Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рокот (індекс ГУКОС — 14 А05 ) — рідинна триступенева ракета-носій легкого класу, спроектована в Центрі імені Хрунічева на базі міжконтинентальної балістичної ракети УР-100Н УТТХ (за договором СНО-1 — РС-18Б , по класифікації МО США і НАТО — SS-19 mod.2 «Stiletto»).
РН дозволяє виводити до 2150 кілограмів корисного навантаження (при використанні РБ «Бріз-КМ») на кругову орбіту висотою 200 км нахиленням 63° з космодрому Плесецьк[1].
На світовому ринку комерційних запусків маркетингом РН займається спільне підприємство Eurockot Launch Services[en], учасниками якого є ГКНПЦ імені М. В. Хрунічева (49%) і європейський авіаційний і космічний концерн EADS Astrium (51%).
Стартова маса ракети-носія «Рокот» становить 107,5 тонн, довжина — 29,15 метра, максимальний діаметр — 2,5 метра (ГО 2,5х2,62).
Система управління розроблена харківським НВО «Електроприлад». На відміну від іншого, більш пізнього варіанту конвертації РС-18Б в ракету-носій — РН «Стріла» — «Рокот» виконаний за триступеневою схемою з послідовним розташуванням ступенів. Як перші два ступені використовується блок прискорювачів МБР РС-18Б, третій ступінь — розгінний блок «Бриз». Розгінний блок «Бриз-КМ» оснащений рідинним ракетним двигуном багаторазового (до 8 разів) включення, що дозволяє здійснювати виведення космічних апаратів по енергетично оптимальним траєкторіям, а при груповому виведенні розводити супутники на необхідні орбіти. Як паливо використовується несиметричний диметилгідразин (НДМГ, гептил) і азотний тетраоксид (АТ).
Перші три тестових запуски РКН «Рокот» у варіанті 14 А01Р були здійснені на початку 1990-х років із шахтної пускової установки на космодромі «Байконур». Це були суборбітальні пуски 20.11.90 р. і 20.12.91 р. з РБ «Бріз-К» по балістичній траєкторії. 26 грудня 1994 РКН 14 А01Р«Рокот» з РБ «Бріз-К» вперше вивела радіоаматорський супутник «Радіо-РОСТО» (міжнародне позначення:RS-15) на орбіту Землі. Подальші (з травня 2000 р.) комерційні запуски РКН «Рокот» у варіанті 14 А05з РБ «Бріз-КМ» виконуються з переобладнаного майданчика РН «Космос» на космодромі «Плесецьк». На космодромі Вільний маються 5 шахтних пускових установок МБР РС-18. Однак, у зв'язку з закриттям космодрому «Вільний», переобладнуватися для запусків РН вони не будуть.
Перший пуск РКН «Рокот» з Плесецька відбувся 16.05.2000 р. з РБ «Бріз-КМ» і еквівалентами корисного навантаження (ЕКН) SimSat-1 і SimSat-2. Перша невдача після серії з 9 успішних запусків (з них 6 комерційних) сталася 8 жовтня 2005. При запуску супутника Кріосат, розробленого ЄКА, не відбулося відділення розгінного блоку «Бріз-КМ». В результаті зв'язка з другого ступеня «Рокот» і розгінного блоку упала в Північному Льодовитому океані між Північним полюсом і узбережжям Канадської Арктики. Проблема крилася в нештатній роботі програмного забезпечення системи управління розгінного блоку, яка не сформувала необхідних команд на розділення другого ступеня й космічної головної частини.
Станом на червень 2020 року здійснено 34 пуски «Рокот», в тому числі 10 пусків в інтересах іноземних замовників в рамках спільного підприємства Eurockot і 5 пуски в рамках Федеральної космічної програми РФ[2]. Міноборони Росії для скорочення залежності від імпортних компонентів з 2016 року має намір відмовитися від легких ракет-носіїв «Рокот»[3].
У травні 2019 року стало відомо, що Центр Хрунічева планує розробити модифікацію РБ «Бриз-КМ» для РКН «Рокот-2/Рокот-М». Створення розгінного блоку «Бриз-КМ-2» і підготовка виробництва до його виготовлення оцінили в 1,45 мільярда рублів[4].
Проект оновленої ракети буде називатися "Рокот-М". Технічне проектування "Рокот-М" вже завершено і почався випуск робочої конструкторської документації. Для реалізації проекту "Рокот-М" планується такаж ж кооперація, але розгінний блок "Бриз-КМ" буде оснащений російською системою керування, що розроблена в Науково-виробничому центрі автоматики та приладобудування в Москві. Розробка російської системи керування потребувала 690 мільйонів рублів, створення розгінного блоку "Бриз-КМ-2" і підготовка виробництва до його виготовлення - 1,45 мільярда рублів, модернізація технічного та стартового комплексів на космодромі Плесецьк - 450 мільйонів рублів, підготовка і проведення першого пуску, який очікуся в 2021 році - 750 мільйонів рублів.[5]
Порівняння характеристик РН легкого класу | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ракета-носій | Країна | Перший політ | кількість запусків в рік (всього) | Широта СК | Старт. маса, т | Маса КН, т | Успішних. пусків, % | Вартість пуску, млн $ | |||
НОО¹ | ГПО | ССО² | |||||||||
«Дніпро»[6] | Україна | 21.04.1999 | 1-3 (17) | 46° / 51° | 211 | 3,7 | 2,3 | 94% | 30,7[7] | ||
«Рокот»[8] | Росія | 20.11.1990 | 1-2 (18) | 46° / 62° | 107,5 | 2,1 | 1,6 | 89% | 22,5 (€15)[9] | ||
«Вега»[10] | Європейський Союз | 13.02.2012 | 2(2) | 5° | 137 | 2,3 | 1,6 | 100% (2 пуски) | 42[11] | ||
«Циклон-4М» [12] | Україна | ~2020[13] | 0 | 45° | 193 | 5,685 | 1,6 | 3,91 | 23³ | ||
«Союз-2.1в»[14] | Росія | 28.02 2013 | 1 | 62° | 160 | 2,8 | 1,4⁴ | 100% (1 пуск) | |||
«Ангара 1.2»[15] | Росія | 2015 | 0 | 62° | 171 | 3.8 | |||||
«Антарес»[16] | США | 21.04.2013[17] | 1-2 (6) | 38° | 240 | 5,6 | 4,4 | 83,3% (6 запусків) | |||
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.