Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Щ-404 — радянський дизель-електричний підводний човен серії X, типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 25 грудня 1934 року на верфі ССЗ № 189, у Ленінграді під будівельним номером 262 та назвою Щ-316. 27 грудня 1935 року спущений на воду. 26 вересня 1936 року введений до складу сил флоту, 1 листопада 1936 року включений до складу Балтійського флоту. Брав участь у Радянсько-фінській і німецько-радянський війнах, нагороджений орденом Червоного Прапора. У повоєнні роки використовувався як навчальний і 1956 року зданий на злам.
Щ-404 | ||
---|---|---|
Щ-404 | ||
Схема підводного човна типу «Щука» | ||
Верф | ССЗ № 189, Ленінград | |
Під прапором | СРСР | |
Належність | Військово-морський флот СРСР | |
Порт приписки | Полярний | |
Закладений | 25 грудня 1934 | |
Спуск на воду | 27 грудня 1935 | |
Введений до складу флоту | 26 вересня 1936 | |
На службі | 1936–1956 | |
Сучасний статус | 1956 року розібраний на брухт | |
Бойовий досвід | Зимова війна Друга світова війна Кампанія в Арктиці | |
Нагороди | ||
Проєкт | ||
Тип ПЧ | дизель-електричний середній торпедний підводний човен | |
Головний конструктор | Малінін Б. М. | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 12 вузлів (23 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів (14,5 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 75 м | |
Гранична глибина занурення | 90 м | |
Автономність плавання | 20 діб | |
Екіпаж | 42 офіцери та матроси | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 58,5 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 3,9 м | |
Водотоннажність надводна | 592 т | |
Водотоннажність підводна | 715 т | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 38В8 2 × електромотори ПГВ заводу «Електросила» | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 685 к.с. (дизелі) 2 × 400 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед) | |
ППО | 2 зенітні кулемети «Максим» |
1 листопада 1936 року після виходу з верфі субмарина надійшла в розпорядження 16-го дивізіону 2-ї бригади підводних човнів Балтійського флоту. 28 травня 1937 року Щ-404 передислоковано Біломорсько-Балтійським судноплавним каналом на Північний Флот у Полярне. 26 червня, прибувши до місця призначення, Щ-316 змінив номер на Щ-404 і увійшов до 2-го дивізіону підводних човнів 30 липня 1937 року. У лютому 1938 року спільно з підводними човнами Щ-402, Д-3 «Червоногвардієць», есмінцем «Карл Лібкнехт», криголамними пароплавами «Мурман», «Таймир» і судном «Мурманець» брав участь в операції з порятунку радянської науково-дослідницької арктичної станції «Північний полюс-1».
18-29 квітня 1939 року Щ-404 спільно з підводними човнами Щ-402, Щ-403 і Д-2 «Народоволець» забезпечував безпосадочний політ літака «ЦКБ-30» (який носив власне ім'я «Москва»; прототип бомбардувальника ДБ-3) екіпажу В. К. Коккінакі в Північну Америку за маршрутом Москва — Новгород — Гельсінкі — Тронгейм — Ісландія — мис Фарвель — острів Міскоу.
27 листопада 1939 року радянський підводний човен Щ-404, що патрулював узбережжя Норвегії в районі півострова Маккаур з метою контролю пересувань норвезького флоту і недопущення підходу іноземних кораблів до Варангер-фіорду і півострова Рибальський, доповів, що норвезький сторожовий корабель «Фрітьоф Нансен» разом з есмінцями «Егір» і «Слейнер» прямують до Варангер-фіорду[1].
На початку німецько-радянської війни Щ-404 разом із Щ-403 передали Йокангській військово-морській базі і протягом чотирьох місяців човен здійснив три патрулювання в горлі Білого моря. 11 серпня човен був виявлений німецькою субмариною U-451, проте атаки не зазнав.
Загалом за роки Другої світової війни Щ-404 здійснив 14 бойових походів, провівши в них 201 добу, виконав 12 торпедних атак із пуском 36 торпед, потопив одне судно — 1 квітня 1942 року в Тана-фіорді трьохторпедним залпом із 8-10 кабельтових човен потопив німецький транспорт «Michael» (2793 брт) із вантажем залізної руди. Щ-404 став одним із лише двох човнів складу Північного флоту на червень 1941 року (разом із М-171), які дожили до кінця війни.
17 серпня 1953 року виведений з бойового складу флоту та переобладнаний на навчально-тренувальну станцію (УТС). 15 вересня 1953 року остаточно поставлена на прикол у Кронштадті як «КБП-35». 20 червня виключений зі списків ВМФ, а 17 серпня 1956 року списаний на брухт.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.