Шимон Окольський

Шимон Око́льський (Окульський) гербу Равич (також Симон, Симеон, пол. Szymon Okolski (Okólski), лат. Simon Okolski; 1580, Кам'янець-Подільський — 1653, Львів) — польський шляхтич, домініканський чернець, шляхетський хроніст і мемуарист Речі Посполитої, відомий геральдик та проповідник. Автор гербівника «Orbis Polonus» у трьох томах (1641—1643).

Шимон Окольський
Народився	1580[1][2][…] Кам'янець-Подільський
Помер	1653[1][2][…] Львів, Корона Королівства Польського
Країна	Корона Королівства Польського Річ Посполита
Діяльність	геральдист
Знання мов	латина
Конфесія	католицтво і католицька церква
Рід	Q124352879?
Медіафайли у Вікісховищі

Біографічні відомості

Ш. Окольський — перший вікарій конвенту (монастиря) у місті Тисмениця після фундушу Миколая Потоцького-«ведмежої лапи» для парафії РКЦ в місті 1630 року, керівництво якою віддали домініканцям.^[3]

Між 1638 та 1641 роками — пріор Домініканського монастиря в Старокостянтинові. 1641 року — пріор Кам'янецького домініканського монастиря. Оскільки замолоду навчався і прийняв свячення в Кам'янці, то став відомим як Шимон із Кам'янця. 1648 року — провінціал домініканського Ордену на Русі (з центром у Львові). Його вважають світочем домініканського ордену.

Окольський був капеланом військ, які приборкували селянсько-козацьке повстання в Україні під керівництвом гетьмана Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина, полковників Карпа Скидана та Дмитра Гуні (1637–1638).

Залишив щоденники, опубліковані в Замості (Польща) (1638), з детальними описами битв військ Миколая Потоцького з повстанцями під Кумейками, Лубнами, Говтвою, облоги їхнього табору на річці Старці. Щоденники Окольського перекладали українською мовою, а літописці-історики Самійло Величко та Степан Лукомський публікували ці щоденники у своїх творах. Є думка, що щоденники Окольського використав Микола Гоголь при написанні історичного роману «Тарас Бульба».

Твори

• «Dyaryusz transakcyi wojennej między wojskiem koronnem i zaporoskiem w r. 1637 miesiąca Grudnia przez Mikołaja Potockiego zaczętej i dokończonej» (Замостя, 1638)
• «Kontynuacya dyaryusza wojennego» (Краків, 1639);
• «Orbis polonus etc.» (Краків, 1641—1643) — гербовник шляхетських родів;
• Russia, florida rosis et lillis… — Русь, квітуча трояндами і ліліями. Історія домініканського ордену на руських землях, Львів, друкарня колегіуму, 1646;
• Fundament przeciw fundamentowi... Na obsequiach… — Львів, друкарня колегіуму, 1643
• «Żywoty niektórych św. zakonnic dominikanek» (Краків, 1638).

Крім того, у домініканському монастирі у Львові зберігають рукописи Ш. Окольського («Miscellanea»).

Вшанування

У 1913—1943 роках у Львові була вулиця названа на пошану Шимона Окольського (нині — вулиця Старицького)^[4].

Галерея

• 
  Шимон Окольський
• 
  Сторінка з гербівника С. Окольського «Orbis Poloni» (1642)
• 
  «Orbis Poloni» відкривається вдячним вітанням до польського короля Владислава IV Вази

Див. також

• Острянина повстання.

Примітки

1. Swartz A. Szymon Okolski — 2007.

   d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 722. (пол.)
4. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 59. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела та література

• Герасименко Н. О. Окольський Симеон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 555. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Осетрова Г. Шимон із Кам'янця — пріор домініканського монастиря // Подолянин. — 2005. — 1 квітня.
• Józef Maksymilian Ossoliński Wiadomości historyczno-krytyczne do dziejów literatury polskiéy: o pisarzach polskich, także postronnych, którzy w Polscze albo o Polscze pisali, oraz o ich dziełach: z rozstrząśnieniem wzrostu i różnéy kolei ogólnego oświecenia, jako też szczególnych nauk w Narodzie Polskim. — t. I. — Kraków^ W Drukarni Gröblowskiéy Józefa Mateckiego, 1819. — 558 s. (пол.)
• Pauli Żegota Starożytnosci galicyjskie. — Lwów, 1840. — 102 s.
• Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego. — Lwów, 1861. — Т. 2. — 530 s. (пол.)
• Krzyczanowski St. De Simonis Okolscii vita et scriptis historicis. — Kraków, 1870. (лат.)
• Дневникъ Симеона Окольскаго. 1638 // ЛЂтопись событій въ Югозападной Россіи въ XVII вЂкЂ / составилъ Самоилъ Величко. — Т. IV. — Приложения. — К., 1864. — С. 183—296. (рос.)
• Дневник Симеона Окольского // Мемуари, относяшиеся к истории Южной Руси. — К., 1896. — Вып. 2. (рос.)