Рожнятівський район

Рожня́тівський райо́н — колишній район України на заході Івано-Франківської області у Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Населення становить 73 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1300 км². Утворено 1940 року.

Рожнятівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Івано-Франківська область
Код КОАТУУ:	2624800000
Утворений:	1940 рік
Ліквідований:	2020 рік
Населення:	▼ 72 023 (на 1.01.2019)
Площа:	1300 км²
Густота:	56.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-3474
Поштові індекси:	77600—77673
Населені пункти та ради
Районний центр:	Рожнятів
Селищні ради:	3
Сільські ради:	28
Смт:	3
Селища:	5
Села:	43
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Рибчак Василь Ярославович
Голова РДА:	Люклян Ірина Богданівна[1]
Вебсторінка:	Рожнятівська РДА Рожнятівська райрада
Адреса:	77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт Рожнятів, вул. Шкільна, 1,03474 2-05-38
Мапа
Рожнятівський район у Вікісховищі

Географія

Розташування

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, у басейні річки Лімниця та її приток. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю.

Долинський район		Калуський район
Долинський район		Богородчанський район
Закарпатська область (Міжгірський район)	Закарпатська область (Тячівський район)	Богородчанський район

Територія району становить 1,3 тис.км². Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий—Івано-Франківськ і за 54 км від обласного центру.

Рельєф

Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. У минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут розташована найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м).

Клімат

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +19 °C, взимку −3 … — 6 °C, опадів у середньому випадає близько 800 мм). У гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів близько 1300 мм.

Гідрологія

Лімниця

Ґрофа

За міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини.

Флора та фауна

Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін.

Природно-заповідний фонд

• Ботанічні заказники:

Конвалія, Яйківський (загальнодержавного значення).

• Гідрологічні заказники:

Турова Дача (загальнодержавного значення).

• Ландшафтні заказники:

Ґрофа (загальнодержавного значення), Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.

• Заповідні урочища:

Аршиця, Береги, Григітлива, Гуки, Козарка-Нова, Котелець, Липівка-Дубшара, Лопушна, Лужки-1, Лужки-2, Магура, Мшана, Нягра, Сивуля, Слобушниця, Чута, Яла.

• Ботанічні пам'ятки природи:

Ведмежі дуби, Кораловий корінь, Котови, Урочище Сокіл (загальнодержавного значення).

• Гідрологічні пам'ятки природи:

Болото Лютошари, Болото Мшана (загальнодержавного значення), Верхове болото, Гірське озеро Росохан.

Історія

Рожнятівський район утворено 17 січня 1940 року з містечка Рожнятів і ґмін Перегінськ, Рипне і Спас Долинського повіту.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. передано з Долинського району Сваричівську сільську раду.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 19 листопада 1940 р. з Рожнятівського району передано до Новичанського району Перегінську селищну та Решнятівську і Вільхівську сільські ради (тобто, всю територію колишньої ґміни Перегінськ).

10 лютого 1946 року радянською владою проводились вибори до Верховної Ради СРСР. Оскільки населення їх ігнорувало, комуністи фальсифікували результати.^[2]

У 1959 р. до Рожнятівського району приєднано південну половину ліквідованого Перегінського району.^[3]

Діяльність ОУН і УПА

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Долинському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Калуському надрайонному проводу ОУН.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рожнятівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Сваричів, Нижній Струтинь і Цінева.^[4]

Історія Рожнятова

Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) — селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.).

Рожнятів відомий з 12 століття. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок.

За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин.

У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38 % греко-католиків, 19,9 % римо-католиків, 42,1 % юдеїв. З 1940 у складі УРСР.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Рожнятівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селишні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Рожнятівській районній раді. Адміністративний центр — смт Рожнятів^[5].

Населені пункти

За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт Перегінське мають статус гірської зони.

Економіка

Промисловий комплекс району налічує 18 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу займають лісова і деревообробна — це 31,2 %. Понад 90 % створених на базі колишніх державних підприємств акціонерних товариств трансформовані у приватні чи спільні з іноземними інвестиціями підприємства, або господарські товариства із невеликим числом співвласників.

Аграпромисловий комплекс району об'єднує підприємства різних форм власності. Розвивається фермерське господарство. В районі працює 14 фермерів, які обробляють 85,4 га. ріллі. На одне господарство припадає 6,1 га. ріллі. В сільськогосподарському виробництві з кожним роком збільшується частка приватного сектора.

Найвищу долю питомої ваги по видах діяльності суб'єктів малого підприємництва займаються підприємства, що зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування — 41 або 25,9 % від діючих підприємств, промисловості — 39, або відповідно 24,7 %, ведення лісового господарства 22 %.

Туризм

Територія площею 130,5 тис. гектарів, з яких 80 тисяч гектарів — ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів — нині найменш освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи — Лімниця. Є також маловідомі широкому загалові цікаві туристичні об'єкти: водоспад Підгуркало (с. Ріпне), Ілемнянський водоспад (с. Ілемня), водоспади Скрунтар і Чуриків в с. Закерничне, Павлівський Камінь, водоспад Гуркало Ілемське на р. Ілемка, водоспади Казарка та Нова Казарка біля с. Липовиця, Ріпненський Камінь та інші.

Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) — замок польського магната Скарбка (XIV ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А. Ангеловичем, заново відбудована в урочищі Підлюте «Кедрова палата» — відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків).

Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові — на знак поваги і шани — вдячні горяни встановили пам'ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам — емігрантам — Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, — встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с. Небилів.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[6]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	36 201	8363	5334	11 350	7099	3895	160
Жінки	39 395	7946	5063	10 599	8404	6886	497
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 160  85 + 497  248  80-84 637  632  75-79 1389  1362  70-74 2307  1653  65-69 2553  1682  60-64 2390  1428  55-59 1834  1752  50-54 2007  2237  45-49 2173  2903  40-44 2842  2836  35-39 2605  2897  30-34 2573  2714  25-29 2579  2638  20-24 2479  2696  15-20 2584  3241  10-14 3089  2806  5-9 2690  2316  0-4 2167

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	75225	99,51 %
росіяни	266	0,35 %
білоруси	27	0,04 %
молдовани	17	0,02 %
поляки	15	0,02 %
інші	48	0,06 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	75303	99,61 %
російська	251	0,33 %
молдовська	13	0,02 %
білоруська	12	0,02 %
інші	19	0,03 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рожнятівського району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 77,21 % (проголосували 44 533 із 57 678 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 67,29 % (29 966 виборців); Юлія Тимошенко — 12,71 % (5 661 виборців), Олег Ляшко — 9,42 % (4 194 виборців), Анатолій Гриценко — 4,85 % (2 162 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,61 %.^[8]

Культура

Бібліотека

Рожнятівська центральна районна бібліотека — культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів^[9]. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. Рибчак Марія Василівна (9 травня 1954) — директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки Підгірянки.

Пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки архітектури Рожнятівського району

У Рожнятівському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 37 пам'яток архітектури.

Персоналії

Народилися

• Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811, с. Ясень — †10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці».
• Остапов Василь Дмитрович — (* 11 березня 1950 — †8 березня 2009) — український прозаїк, драматург, публіцист. Член Національної спілки письменників України (2001—2009).

Померли

• Линда Остап (псевдо: Ярема; 17 березня 1913, с. Наконечне Перше, Яворівський район, Львівська область — † 24 листопада 1944, біля с. Красне, Рожнятівський район) — 1-й командир військової округи УПА ВО-2 «Буг» (12.1943 — 06.1944).
• Сидор Василь Дмитрович (24 лютого 1910  — †14 квітня 1949, с. Ясень) — полковник УПА, командир УПА-Захід. Загинув поблизу села в бою із загоном НКВС.

Галерея

• 
  Водоспад Підгуркало
• 
  Ілемнянський водоспад
• 
  Павлівський Камінь
• 
  Водоспад Скрунтар
• 
  Водоспад Гуркало Ілемське
• 
  Ріпненський Камінь
• 
  Водоспад Казарка
• 
  Водоспад Нова Казарка

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 7/2020-рп «Про призначення І. Люклян головою Рожнятівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
2. Шкіль Олег. Як на Рожнятівщині пройшли «найдемократичніші» вибори 1946 року?
3. s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»
4. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
5. Адміністративно-територіальний устрій Рожнятівського району на сайті Верховної Ради України
6. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
7. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 18 лютого 2019.
8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 13 лютого 2016.
9. Рожнятівська центральна районна бібліотека.

Посилання

• Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Рожнятівський район.
• Пластовий табір — музей «Сокіл».
• Інформаційний сайт смт Брошнів-Осада
• Інформаційний сайт Рожнятівського району
• Водоспад Підгуркало — відео
• Водоспад с. Ілемня — відео
• Павлівський камінь — відео
• Водоспад Скрунтар — відео