Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Роберт Міхельс (9 січня 1876, Кельн — 3 травня 1936, Рим) — німецько-італійський соціолог, один із засновників політології як академічної науки. Професор університетів Турина, Базеля, Риму. Справив рішучий вплив на розвиток політичної соціології та сучасної демократії в цілому.
| Роберт Міхельс | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 січня 1876[1][2][3] Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх[4] |
| Помер | 2 травня 1936[4][5] (60 років) Рим, Італія[4] |
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | соціолог, викладач університету, філософ |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Лейпцизький університет Університет Мартіна Лютера |
| Заклад | Базельський університет Марбурзький університет Туринський університет Перудзький університетd |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини, Національна фашистська партія і Італійська соціалістична партія |
 Роберт Міхельс у Вікісховищі | |
Його власні політичні погляди претерпіли еволюцію від спочатку крайніх лівих до партії німецьких соціал-демократів, потім до синдікалістів і нарешті до італійських корпоративістів.
Відомий як автор так званого «залізного закону олігархії». Причини елітарності Міхельс вбачав у організаційній структурі суспільства. У праці «До соціології партійності в сучасній демократії» (1911) він доводив, що суспільство не може функціонувати без великих організацій, а керівництво такими організаціями не можуть здійснювати всі їхні члени, більшість яких є некомпетентними, пасивними й байдужими як до повсякденної діяльності організацій, так і до політики в цілому. Ефективність функціонування великих організацій потребує виокремлення керівної меншості, яка, маючи спеціальну освітньо-професійну підготовку, формулює програми, готує вибори і управляє фінансами тощо.
Основний аргумент Міхельса — це дія «залізного закону олігархічних тенденцій» у масових політичних організаціях. Закон обумовлює неможливість демократії як влади народу в цілому. Причини політичної стратифікації він пояснював тенденціями, закладеними в сутність людини, особливості політичної боротьби і специфіку розвитку організацій. Ці три тенденції сприяють тому, що демократія веде до олігархії і неминуче перетворюється в олігархію. Міхельс зазначав, коли ми говоримо «демократія» маємо на увазі «олігархія».
Феномен олігархії обумовлений, згідно з Міхельсом, психологією мас і психологією організацій, а також законами структур організацій. Поняття «мас» в нього має психологічний зміст і визначається як сукупність психічних властивостей масового обивателя — індеферентності, некомпетентності, потреби в керівництві, почутті вдячності вождям тощо. «Маси», які мають саме такі якості, не здатні самоорганізовуватись і самостійно управляти справами суспільства.
Сам же принцип організації, який є необхідною умовою керівництва «масами», веде до виникнення ієрархії влади. Керівництво організацією передбачає наявність професійної підготовки людей, ці ж люди і формують апарат. Він надає сталості організації, але разом з тим викликає переродження організованої «маси», коли вона стає заручницею апарату.
(вибірково)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
