Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Підводні човни типу «Щука» — низка проєктів радянських дизель-електричних підводних човнів побудованих у 1933–1945 роках. Один з наймасовіших типів підводних човнів СРСР у період Другої світової війни. Всього було побудовано і передано флоту 86 човнів шести серій.
Підводні човни типу «Щука» | ||
---|---|---|
Севастополь, Щ-209 на фоні крейсера «Комінтерн» | ||
Під прапором | СРСР | |
Спуск на воду | 1933–1945 | |
Виведений зі складу флоту | 1939–1993 | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Середній торпедний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 11,6 — 14 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8,5 вузлів | |
Гранична глибина занурення | 90 м | |
Автономність плавання | 20 діб | |
Екіпаж | 37-41 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 57 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 3,8 — 3,9 м | |
Водотоннажність надводна | 578 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | дві 45-мм гармати 21-К (1000 снарядів) або 37-мм гармати чи 12,7-мм кулемети. | |
Торпедно- мінне озброєння |
носові: 4 ТА калібру 533-мм, кормові: 2 ТА калібру 533-мм (10 торпед) |
Човни несли службу на чотирьох флотах і мали тризначні номери, де перша цифра визначала приналежність до флоту:
Півторакорпусна, міцний корпус розділений на 6 відсіків. Відзначалася високою маневреністю і великою живучістю.
Енергетичне обладнання: двогвинтове дизель-електричне, 2 дизелі 8У28/38 потужністю по 500 к.с (ІІІ-я серія), або 2 дизелі 38В8 потужністю по 685 к.с. (V-я серія), 2 головні гребні електродвигуни ПГВ-8 потужністю по 400 к.с. Електродвигуни економічного ходу працюють через зубчату передачу. 2 гребних вали. Акумуляторні батареї типу КСМ-2 у 2 групах по 56 батарей у кожній.
Озброєння: 4 носові і 2 кормові торпедні апарати калібру 533-мм (10 торпед); дві 45-мм гармати 21-К (1000 снарядів) або 37-мм гармати чи 12,7-мм кулемети.
Перша серія підводних човнів типу «Щука». Проєктування чотирьох човнів цієї серії проводилось паралельно з проєктуванням підводних човнів проєкту. Усі човни серії несли службу на Балтійському флоті.
Щ-304 став першим підводним човном побудованим на заводі Червоне Сормово[1] в Горькому.
Назва | Місце побудови | Закладений | Спущений на воду | Прийнятий флотом | Виведений з флоту |
---|---|---|---|---|---|
Щ-301 | Ленінград | 5 лютого 1930 | 1 грудня 1930 | 11 жовтня 1933 | 28 серпня 1941 підірвався на міні |
Щ-302[ru] | Ленінград | 5 лютого 1930 | 6 листопада 1931 | 11 жовтня 1933 | 11-14 листопада 1942 зник безвісти |
Щ-303[ru] | Ленінград | 5 лютого 1930 | 6 листопада 1931 | 15 листопада 1933 | 1950-ті |
Щ-304[ru] | Ленінград | 23 лютого 1930 | 2 травня 1931 | 15 серпня 1934 | 29 жовтня 1942 зник безвісти |
Дещо збільшена надводна водотоннажність. Встановлено два дизельних двигуни 38В потужністю 685 к.с. Запас палива до 53 тонн забезпечував дальність ходу 4500 миль при швидкості 8,5 вузлів у надводному положенні, 100 миль при 2,8 вузлах у підводному положенні.
З 13 човнів серії 8 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 2 для Балтійського флоту, 3 для Чорноморського флоту. Потужність головних двигунів була збільшена на 35 % при збереження габаритів і розмірів човнів попередніх серій. Була покращена форма буїв. Це дозволило збільшити надводну швидкість до 15 вузлів. Підводні човни були дообладнані для можливості заправки гідролітаків — отримали можливість нести 6 тонн авіаційного бензину і 480 літрів мастил у 16-літрових бідонах, чого було достатньо для заправки трьох Р-6А або семи МБР-4.
З 14 човнів серії 5 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 5 для Балтійського флоту і 4 для Чорноморського флоту.
На цій серії встановлювались нові дизелі 38К8 потужністю 800 к.с. З 32 човнів серії 9 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 8 — для Північного флоту, 7 — для Балтійського флоту і 8 — для Чорноморського флоту.
На човнах серії було замінено гідромуфти на фрикційні роздільні муфти типу «Бамаг», огородження рубки виконано звичного типу і більш високим для кращого захисту містка від хвиль, першу гармату було перенесено на палубу, був знятий підводний якір. Водотоннажність човна зросла на 5 тонн. Дев'ять човнів були добудовані у воєнні роки, а два вже після війни.
Човни проєкту брали активну участь у Другій світовій війні, з 44 човнів, що брали участь в бойових діях 31 загинув. Ці човни потопили 27 транспортів і танкерів ворога, загальним тоннажем 79855 брт, 20 транспортів і шхун нейтральних держав (6500 брт), пошкодили 4 кораблі противника (18204 брт). На рахунку човнів 35 % затопленого і пошкодженого тоннажу ворога[6]. За бойові заслуги 6 човнів стали гвардійськими, 11 нагороджені орденами Червоного Прапора.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.