Loading AI tools
Сейсмічність (англ. seismicity) — схильність території до землетрусів. Характеризується територіальним розподілом осередків землетрусів різної енергії, що оцінюється магнітудою або за шкалою енергетичних класів, інтенсивністю їх прояву по поверхні в балах, частотою сейсмічних подій та іншими характеристиками землетрусів.
В Україні силу поштовхів і коливань під час землетрусів прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою інтенсивності), також часто використовують магнітуду (силу землетрусу) за шкалою Ріхтера або за Р-хвилями, обидві від 0 до 9,9)[1], бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.
Значні сейсмічні процеси існують на заході України, зокрема в Закарпатті, де неодноразово були сильно-помірні та сильні за (шкалою інтенсивності МSK-64) землетруси інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус, який стався 15 жовтня 1834 р. (до 7 балів), охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до Рахова).
У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках.
У межах Чернівецької області зафіксовано один землетрус інтенсивністю 5,0 балів. На Закарпаття впливають сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії. Але тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії).
Для Кримського півострову також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в Чорному морі (в основному між Алуштою і Форосом). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 балів, який відбувся 11 листопада 1927 р., сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір.
Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.
В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція «Львів», яку засновано 1899 року. Цифрова сейсмічна станція «Київ» організована 1994 року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.
В новітній час дослідники з Норвегії й України задокументували сейсмічну активність під час російських обстрілів Київщини й сусідніх областей України у перші тижні російського вторгнення в Україну. Дані про вибухи і їхню потужність відобразили на інтерактивній мапі журналісти The New York Times[2].
Сучасна сейсмічність України пов'язана з її геологічною будовою, локальними процесами в земній корі і літосфері, а також з глобальною динамікою тектонічних плит. Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча (Румунія), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.
У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.
Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн км². Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бали, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.
Закарпатська сейсмоактивна зона
Карпати — порівняно молода орогенічна система. У ній ще не затихли власні тектонічні процеси. Небезпека частих землетрусів на Закарпатті обумовлена локальним впливом сейсмічних джерел, а також потужною сейсмоактивністю зони Вранча та близькості до неї регіону. На переконання фахівців Головного центру спеціального контролю ДКАУ сильні землетруси, які відчуваються в Україні, генерує саме зона Вранча. Зазначена зона належить до того ж сейсмоактивного поясу, який утворився унаслідок того, що євразійська материкова плита — це, починаючи від Азорських островів через Середземне море, протягується через зону Вранча, досягає Туреччини, Кавказу і проходить далі, де розділяється на два пояси, один з яких прямує на південь, а інший — у бік Камчатки[3].
Відтак, Закарпаття вважається районом з підвищеною сейсмічністю. Утім закарпатські землетруси низькоенергетичні та їх реєструють, в основному, лише інструментальними методами. Водночас в регіоні досить відчутні локальні землетруси, але тільки в епіцентрах. Це також обумовлене тим, що фіксовані закарпатські землетруси не мають великої сили[4].
На території Закарпаття також відбуваються більш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав потужність до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття — від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області було зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Землетруси в Закарпатті, Прикарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах. Вони були зафіксовані:
До XXI століття
В минулі століття було зафіксовано низку землетрусів, в тому числі:
- 3 березня 1670 року, в районі сучасного смт Шкло Львівської області, відбувся землетрус інтенсивністю 6 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64);
- 7 червня 1738 року, потужний землетрус стався в м. Тернополі та на його околицях[5];
- 17 серпня 1875 року, в районі сучасного м. Великі Мости Львівської області, стався землетрус інтенсивністю 6 балів, який став максимальним показником за всю історію сейсмоспостережень на Львівщині. Поштовхи були відчутні навіть у Варшаві та Чернівцях[6];
- протягом 1974—1976 років, в районі сучасного м. Долини Івано-Франківської області, відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5-6, 7 лютого 1976 року — 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів (відповідно). Можливо, вони були викликані нагнітанням води в продуктивні пласти на нафтопромислах Долини;
- 7 червня 1987 року, в районі сучасного м. Калуш Івано-Франківської області, відбувся техногенний землетрус з інтенсивністю 3-4 балів (за шкалою Ріхтера). Цей землетрус був викликаний обвалом стель старих соляних виробок.
XXI століття
2002
2020
- 10 січня 2020 року, в районі м. Виноградова Закарпатської області стався землетрус силою 3,0 балів за шкалою Ріхтера. Про руйнування або загиблих повідомлень не надходило[7]. Гіпоцентр залягав на глибині 3 км[8];
- 1 червня 2020 року, в Івано-Франківській області сталося два землетруси з епіцентром в районі м. Долина магнітудою 3,2 та 2,7 балів (за шкалою Ріхтера) відповідно. Постраждалих — не було[9].
2021
- 23 вересня 2021 року, на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей стався землетрус магнітудою 4,3 балів (за шкалою Ріхтера). Руйнувань та постраждалих — не було[10]. Його відголоски люди відчули також в м. Хмельницькому[11].
2022
- 21 лютого 2022 року, було зареєстровано землетрус в районі м. Червонограда Львівської області магнітудою 2,8 балів (за шкалою Ріхтера), інтенсивністю у джерелі – 3 балів за шкалою MSK-64[12].
- 22 грудня 2022 року, було зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,4 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився в Надвірнянському районі Івано-Франківської області[13].
- 23 грудня 2022 року, на території Чернівецької області було зафіксовано землетруси магнітудами 3,0 та 2,2 балів (за шкалою Ріхтера)[14].
2023
- 3 січня 2023 року, на території Закарпатської області в районі м. Іршави стався землетрус на глибині 6 км, магнітудою 3,8 балів (за шкалою Ріхтера)[15].
- 21 січня 2023 року, о 05:59:59 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі села Коболчин Дністровського району Чернівецької області магнітудою 3,1 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 3 км[14].
- 27 лютого 2023 року, на Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,3 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 2 км. Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю, землетрус було зафіксовано о 03:15:39 за київським часом в районі с. Велика Добронь, яке розташоване за 19 км на захід від м. Мукачевого Закарпатської області[16].
- 5 квітня 2023 року, об 11:41:05 (за київським часом), на південь від м. Мукачевого Закарпатської області стався землетрус магнітудою 2,2 балів (за шкалою Ріхтера). Землетрус відбувся на глибині 3 км та за повідомленням Головного центру спеціального контролю ДКАУ він не ніс загрози для населення та за класифікацією землетрусів відносився до невідчутних[17].
- 12 квітня 2023 року, о 14:26:49 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,5 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився за 10 км на захід від м. Яремче Івано-Франківської області на глибині 6 км. За класифікацією землетрус відносився до «невідчутних». Інтенсивність коливань лежала нижче межі чутливості людей, струс землі виявлявся і реєструвався тільки сейсмографами[13][18].
- 14 квітня 2023 року, о 04:54:50 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус інтенсивністю до 5 балів. Епіцентр землетрусу був розташований на відстані 11 км на схід від м. Іршави на глибині 4 км[19].
- 27 квітня 2023 року, о 13:34 (за київським часом), на Прикарпатті стався землетрус магнітудою 2,2 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу розташовувався за 7 км на захід від м. Яремче Івано-Франківської області на глибині 3 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних». Коливання відчувалися тільки окремими людьми, які знаходилися в спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах[20].
- 31 липня 2023 року, о 14:25 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,1 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу розташовувався на відстані 6 км від міста Сваляви з гіпоцентром на глибині 6 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних» та не ніс загрози для життя людей[21].
- 10 серпня 2023 року, о 10:36 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,4 балів (за шкалою Ріхтера). За інформацією Головного центру спеціального контролю, епіцентр землетрусу розташовувався за 10 км на схід від м. Ужгорода на глибині 5 км. За класифікацією землетрусів, зазначений землетрус відносився до «не відчутних» та не ніс загрози для життя людей[22].
- 16 серпня 2023 року, о 16:43 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,2 балів (за шкалою Ріхтера). За інформацією Головного центру спеціального контролю, епіцентр землетрусу знаходився за 23 км на схід від м. Ужгорода на глибині 3 км. За класифікацією землетрусів, зазначений землетрус відносився до «не відчутних»[23][24].
- 24 серпня 2023 року, о 22:29:34 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Балківці Дністровського району Чернівецької області, магнітудою 1,6 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 7 км. Згідно розрахунків, землетрус не ніс загрози для населення, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних[25][26].
- 6 вересня 2023 року, о 12:56:00 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Старий Вовчинець Чернівецької області, магнітудою 3,1 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км. Згідно розрахунків, землетрус не ніс загрози для населення, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних[27][28].
- 14 вересня 2023 року, об 11:52 (за київським часом), в районі м. Виноградова Закарпатської області стався землетрус силою 2,0 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ, його епіцентр був розташований на відстані 6 км на схід від м. Виноградів на глибині 5 км. За класифікацією землетрусів належав до невідчутних і не ніс загрози для населення та об'єктів критичної інфраструктури України[29].
- 23 вересня 2023 року, о 12:56:00 (за київським часом), в Мукачівському районі Закарпатської області стався землетрус магнітудою 2,0 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ, його епіцентр знаходився на глибині 2 км, а за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних[30].
- 23 листопада 2023 року, о 06:39:12 (за київським часом), в Новоселицькій ТГ Чернівецької області стався землетрус магнітудою 2,0 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ епіцентр землетрусу знаходився на глибині 2 км, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних та не ніс загрози для населення[31][32].
- 28 грудня 2023 року, о 22:59:18 (за київським часом), стався землетрус поблизу села Форнош Мукачівського району Закарпатської області. За інформацією Головного центру спеціального контролю ДКАУ, магнітуда землетрусу становила 1,5[33].
- 29 грудня 2023 року, о 00:39:44 (за київським часом), стався землетрус поблизу с. Пістрялово Мукачівського району Закарпатської області. За інформацією Головного центру спеціального контролю ДКАУ, магнітуда землетрусу становила 1,4 балів[34].
2024
- 6 лютого, близько 06:00:12 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,6 балів (за шкалою Ріхтера). Джерело землетрусу знаходилося за 12 км на схід від м. Яремче Івано-Франківської області, на глибині 4 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних»[35].
- 14 лютого, о 06:49:10 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ в Чернівецькій області зареєстровано землетрус магнітудою 1,9 балів (за шкалою Ріхтера)[36].
- 18 лютого, о 11:07:32 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Лисівці Тернопільській області магнітудою 2,6 балів (за шкалою Ріхтера). Гіпоцентр землетрусу знаходився на глибині 5 км[37][38][39].
- 4 березня, близько 15:05:31 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі м. Надвірної Івано-Франківській області, магнітудою 1,7 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 7 км. За класифікацією землетрус відносився до ледве відчутних[40].
- 20 квітня, о 02:26:49 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ, в районі м. Коломиї Івано-Франківської області зареєстровано невідчутний землетрус магнітудою 1,4 балів (за шкалою Ріхтера). Джерело землетрусу знаходилося на глибині 5 км[41][42].
- 3 травня, о 02:06:32 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ, в Чернівецькій області зареєстровано невідчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 1,1 балів (за шкалою Ріхтера)[43].
- 3 червня, о 13:44:00 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ, в Закарпатській області зареєстровано невідчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 1,6 балів (за шкалою Ріхтера)[44].
- 22 вересня, о 18:43:59 (за київським часом), на території Чернівецької області було зафіксовано ледве відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 2,4 балів (за шкалою Ріхтера)[45].
- 23 жовтня, о 18:08:04 (за київським часом), на території Чернівецької області було зафіксовано відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 3,1 балів (за шкалою Ріхтера). За попередніми даними, поштовхи були відчутні в декількох районах, але значних руйнувань або постраждалих виявлено не було[46][47].
- 30 жовтня, о 12:17:27 (за київським часом), на території Закарпатської області було зафіксовано невідчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 1,3 балів (за шкалою Ріхтера)[48].
- 30 листопада, о 12:53:44 (за київським часом), на території Чернівецької області було зафіксовано відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 2,9 балів (за шкалою Ріхтера)[49].
- 5 грудня, о 00:18:26 (за київським часом), на території Чернівецької області було зафіксовано невідчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 1,4 балів (за шкалою Ріхтера)[50].
- 13 грудня, о 22:54:52 (за київським часом), в Чернівецькій області було зафіксовано ледве відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера)[51].
Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона
Півострів Крим належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Найпотужнішими були землетруси 1927 року з яких вересневе досягало 8 балів. Воно супроводжувалося людськими жертвами, великими руйнуваннями й нанесло значний матеріальний збиток. В результаті цього землетрусу 16 людей загинули, а більше ста отримали травми. На Південному березі не виявилося жодної будови, яка б не постраждала. Лише у Ялті більше 30 споруд виявилися зруйнованими настільки, що їх довелося повністю розбирати, а близько тисячі будинків постраждали у такій мірі, що 3/4 їх площі виявилися непридатними для життя. Майже половина сільського населення восьмибальної зони землетрусу залишилися без даху.
| Дата | Час | Місця | Найбільший прояв інтенсивності |
|---|---|---|---|
| 4 ст. до нашої ери | - | Керченська протока | Сильна руйнація |
| 480 рік | Осінь | місто Херсонес та увесь Крим | |
| 1292 рік | Січень | Судак | - |
| 1341 рік | - | Крим | Руйнація |
| 1471 рік | Серпень | Ялта | Слабка |
| 1751 рік | - | Кючюк-Ламбат | |
| 1786 рік | Березень | Кючюк-Ламбат | |
| 1793 рік | Листопад | Крим | 5-6 балів |
| 1802 рік | Жовтень | Севастополь й інші місця | 6 балів |
| 1815 рік | Травень | село Аргин (Білогірськ) | 3-5 балів |
| 1823 рік | Грудень | Крим | - |
| 1827 рік | Січень | Крим | - |
| 1829 рік | Листопад | Одеса[52] | ~6 балів |
| 1832 рік | Січень | Алушта й інші місця | 5 балів |
| 1853 рік | - | Севастополь, Євпаторія | 5 балів |
| 1855 рік | Південний берег, Сімферополь | 6 балів | |
| 1859 рік | Південний берег, Лівадія | 3-4 балів | |
| 1861 рік | Севастополь, Балаклава | 4-5 балів | |
| 1863 рік | Ялта й Південний берег | 5 балів | |
| 1869 рік | Масандра та Південний берег | 4-5 балів | |
| 1869 рік | Судак та весь Крим | 7 балів | |
| 1872 рік | Ялта, Південний берег, Бахчисарай | 5 балів | |
| 1872 рік | Феодосія та інші місця | 6 балів | |
| 1875 рік | Алушта та інші місця | 4 бали | |
| 1875 рік | Севастополь та весь Крим | 7 балів | |
| 1875 рік | Алушта, Південний берег, Сімферополь | 5 балів | |
| 1875 рік | Алушта та Південний берег | 3 бали | |
| 1875 рік | Феодосія та інші місця Криму | 4-5 бали | |
| 1875 рік | Феодосія та інші місця | 7 балів | |
| 1875 рік | Феодосія | 4 бали | |
| 1881 рік | Севастополь та долина річки Кача | 4 бали | |
| 1885 рік | Севастополь | 3-4 бали | |
| 1886 рік | Алушта, Гурзуф | 3-4 бали | |
| 1888 рік | Судак | 5 балів | |
| 1890 рік | Бахчисарай | 5 балів | |
| 1892 рік | Ялта, Південний берег, Сімферополь | 5 балів | |
| 1892 рік | Алушта, Сімферополь | 5 балів | |
| 1893 рік | Гурзуф, Сімферополь | 4-5 балів | |
| 1893 рік | Гурзуф, Сімферополь | 4-5 балів | |
| 1897 рік | Сімферополь | 4 бали | |
| 1897 рік | Бахчисарай | 4 бали | |
| 1897 рік | Феодосія, Ялта | 5 балів | |
| 1899 рік | Гурзуф, Алушта, Сімферополь | 4 бали | |
| 1900 рік | Феодосія, Алушта | 5 балів | |
| 1900 рік | Алушта, Партеніт й інші місця | 6 балів | |
| 1902 рік | Феодосія, Білогірськ, Сімферополь | 6 балів | |
| 1903 рік | Ялта, Алушта, Сімферополь | 4-5 балів | |
| 1903 рік | Алушта, Гурзуф, Ялта, Сімферополь | 5 балів | |
| 1906 рік | Алушта, Ялта | 3-4 бали | |
| 1907 рік | Алушта, Малоріченське | 3-4 бали | |
| 1907 рік | Ялта, Алушта | 4-5 бали | |
| 1908 рік | Алушта, Ялта | 5 балів | |
| 1908 рік | Ялта, Сімферополь | 3-4 бали | |
| 1908 рік | Ялта, Південний берег й інші (до Джанкоя) | 6 балів | |
| 1908 рік | Судак | 4 бали | |
| 1910 рік | Ялта, Гурзуф, Алушта, Бахчисарай | 5 балів | |
| 1912 рік | Ялта, Алушта тощо | 4 бали | |
| 1913 рік | Алушта, Сімферополь | ||
| 1914 рік | Алушта | 3-4 бали | |
| 1918 рік | Алушта, Ялта, Сімферополь | 3-4 бали | |
| 1919 рік | Феодосія, Південний берег | 6 балів | |
| 1920 рік | Кара-Даг | ||
| 1923 рік | Судак, Білогірськ, Сімферополь | 7 балів | |
| 1923 рік | Алушта | 3 бали | |
| 1923 рік | Бахчисарай, Сімферополь | 3 бали | |
| 1924 рік | Алушта, Сімферополь | 3 бали | |
Зіставляючи число найбільш слабких землетрусів, енергія яких (у джоулях) оцінювалася величиною по найбільш надійним спостереженням за 1951-1961 роки із зміною більш чутливої апаратури, з числом землетрусів енергетичного класу (чотирьохбальні) за три десятиріччя інструментальних спостережень у Криму (1931-1961 роки) та враховуючи усі сильні землетруси у Криму по макроскопічним даним, можна представити картину повторюваності кримських землетрусів як функцію числа спостережених землетрусів від величини їх енергії.
Землетруси в Кримсько-Чорноморській сейсмоактивній зоні:
- 27 лютого 2023 року, близько 15:00 (за київським часом), в Чорному морі поблизу південного берегу Криму стався землетрус магнітудою 3,5 балів. Згідно повідомлення Алуштинської сейсмічної станції, епіцентр землетрусу залягав у морі на глибині 15 км і за 25 км від узбережжя. Поштовхи були найбільш відчутними на південному березі півострова, наприклад в м. Ялті в районі приморського парку, Массандри, вул. Московської та деяких інших[54][55].
- 22 червня 2023 року, о 05:42 (за київським часом), поблизу тимчасово окупованого Криму стався землетрус магнітудою 4,6 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр землетрусу знаходився за 59 км від м. Севастополя та за 51 км від житлового масиву Балаклава, на глибині 10 км[56].
- 3 жовтня 2023 року, о 00:14:59 (за київським часом), в північно-західній частині Чорного моря стався землетрус магнітудою 3,0 балів (за шкалою Ріхтера)[57].
- 28 лютого 2024 року, о 18:58:19 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус з Чорного моря з епіцентром за 17 км на південь від острова Зміїний, магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км[58][59].
- 1 вересня 2024 року, о 05:50:56 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ поблизу півострова Крим зареєстровано землетрус магнітудою 3,5 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився в східній частині Чорного моря, за 20 км на південний схід від узбережжя півострову Крим, на глибині 6 км[60][61].
Вплив зони Вранча
Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони.
Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів.
У XX ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси 10 листопада 1940 та 4 березня 1977 мали магнітуду 7.
Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив сейсмоактивної зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950—1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.
В серпні 2024 року науковці Інституту геофізики ім. Субботіна НАН України попередили про можливість виникнення в сейсмоактивній зоні Вранча потужного землетрусу силою 7-7,5 балів, який може статися вже найближчими роками. В зоні дії цього землетрусу може опинитися вся Україна[62][63].
Південно-Азовська сейсмоактивна зона
Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років.
- 7 серпня 2016 року на Донеччині стався землетрус магнітудою 4,6 балів. Епіцентр землетрусу був розташований у 78 км на південь від Донецька і у 21 км на північ від смт Старий Крим Маріупольського району, глибина гіпоцентру — 10 км[64].
- 15 жовтня 2018 року в Азовському морі, неподалік м. Бердянська Запорізької області, стався землетрус магнітудою 4,3 балів. Його гіпоцентр залягав на глибині 10 км та розташовувався за 58 км від міста. Повідомлень про те, що в Бердянську відчули землетрус, не було[65].
- 14 січня 2024 року, о 06:52:12 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ було зафіксовано землетрус в західній частині Херсонської області магнітудою 3,2 балів (за шкалою Ріхтера)[66].
Інші регіони
Київщина
Полтавщина
| Дата | Балів (за шкалою Ріхтера) |
|---|---|
| 3.02.2015 | 4,6 |
| 3.10.2022 | 3,4 |
| 14.01.2023 | 2,7 |
| 26.05.2023 | 3,5 |
| 8.06.2023 | 3,7 |
| 23.07.2023 | 2,6 |
| 1.03.2024 | 3,6 |
| 9.11.2024 | 3,0 |
На початку XXI ст. з'явилися чіткі ознаки можливого формування нової окремої сейсмоактивної зони України, з центром на території Полтавській області. Безпосередньо в Полтавській області від 2015 року було зареєстровано низку землетрусів, які були зафіксовані Головним центром спеціального контролю ДКАУ, а саме:
- 3 лютого 2015 року — Гадяцький землетрус магнітудою до 4,6 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 10 км[69];
- 3 жовтня 2022 року — землетрус магнітудою 3,4 балів (за шкалою Ріхтера);
- 14 січня 2023 року — землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера);
- 26 травня 2023 року — землетрус о 21:38:49 (за київським часом) магнітудою 3,5 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром за 20 км на захід від м. Полтави на глибині 7 км[70].
- 8 червня 2023 року — землетрус о 10:23:41 (за київським часом) магнітудою 3,7 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром за 26 км на південний схід від м. Полтави на глибині 10 км[71][72].
- 23 липня 2023 року — землетрус о 21:42:05 (за київським часом), магнітудою 2,6 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром на захід від м. Полтави, в Решетилівському районі, на глибині 7 км. За класифікацією землетрусів віднесений до ледве відчутних[73][74].
- 1 березня 2024 року — землетрус о 02:22:48 (за київським часом), магнітудою 3,6 балів (за шкалою Ріхтера) з епіцентром на захід від м. Полтави, в Решетилівському районі, на глибині 10 км. За класифікацією землетрусів віднесений до відчутних[75][76].
- 9 листопада 2024 року — землетрус о 20:29:57 (за київським часом) в районі села Васьки Полтавського району. Землетрус мав магнітуду 3,0 балів (за шкалою Ріхтера) з гіпоцентром на глибині 8 км[77][78].
Взагалі, в період 2010-2024 років, на Полтавщині відбулося понад 10 землетрусів[79].
На думку фахівців Головного центру спеціального контролю ДКАУ, землетруси в даній місцевості відбуваються внаслідок руху тектонічних плит тому, що Полтавщина лежить саме на стику Українського кристалічного щиту та Дніпровсько-Донецької западини[80].
Чернігівщина
| Дата | Балів (за шкалою Ріхтера) |
|---|---|
| 7.12.2021 | 3,4 |
Донбас
На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку XX ст. фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.
Криворіжжя
- 23 червня 2013 року — Криворізький землетрус магнітудою до 4,6 балів (за шкалою Ріхтера).
- 20 лютого 2018 року — в районі м. Кривий Ріг зафіксували землетрус магнітудою 3,2 балів (за шкалою Ріхтера) з гіпоцентром на глибині 5 км. Причиною землетрусу став тектонічний розлом на глибині 200 км[83].
- 21 січня 2022 року — в районі м. Кривий Ріг було зафіксовано землетрус магнітудою 3,3 балів (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км[84][85].
- 22 березня 2024 року, о 07:00:16 (за київським часом), в західній частині Дніпропетровської області стався землетрус магнітудою 3,0 балів (за шкалою Ріхтера)[86].
- 16 травня 2024 року, о 01:43:10 (за київським часом), в західній частині Дніпропетровської області стався землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера)[87].
- 11 червня 2024 року, о 07:00:16 (за київським часом), в м. Кривий Ріг на Дніпропетровщині стався землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера)[88].
- 5 липня 2024 року, о 07:00:02 (за київським часом), в західній частині Дніпропетровської області стався землетрус магнітудою 2,8 балів (за шкалою Ріхтера)[89].
- 08.10.2024 року, о 19:36:41 (за київським часом), в Криворізькому районі на Дніпропетровщині стався відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 3,3 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився за 18 км на північний захід від Кривого Рогу та за 6 км на схід від села Глеюватки, гіпоцентр залягав на глибині 8 км[90][91].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
