Сажки (село)
село в Немирівському районі Вінницької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Са́жки — село в Україні, у Немирівській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 140 осіб.
| село Сажки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Тер. громада | Немирівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020170420046385 |
| Основні дані | |
| Населення | 140 |
| Площа | 1,15 км² |
| Густота населення | 121,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22833 |
| Телефонний код | +380 4331 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′25″ пн. ш. 28°54′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
253 м |
| Водойми | річка Устя |
| Найближча залізнична станція | з.п. Сажки |
| Відстань до залізничної станції |
0,2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22800, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Немирів, вул. Соборна, буд. 26 |
| Карта | |
  Сажки | |
 Сажки | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Немирівської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Немирівського району, село увійшло до складу Вінницького району[2].
У північній частині села розташована залізнична зупинка Сажки, де зупиняється дизель-поїзд.
На західній околиці села протікає річка Мірка, яка за селом впадає в річку Устя.
Село славиться одним із Семи чудес Вінниччини — це так зване Немирівське скіфське городище, або Великі вали. Воно датоване VII–VI ст. до н.е., становлячи потужну захисну систему площею близько 100 га. Це вали заввишки 9 м і завдовжки по периметру майже 5 км. Річка Мірка ділить городище на дві нерівні частини. Майже в центрі огородженої валом площі, на високому північному березі річки, є особливе внутрішнє укріплення — так зване замчисько.
Територія городища вперше заселена в III тис. до н. е. племенами трипільської культури. Пізніше на цих теренах з’явилися скіфи-орачі, про яких писав Геродот (VII–VI ст. до н. е.), та слов’янські племена уличів (Х–ХІ ст.).
Археологічні розкопки на городищі започаткував у 1909–1910 рр. С. Гамченко. В передвоєнні роки пам’ятку досліджував Г. Смірнов, в післявоєнні — Південно-Подільська експедиція Ленінградського відділення ІА АН СРСР під керівництвом М.Артамонова. Вчені встановили, що основний вал насипаний в VI ст. до н.е. Виявлено житла-землянки, де знайдено чимало виробів з глини, кістки, рогу, бронзи та заліза. На замчиську була культова споруда — так званий «зольник», пов’язаний, ймовірно, з культом домашнього вогнища, та три поховання скіфського часу.
Уперше на Поділлі тут знайдена давньогрецька кераміка, що свідчить про торгові зв’язки місцевих племен з грецькими причорноморськими містами-державами.
У наш час тут відбувається зимовий фестиваль з лендарту «Аплікація духу» за участю українських, російських, польських та китайських митців.
На околиці села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Сажчанська дубина.
Під час Голодомору 1932-33 років встановлено загибель 187 мешканців села. Їхні імена оприлюднено на пам'ятнику жертвам Голодомору, який розташований на сільському цвинтарі.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
