Семеновська (станція метро)
станція Московського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
55°46′59″ пн. ш. 37°43′20″ сх. д.
| Семеновська | |
|---|---|
Арбатсько-Покровська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | колонно-пілонна трисклепінна |
| Глибина закладення | 40 м |
| Стара назва | Сталінська (до 30 листопада 1961 ) |
| Проєкт перейменування | Семеновське (1992) |
| Кількість | 1 |
| Тип | Острівна |
| Форма | Пряма |
| Дата відкриття | 18 січня 1944 року |
| Архітектор(и) | С. М. Кравець[1] |
| Інженер(и)-конструктор(и) | В. І. Дмитрієв |
| Пересадка на | А: 032, 36, 83, 141, 254, 469, 552, 634, 702, 730, т22, н3; Тм: 2, 11, 12, 34, 36, 46 |
| Виходи до | Семеновська площа, Ізмайловський Вал, Щербаковська вулиця. |
| Час відкриття | 5:25 |
| Час закриття | 1.00 |
| Код станції | 049 |
 | |
«Семе́новська» (рос. Семёновская) (до 30 листопада 1961 року — «Сталінська») — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Партизанська» і «Електрозаводська», на території району Соколина Гора Східного адміністративного округу Москви.
Відкрита 18 січня 1944 року в складі дільниці «Курська» — «Ізмайловська» (нині — «Партизанська») (третя черга будівництва). Сучасну назву дано по Семеновській площі, початкову («Сталінська») — по колишньому Сталінському району Москви. Станція має статус виявленого об'єкта культурної спадщини[2].
Технічна характеристика
Конструкція станції — колонно-пілонна трисклепінна (глибина закладення — 40 м)[1]. Споруджена за індивідуальним проектом (за типорозмірами пілонної станції, проте геологічна обстановка дозволила замінити кожен пілон чотирма колонами)[1] Це з'явилося розвитком творчої думки архітекторів, метою яких було створення зручнішої для пасажирів глибокої станції[3]. У результаті простір всіх залів збільшився. Ці ідеї були пізніше розвинуті в архітектурному вирішенні станції «Курська» Кільцевої лінії, де бічні станційні тунелі дещо зближуються, кожна поперечна пара колон присувається одна до одної і утворює одну розширену колону[4].
Колійний розвиток
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення
Узагальнити
Перспектива
Оздоблення присвячено темі Радянської Армії та зброї. Колони оздоблені світлим мармуром «коєлга» зі вставками червоно-строкатого мармуру «нижній тагіл». В орнаменті склепіння центрального залу позначені види важкого озброєння — танки, САУ, літаки тощо[5]. Підлогу викладено чорним, червоним, сірим і білим гранітом. Колійні стіни оздоблені сірим з білими прожилками мармуром «уфалей», в якому через рівні проміжки зроблені трикутні вставки із зеленого шаруватого пісковику. На них зображені карбовані бронзові щити із зображенням зразків радянської зброї[6]. Торцеву стіну прикрашає горельєф, який зображає орден Перемоги на тлі зброї і прапорів з написом «Нашій Червоній Армії — Слава!». Барельєфи із зображенням зброї і портретів воїнів прикрашають колійні стіни, зображення зброї прикрашають також стелю центрального залу. Світильники в центральному залі розташовані на торшерах із зеленого мармуру з бронзовою підставою[7].
Наземний вестибюль, виконаний у формі арки, оздоблено шліфованим туфом і червоним гранітом (фасад)[8]. Касовий зал оздоблено білим і червоним мармуром. Спочатку у верхній частині вестибюля розташовувався круглий барельєф із зображенням Сталіна, який було знято у 1960[9].
Пересадки
Посилання
- Семенівська на mosmetro.ru(рос.)
- Семенівська на www.metro.ru(рос.)
- Семенівська на news.metro.ru(рос.)
- Панорамна фотографія станції(рос.)
- Схема станції на www.metroreklama.ru(рос.)
- Буклет до відкриття станції «Семенівська» після капітального ремонту (3 Mb)(рос.)
- Станція Семенівська у фотографіях у Віртуальній фотогалереї Метро(рос.)
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.