Вулиця Старицького (Львів)

Вулиця Старицького — вулиця у Франківському районі міста Львова, у місцевості Новий Світ та сполучає вулиці Сергія Єфремова та Євгена Коновальця.

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Старицького.

Вулиця Старицького Львів
Вул. Старицького у Львові Вул. Старицького у Львові
Місцевість	Новий Світ
Район	Франківський
Назва на честь	Михайла Старицького
Колишні назви
Окульського, Фалкенгайнгассе, Окульського
польського періоду (польською)	Okólskiego
радянського періоду (українською)	Окульського
радянського періоду (російською)	Окульского
Загальні відомості
Протяжність	103 м
поштові індекси	79013[1]
Транспорт
Рух	односторонній[2]
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2—8[3]
Архітектурні пам'ятки	№ 4, 8[4]
Поштові відділення	ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1]
Забудова	віденська сецесія, конструктивізм[5]
Комерція	магазин одягу
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Назва

Вулицю прокладено близько 1910 року^[6] та у 1913 році назвали її на честь польського шляхтича, шляхетського хроніста і мемуариста Речі Посполитої, відомого геральдика, теолога, автора гербівника «Orbis Polonus» Шимона Окульського^[7]. Під час німецької окупації Львова, у 1943 році вулицю перейменували на Фалкенгайнґассе, на честь німецького державного, політичного та військового діяча Еріха фон Фалькенгайна ^[8]. У липня 1944 року повернули вулиці передвоєнну назву — вулиця Окульського^[9]. Сучасна назва вулиці на пошану українського письменника (поета, драматурга, прозаїка), театрального та культурного діяча, одного з корифеїв українського побутового театру Михайла Старицького^[10][5] походить від 1946 року^[11].

Забудова

Тодішня вулиця Окульського почала забудовуватися у 1911 році триповерховими кам'яницями. Першими були наріжний будинок під № 2 та сусідній під № 4, які будувалися у комплексі з будинками на вул. Мурарській (нині — Сергія Єфремова), 6, 8 у 1911—1913 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича^[12] у стилі віденської сецесії. Фасади будинків оздоблені рельєфами роботи скульптора Зигмунта Курчинського^[6], зокрема, будинок під № 4 оздоблений великими горельєфами чоловічих та жіночих голів^[6]. Будинок під № 8 також збудований у 1910-х роках у стилі віденської сецесії, інший — під № 6 у стилі польського конструктивізму 1920-х років.

З непарного боку вулиці на розі з вулицею Єфремова під № 3 розташована типова п'ятиповерхівка збудована у 1960-х роках у стилі радянського конструктивізму^[5]. Сусідні будинки під № 5 та № 7 збудовані ймовірно у 1950-х роках, оскільки інформація про будинки з непарного боку вул. Окульського в адресних книгах міста Львова, виданих до 1939 року, відсутня.

До Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення внесено будинки під № 4 і № 8, яким надано охоронні № 269-м та № 270-м відповідно^[4].

В адресній книзі Малопольщі за 1935/1936 роки вказано, що на вулиці Окульського був будинок під № 10 і його власниками були Броніслав Сільберштейн та спілка. Нині цієї адреси не існує. Мабуть, мова йде про чотириповерховий сецесійний будинок на нинішній вул. Бандери, 55, який у міжвоєнний період мав подвійну адресу — вул. Льва Сапіги, 55 і вул. Окульського, 10^[6] та спільний конскрипційний № 2164^[13].

Також у цій адресній книзі вказано, що на вулиці Окульського був будинок під № 9 і його власником була Марія Драневич. Нині цієї адреси не існує. Мабуть, мова йде про чотириповерховий будинок на нинішній вул. Коновальця, 1, який у міжвоєнний період мав подвійну адресу — вул. 29 Листопада, 1 і вул. Окульського, 9^[6] та спільний конскрипційний № 2162^[13].

Відомі мешканці

• Станіслав Мечислав Губерт (1875—1940) — польський зоолог, професор. Викладав у львівських гімназіях (1910—1927 роки). Віце-куратор Львівського управління шкіл (1927—1932 роки)^[14]. У 1916—1940 роках мешкав в будинку на вул. Окульського, 2^[15].
• Кароль Урбанович (1887—1985) — польський оперний співак (бас), режисер театру^[16] У 1908—1918 роках мешкав в будинку на вул. Окульського, 2^[17].

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 червня 2023.
2. Наталія Карнаух (25 травня 2023). У Львові на трьох вулицях Франківського району запровадять односторонній рух. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 27 червня 2023.
4. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 червня 2023.
5. 1243 вулиці Львова, 2009.
6. Львівський Новий Світ, 2009.
7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 88.
8. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 103.
9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 114.
10. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 123.
11. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 59.
12. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008.
13. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…łspis abonentow IV… — S. 54.
14. М. В. Шевера. Губерт Станіслав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
15. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 129.
16. Urbanowicz Karol. janek.czarnieckiego.pl (пол.). 16 травня 2018. Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
17. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 322.

Джерела

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 123. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Старицького вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 322. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 59, 88, 103, 114. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 89—96. — ISBN 978-966-7022-79-2.
• Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 98—100, 261, 275. — ISBN 978-966-7022-82-2.
• Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
• Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Старицького M. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)