) — польський військовий, дипломат, поет, католицький священник. Представник шляхетського роду Стрийковських гербу Леліва. Учасник Лівонської війни, під командуванням Алессандро Ґваньїні захищав Вітебськ, воював проти москалів у Білорусі (1568—1573). Працював помічником польського посольства і розвідником у Стамбулі (1574–1575). У зрілому віці прийняв таїнство священства, був каноніком у Мідниках (1579) і настоятелем храму у Юрбурзі (1586). Автор «Хроніки польської, литовської, жмудської та всієї Русі» (1582), компілятивної історії Східної Європи, першої друкованої історії Великого князівства Литовського[3]. Місце смерті й поховання невідомі.

Коротка інформація Мацей Стрийковський, пол. Maciej Stryjkowski ...
Мацей Стрийковський
пол. Maciej Stryjkowski
Thumb
ритина 1582 року
Народився21 березня 1547(1547-03-21)
Стрикув
Помер21 жовтня 1593(1593-10-21) (46 років)
ПідданствоПольща
Діяльністьісторик, поет, дипломат, священик
Alma materЯгеллонський університет
Знання мовпольська[1][2] і литовська[2]
Magnum opusХроніка Стрийковського
Конфесіякатолицтво
Thumb
Герб

Закрити

Біографія

Народився у Стрикові, Мазовія.

Вся інформація про життя Стрийковського до 1579 р. походить з його творів, передусім долученої до Хроніки його віршованої автобіографії під назвою «Maciej Strykowski Osostevicius sam o sobie…».

Весною 1553 р. він розпочав навчання в парафіяльній школі в Бжезінах[3]. У 1561 р. закінчив навчання і протягом короткого часу перебував, згідно з його власними словами, «серед багатьох знаних людей». Можливо що саме у цей час він готував переклад Хроніки Яна Длуґоша, що було перервано вступом на військову службу.

Імовірно весною 1563 р. виїхав до Литви. В наступному десятилітті він брав участь у війнах з Московією. 29-30 вересня 1568 року під командуванням Вітебського воєводи Станіслава Паца Стрийковський брав участь в обороні Вітебська від московських військ Шереметьєва, Бутурліна і Собора, яких підтримували Ногайські татари.

Близько 1570 р. розпочав роботу над історією Великого князівства Литовського, а від 1572 р. над своєю Хронікою.

в 1573 р. склав «солдатську баладу» O wolności ślachty polskiej jakiej nie masz pod słońcem świata. Під час свого перебування на пограниччі з Московією написав віршований твір «o zdrowej poradzie» та розвідку «o tiraństwie dzisiejszego wielkiego kniazia moskiewskiego»; ці дві праці відомі лише зі згадок самого автора.

В цьому ж періоді, ймовірно, було написано також Wiersz o porażeniu 30 000 Moskwy z kniaziem Piotrem Szojskim wojewodą połockim w polu Iwanskim nad Ullą rzeką […] roku od zbawiennego narodzenia Chrystusa lata 1564.

В період військової служби Стрийковський займався зібранням історичних відомостей та накопиченням книг і рукописів. Протягом 8 років він готував латиномовний твір «de Sarmatia Europaea», який ймовірно початково мав назву «Commentarius de rebus Litwaniensibus». Доки він зібрався опублікувати свій твір, зібрані ним матеріали використав Алессандро Гваньїні у виданій під власним прізвищем книжці «Sarmatiae Europeae descriptio». Стрийковський в своїх пізніших працях скаржився на крадіжку свого твору, він навіть вистарався у короля Стефана Баторія привілею, який визнавав за ним право друку і продажу книги Гваньїні. Однак твір останнього важко вважати плагіатором, найімовірніше він використав зібрані Стрийковським матеріали, але упорядкував їх і збагатив інформацією з інших джерел самостійно.

В кінці 1573 р. або на початку 1574 р. Стрийковский залишає Вітебськ. Можливо тоді він перебував у Любліні, де написав віршований памфлет «przeciw nowochrzceńcom» (втрачений). Найпізніше в лютому 1574 р. прибув до Кракова і був свідком коронації Генріха Валуа яку зобразив у частково віршованому творі Przesławnego wjazdu do Krakowa i pamięci godnej koronacyjej Henryka Walajusa […] opisanie.

Видав також присвячений Яну Ходкевичу віршований твір на морально-історичну тематику під назвою Goniec cnoty do prawych szlachciców, до якого долучив історію Польщі (O królach polskich i wywodzie sławnego narodu Sarmackiego) та перший друкований виклад історії Литви від міфічних до сучасних часів (Matysa Strykowskiego wywód krótki a dostateczny sławnego narodu litewskiego). Здійснив подорож по Двіні: досліджував «Рогволодів камінь», церкви і монастирі Полоцька.

Планував також здійснити переклад на польську мову творів Мартіна Кромера, однак через виїзд до Туреччини відмовився від цього задуму. 29 вересня 1574 року з підчашим галицьким Андрієм Тарновским відбув з посольством до Стамбула, формально як помічник, але ймовірно для здійснення розвідки (був «рискуном»). Стрийковський займався малюванням, а також міг складати мапи і плани; ці здібності він використовував в розвідувальній діяльності. Знав латинську, німецьку, руську і литовську мови, трохи вивчав італійську мову.

У 1576—1578 роках знаходився при дворі Олельковичів в Копилі та Слуцьку. У 1579 р. став каноніком жемайтським за протекцією єпископа Мельхіора Гедройця.

Праці

Примітки

Бібліографія

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.