Підводні човни типу «Щука»— низка проєктів радянських дизель-електричних підводних човнів побудованих у 1933–1945 роках. Один з наймасовіших типів підводних човнів СРСР у період Другої світової війни. Всього було побудовано і передано флоту 86 човнів шести серій.
Більше інформації Підводні човни типу «Щука», Проєкт ...
Півторакорпусна, міцний корпус розділений на 6 відсіків. Відзначалася високою маневреністю і великою живучістю.
Енергетичне обладнання: двогвинтове дизель-електричне, 2 дизелі 8У28/38 потужністю по 500 к.с (ІІІ-я серія), або 2 дизелі 38В8 потужністю по 685 к.с. (V-я серія), 2 головні гребні електродвигуни ПГВ-8 потужністю по 400 к.с. Електродвигуни економічного ходу працюють через зубчату передачу. 2 гребних вали. Акумуляторні батареї типу КСМ-2 у 2 групах по 56 батарей у кожній.
Перша серія підводних човнів типу «Щука». Проєктування чотирьох човнів цієї серії проводилось паралельно з проєктуванням підводних човнів проєкту. Усі човни серії несли службу на Балтійському флоті.
Дещо збільшена надводна водотоннажність. Встановлено два дизельних двигуни 38В потужністю 685 к.с. Запас палива до 53 тонн забезпечував дальність ходу 4500 миль при швидкості 8,5 вузлів у надводному положенні, 100 миль при 2,8 вузлах у підводному положенні.
З 13 човнів серії 8 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 2 для Балтійського флоту, 3 для Чорноморського флоту. Потужність головних двигунів була збільшена на 35% при збереження габаритів і розмірів човнів попередніх серій. Була покращена форма буїв. Це дозволило збільшити надводну швидкість до 15 вузлів. Підводні човни були дообладнані для можливості заправки гідролітаків— отримали можливість нести 6 тонн авіаційного бензину і 480 літрів мастил у 16-літрових бідонах, чого було достатньо для заправки трьох Р-6А або семи МБР-4.
На човнах серії було замінено гідромуфти на фрикційні роздільні муфти типу «Бамаг», огородження рубки виконано звичного типу і більш високим для кращого захисту містка від хвиль, першу гармату було перенесено на палубу, був знятий підводний якір. Водотоннажність човна зросла на 5 тонн. Дев'ять човнів були добудовані у воєнні роки, а два вже після війни.
4 листопада1935 року в Усурійській затоці в умовах шторму і снігопаду човен Щ-103 був викинутий на каміння між бухтою Безім'яною і мисом Бойля. Човен вийшов з ладу і був покинутий екіпажем. У 1936 році він був знятий з мілини і відбуксований у Владивосток але вже не відновлювався.
В кінці 1940 року човен Щ-104 врятував радянський сейнер, котрого під час шторму викинуло в море і він дрейфував без палива, продуктів і радіозв'язку.
1937 рік. Човен Щ-105 врятував рибальське судно з 5 людьми.
20 жовтня1939 року в Кольській затоці рибальський траулер РТ-43 протаранив човен Щ-424, човен за лічені хвилини затонув, 32 член екіпажу загинули, врятувалося 7-10 людей.
11 липня1942 року від вибухуторпед на човні Щ-138, що стояв поруч, отримав пробоїну і затонув човен Щ-118. Загинуло 35 людей, 5 врятувалося.
13 жовтня1942 року при виході на Неві в підводному положення човен Щ-323 вдарився в опору Володарського мосту. Отримав ушкодження гвинтів, рулів і корпусу. Сім місяців перебував у ремонті.
21 травня1943 року на човні Щ-303, що перебував у бойовому поході, побачили кораблі противника. Старшина машиністів Борис Галкин, який знаходився на центральному посту, закрив переборочні двері і подав у цистерни повітря високого тиску. Човен сплив. Піднявшись на палубу Галкин почав подавати сигнали кораблям противника. Але екіпажу човна вдалося відкрити зачинені двері і виконати екстрене занурення. Протичовнові катери противника підібрали Галкина і виконали скидання глибинних бомб, але човнові вдалося уникнути потоплення[5].
31 серпня1943 року під час проведення нічних торпедних стрільб в затоці Америка через порушення командиром правил навігації човен Щ-128 на повній швидкості протаранив у борт Щ-130, який після зіткнення затонув на глибині 38м. Загинуло двоє людей. Після підняття Щ-130 екіпаж Щ-128 попросив перевести його в повному складі на Щ-130 для усунення наслідків аварії. Через півроку човен був відремонтований.
14 грудня1952 року за невияснених обставин загинув під час навчань у штормових умовах човен Щ-117.
Щ-203
Човни проєкту брали активну участь у Другій світовій війні, з 44 човнів, що брали участь в бойових діях 31 загинув. Ці човни потопили 27 транспортів і танкерів ворога, загальним тоннажем 79855 брт, 20 транспортів і шхун нейтральних держав (6500 брт), пошкодили 4 кораблі противника (18204 брт). На рахунку човнів 35% затопленого і пошкодженого тоннажу ворога[6]. За бойові заслуги 6 човнів стали гвардійськими, 11 нагороджені орденами Червоного Прапора.
Щ-104 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року).
Щ-117 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року).
Щ-105 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року)
Щ-118 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року).
Щ-119 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року).
Щ-122 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року).
Щ-123 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року). 19 серпня був атакований японським підводним човном з дистанції 4-5 кабельтових. Атака була вчасно виявлена, по пузирю повітря з торпедних апаратів, і човен екстреним зануренням і циркуляцією ухилився від торпед.
Щ-126 здійснив один бойовий похід (9 серпня— 3 вересня 1945 року). 25 серпня артилерійським вогнем потопив японський рибальський сейнер типу «Кавасакі».
Щ-201 здійснив 13 бойових походів, виконав 8 торпедних атак з випуском 24 торпед. Артилерійським вогнем потоплений мотобот, торпедами потоплений транспорт «Geiserich» (712 брт) і ушкоджена десантна баржа F-568 (220 т).
Щ-202 здійснив 10 бойових походів, виконав 6 торпедних атак з випуском 15 торпед. Торпедами потоплений болгарський ліхтер «Elbe-5» (1200 брт).
Щ-203 здійснив 18 бойових походів. Потоплений 26 серпня1943 року італійським підводним човном, знайдений водолазами у 1949 році в районі мису Урет.
Щ-204 здійснив 3 бойових походи. Потоплений 6-9 грудня1941 року, загинули усі 46 членів екіпажу. Знайдений 5 червня1983 року. Вважається що був потоплений авіацією.
Щ-205 здійснив 6 бойових походів, потопив турецький пароплав «Дуатепє» (128 брт)& 18 травня1942 року і турецький пароплав «Сафак» (682 брт) 23 травня1942 року.
Щ-206 здійснив 1 бойовий похід з якого не повернувся. Останній раз на зв'язок човен виходив вранці 28 червня1941 року.
Щ-207 здійснив 10 бойових походів.
Щ-208 здійснив 6 бойових походів. 23 серпня1941 року вийшов у останній свій похід з якого не повернувся. У 1980 році знайдений на дні у 5 милях від острова Зміїний[7]
Щ-209 здійснив 18 бойових походів, потопив німецьку швидкохідну десантну баржу F-566 (155 т) 2 грудня1943 року і турецький вітрильник «Семсі-Бахрі» (26 брт) 20 липня1944 року.
Щ-210 здійснив 5 бойових походів, виконав 1 торпедну атаку, але торпеда випущена з відстані у 5 кабельтових по німецькому танкеру «Ле Прогрес» вибухнула не дійшовши до цілі. 12 березня1942 року вийшов у свій останній похід з котрого не повернувся. Літом 1983 року знайдений на дні в 4 милях на схід від мису Шаблер в точці з координатами 43°33′4″пн.ш.28°43′25″сх.д.. Ймовірно підірвався на міні.
Щ-211 здійснив 4 бойових походи, виконав 4 торпедних атаки випустивши 6 торпед. Потопив румунський транспорт «Пелеш» (5708 брт) й італійський танкер «Суперга» (6154 брт). 14 листопада1941 року вийшов в бойовий похід у район Варни з котрого не повернувся. У 2000 році знайдений на дні у точці з координатами 42°53.650′пн.ш.28°3.511′сх.д.. Причина загибелі човна залишається невідомою.
Щ-212 здійснив 6 бойових походів і 3 транспортних рейси. У жовтні 1941 року підірвався на міні але зміг самостійно повернутися на базу. 14 листопада1941 року пішов в бойовий похід у район гирлаДунаю з якого не повернувся. В 1976 році знайдений на дні на південний захід від острова Зміїний у район з координатами 45°10′9″пн.ш.30°8′7″сх.д.. Підірвався на міні типу ЕМС.
Щ-213 здійснив 6 бойових походів, потопив турецький вітрильник «Чанкая» (164 брт) 23 лютого1942 року в районі протоки Босфор і болгарське вітрильно-моторне судно під панамським прапором «Струма» (169 брт) 24 лютого1942 року також в районі Босфору. Човен загинув у жовтні 1942 року. Знайдений в 2008 році на 30-метровій глибині за 10км від Констанци[8].
Щ-214 здійснив 5 бойових походів. Потопив: турецький вітрильник «Каральтепе» (350 брт) 3 листопада1941 року, італійський танкер «Торчелло» (3336 брт) 5 листопада1941 року, турецький вітрильник «Кайнакдере» (85 брт) 1 січня1942 року, турецький вітрильник «Хударвендігар» (96 брт) 29 травня1942 року, турецький вітрильник «Махбубдіхан» (85 брт) 31 травня1942 року, турецький вітрильник, назва невідома (близько 100 брт) 2 червня1942 року. Човен потоплений 19 червня1942 року італійським торпедним катером MAS-571. 38 членів екіпажу загинуло, 2 були взяті в полон.
Щ-215 здійснив 14 бойових походів. Потопив 18 листопада1941 року торпедами турецький транспорт «Енідже» (428 брт), 30 серпня1943 року біля Босфору торпедами турецький транспорт «Тісбе» (1782 брт) з вантажем хромової руди, 15 листопада1943 року торпедами швидкохідну десантну баржу F-592, 5 серпня1944 року артилерійським вогнем турецьку шхуну «Мефкурє» (53 брт), 24 серпня1944 року торпедами болгарську шхуну «Віта» (240 брт).
Щ-311
Щ-216 здійснив 14 бойових походів і 1 транспортний, виконав 5 торпедних атак. Потопив 10 жовтня1942 року торпедами румунський транспорт «Carpati» (4336 брт) з вантажем військового спорядження і вугілля, 6 серпня1943 року торпедами німецький танкер «Firuz» (7327 брт) з вантажем газойлю. Танкер отримав серйозні ушкодження, але не затонув. Загинув у лютому 1944 року з невідомих причин.
Щ-301 здійснив 1 бойовий похід, виконав 3 торпедних атаки. Загинув 28 серпня1941 року, вижили тільки дві людини.
Щ-302 здійснив 1 бойовий похід. Загинув 10 жовтня1941 року.
Щ-303 здійснив 5 бойових походів, виконав 9 торпедних атак, випустивши 20 торпед. Пошкодив транспорт «Альдебаран» (7 891 брт).
Щ-304 здійснив 2 бойових походи. 9 червня1942 року зумів першим подолати створений противником протичовновий рубіж витримавши численні атаки ворожих кораблів, авіації і берегових батарей. Не повернувся з останнього походу, причини загибелі невідомі.[9].
Щ-308 здійснив 3 бойових походи, виконав 3 торпедних атаки. Командиром було заявлено про потоплення трьох транспортів. Не повернувся з останнього походу.
Щ-310 здійснив 7 бойових походів (2 у часи фінської війни), виконав 22 торпедних атаки, випустивши 43 торпеди. Потопив три судна: 28 вересня1942 року німецький транспорт «Franz Rudolf» (1419 брт), 8 жовтня1944 року німецький земснаряд «Pumpenbagger III» (587 брт) і транспорт «RO-24» (4449 брт, 230 загиблих).
Щ-311 здійснив 6 бойових походів (2 у часи фінської війни). Потопив 2 фінських пароплави. Зник у жовтні 1942 року.
Щ-317 здійснив 6 бойових походів (2 у часи фінської війни), виконав 6-7 торпедних атак випустивши більше 10 торпед. Потопив 3-5 транспортів. Загинула 13-14 липня 1942 року. Знайдений у 1990 році в точці з координатами 57°52′пн.ш.16°55′сх.д..
Щ-318 здійснив 9 бойових походів (2 у часи фінської війни), виконав 5-6 торпедних атак. Потопив 2 транспорти.
Щ-319 здійснив 3 бойових походи (2 у часи фінської війни). Не повернувся з походу у жовтні 1941 року.
Щ-320 здійснив 5 бойових походів (2у часи фінської війни), виконав 5 торпедних атак. Потопив німецький транспорт «Анна Катрін Фрітцен» (677 брт). У жовтні 1942 року не повернувся з бойового походу.
Щ-322 здійснив 5 бойових походів (3 у часи фінської війни), виконав 5 торпедних атак. Потопив 10 грудня1939 року німецький пароплав «Райнбек» (2804 брт). Загинув у жовтні 1942 року.
Щ-323 здійснив 6 бойових походів (2 у часи фінської війни). Потопив 16 жовтня1941 року німецький пароплав «Балтенланд» (3724 брт). Затонув у ніч на 1 травня1943 року в Морському каналі внаслідок підриву на донній міні. Майже весь екіпаж загинув, частина через переохолодження.
Щ-324 здійснив 4 бойових походи (2 у часи фінської війни). У листопаді 1941 року не повернувся з бойового походу.
Щ-421
Щ-401 здійснив 8 бойових походів (127 діб), виконав 8 торпедних атак, випустивши 19 торпед. Потопив 23 квітня1942 року транспорт «Stensaas» (1359 брт). У квітні 1942 року не повернувся з бойового походу.
Щ-402 здійснив 19 бойових походів. Потопив німецький пароплав «Ханау» (3000 т), німецький сторожовий корабель NM01 «Vandale» і каботажний пароплав «Вестераален» (682 т). Загинув 21 вересня1944 року через атаку свого літака-торпедоносця.
Щ-403 здійснив 14 бойових походів (165 діб), виконав 11 торпедних атак випустивши 37 торпед. Загинув 2 жовтня1943 року, ймовірно на міні.
Щ-404 здійснив 14 бойових походів (201 доба), виконав 12 торпедних атак випустивши 36 торпед. Потопив 1 квітня1942 року німецький транспорт «Michael» (2793 брт).
Щ-407 здійснив 5 бойових походів (149 діб), виконав 10 торпедних атак. Потопив два судна: 6 жовтня1944 року транспорт «Nordstern» (1127 брт), 4 грудня1944 року транспорт «Seeburg» (12181 брт).
Щ-421 здійснив 6 бойових походів. Потопив транспорт «Консул Шульте» (2975 брт). Загинув 8 квітня1942 року на глибині 15 метрів, підірвавшись на антенній міні у 8 милях від мису Нордкап, екіпаж був врятований, а човен розстріляли торпедою з човна К-22.
Щ-422 здійснив 15 бойових походів (223 доби), виконав 18 торпедних атак випустивши 42 торпеди. Загинув 5 липня1943 року, ймовірно через атаку глибинними бомбами.
Евгений Чирва Подводная война на Балтике. 1939—1945. -М.: Яуза, Эксмо, 2009.
Морозов, М. Э., Кулагин, К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота.— М.: Яуза, Эксмо, 2008.— 176 с.— (Арсенал коллекция).— ISBN 978-5-699-25285-5(рос.)
Широкорад А.Б.Советские подводные лодки послевоенной постройки. Москва 1997, ISBN 5-85139-019-0(рос.)
CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256. (чес.)
PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7— Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353. (чес.)
СРСР
